Прийдешньому долару по тридцять присвячується

Геннадій Рибченков, «Україна-Центр»

У цей день якихось 28 років тому, 12 листопада 1992 року, в нашій країні остаточно припинили ходіння радянсько-російські рублі й купонокарбованці. У ходу залишилися тільки карбованці, ще не зовсім повноцінні українські гроші, але вже хоча б натяк на них. Гривні у нас з'являться майже через чотири роки, у вересні 1996-го. Це буде вже визнана в світі конвертована валюта.

Багато фінансових аналітиків говорять, що під Новий 2021-й рік долар в Україні дотягне до 30 гривень за один. Віриться. Інфляцію у нас в країні ніхто не скасовував. Якщо що, то 1 січня 2020-го долар за курсом Національного банку коштував 23 гривні 68 копійок. Якось так непомітно за майже рік додав на п'ятірочку. «У довгостроковій перспективі курс гривні буде формуватися під впливом фундаментальних факторів - динаміки експорту, імпорту, інвестицій», - дуже зрозуміло, прогнозовано, конкретно і точно сказав днями заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій. Дякуємо. Будемо знати. Ми ж так звикли вірити державі в грошових питаннях.

Звичайно, бували у нас небачені часи щодо курсу. У 2000-му році долар коштував у середньому 5 гривень 44 копійки. Вісім років курс тримався в районі п'яти гривень, більш того, в 2008-му вічнозелений котирувався у 5 гривень 26 копійок! Навіть не віриться, що таке було... Хто тоді були президентами у нас? Леонід Кучма і Віктор Ющенко.

Ми всі любимо ганьбити те, що відбувається зараз - усе пропало, грошей немає, країна котиться в прірву (це навіть не згадуючи коронавірус). Люди, як же ми швидко все забуваємо!

Ну згадайте, коли грошики наші з платіжного засобу стрімко перетворювалися на папірці! У 1993-му році інфляція за рік склала більше 10 тисяч відсотків! На початку того року офіційний курс Нацбанку становив 70 з невеликим карбованців за долар, але у мінял на вулицях бакс доходив до 1100 карбованців за один зелений. До кінця того року долар коштував вже понад 30 тисяч. Буханець хліба в Кіровограді - 4-5 тисяч.

Та й грошей, навіть таких на той момент незначних, не було. Сотні підприємств в області не платили співробітникам зарплату. І так було років зо два-три. Досі пам'ятаю замітку в нашій газеті наприкінці 1994 року про те, як на одному деревообробному підприємстві Житомирської області зарплату співробітникам виплачували власною продукцією - трунами.

У лютому 1994 року один примірник газети «Україна-Центр» продавався вроздріб за ціною 100 купонокарбованців, а в березні - вже по 400. У липні - за тисячу! Номер від 21 жовтня коштував уже 2 тисячі!

Далі в редакції зрозуміли, що так кожен номер треба переоцінювати, та й на прохання розповсюджувачів на довгі чотири роки на титульній сторінці у нас було написано: «ціна договірна». Ну ладно, щоб зовсім добити тему - в другій половині 1996 року, перед введенням гривні, один номер нашої і вашої газети коштував уроздріб 30 тисяч карбованців! Ціна була договірна, як і раніше, такий цінник виставляли розповсюджувачі. А офіційна місячна підписка на газету коштувала 100 тисяч!

Переглядаючи рекламу тих часів, яка опублікована в газеті, не втомлюєшся дивуватися, хоча і жив сам у той час. Наприклад, новий автомобіль ВАЗ-2107 у офіційного дилера - півтора мільярда карбованців... Це в 1996-му. Але все одно - мільярди!

У тому ж році можна було зустріти і таку рекламу: «"Гермес фінанс" приймає кошти громадян під 900 відсотків річних при внеску від 10 мільйонів карбованців». Тобто даєш цій фірмі 10 мільйонів (не так і багато, у мене зарплата місячна більше була), а через рік вона тобі видає 90 мільйонів. Напевно, хтось повівся, але чи отримав ці гроші - питання.

Тоді кожен заробляв, як міг. Всім чим завгодно. Ось, наприклад, реклама якоїсь організації в «УЦ» в середині 1996 року: «Фірма реалізує:

- ананаси консервовані;

- горілку 0,7;

- чай виробництва Індонезії;

- жалюзі на вікна;

- ванни трикутні з масажером;

- пластмасові набори для кафе, барів;

- ремені поясні шкіряні».

Або: «Організація придбає насіння соняшника. Реалізує болгарські сигарети».

От же люди різнобічні і універсальні були!

Цікаво, що українські гривні були надруковані в Канаді і Франції, монети викарбувано в Італії і Великобританії ще в 1992 році, але ввели їх в оборот тільки 2 вересня 1996-го. Курс обміну був одна гривня до ста тисяч карбованців. Один долар тоді коштував 1 гривню 76-84 копійки (купівля-продаж). Як зараз пам'ятаю ту першу зарплату за вересень 1996-го, отриману в бухгалтерії «УЦ». Так мізерно мало незнайомих невеликих купюр! Але купити можна було багато чого!

Після ціни росли не те щоб стрімко, швидше малопомітно, але росли, просто ми звикли, що у нас весь час усе дорожчає. Ось як виросли ціни після введення гривні за 20 наступних років - з 1996-го по 2016-й. Літр молока коштував в 96-му за гривні, на яких стояв підпис Віктора Ющенка, 1 гривню 10 копійок. У 2015-му, за Петра Порошенка, в середньому по Україні літр молока коштував 12 гривень 50 копійок. (Сьогодні ще на десятку дорожче.)

Навіть не віриться, але в 1996-му, після введення гривні, батон білого хліба коштував 50 копійок. Сьогодні раз так у 25 дорожче.

Насправді так відбувається у всьому світі, крім Північної Кореї, де Кім Чен Ин суворо наказав цінам: «Стій, раз-два!» Ціни ростуть, інфляція всюдисуща. Ось випадково знайшов рекламу мотоциклів «Харлей-Девідсон» за 1927 рік. 235 доларів коштував мотоцикл, який сьогодні коштує мінімум 30 тисяч цих грошей.

Так і у нас все росте. Ціни, тарифи, курси. Пора змиритися. Пригадую свою зарплату на одному з найбільших кіровоградських заводів за радянських часів - 110 рублів, технолог. Кілька кілограмів дефіцитного м'яса насправді за тими цінами. Так що нехай вже краще буде так, як зараз. Більше м'яса можу купити.