ЦНТУ зробив свій вибір. Що зміниться
Юхим Мармер, «Україна-Центр»
18 листопада у Кропивницькому відбулися чергові вибори ректора Центральноукраїнського національного технічного університету. Багаторічний керівник КІСМу, а потім і ЦНТУ, академік Михайло Черновол передав естафету своєму вірному соратнику, першому проректору Володимиру Кропівному.
[caption id="" align="alignleft" width="300"] Володимир Кропівний. Фото з сайту ЦНТУ[/caption]
На відміну від недавніх виборів у педуніверситеті в ЦНТУ інтриги не вийшло. Володимир Кропівний виграв вибори, як то кажуть, «в одну хвіртку», набравши більше 50% голосів у першому турі. Здається, що, візьми участь в цих виборах і сам 70-річний Михайло Черновол, він би їх легко виграв. А оскільки право голосу на виборах ректора мають тільки працівники університету, то з упевненістю можна припустити, що зв'язка Черновол-Кропівний і нинішній стан справ в універі більшість колективу абсолютно влаштовують.
Проте, шанс на зміни у колективу ЦНТУ був. Серед претендентів на пост ректора було навіть кілька кандидатів, які ці зміни гарантували.
Своє ставлення до майбутніх виборів висловили у «Відкритому зверненні машинобудівників Кіровоградщини до колективу ЦНТУ» і дев'ять керівників провідних підприємств галузі. У зверненні прозвучали досить неупереджені аргументи і факти: «За статистикою, до 70% абітурієнтів Кіровоградщини щороку виїжджають вчитися у вузах інших регіонів країни. Часто вони не повертаються. Це трагедія для батьків, які змушені жити за сотні кілометрів від дітей, це трагедія для економіки області, яка позбавлена припливу кваліфікованих кадрів.
Ті ж, хто залишається і закінчує ЦНТУ, на жаль, іноді не можуть назвати тему дипломного проєкту на співбесіді. Деякі випускники не знають елементарних речей, пов'язаних з номінально отриманою ними професією.
Можемо обґрунтовано говорити про ознаки і випадки корупції. Про те, що значна кількість студентів денної форми системно не бере участі в навчальному процесі. Про невідповідність навчальних програм потребам ринку праці і сучасного науковоємного виробництва».
Втім, останній абзац звернення був вельми оптимістичним і в чомусь навіть обнадійливим: «Сподіваємося і віримо, що колективу вистачить здорової волі, щоб дати можливість новому поколінню менеджерів почати рух у напрямку розвитку технічної освіти в Кіровоградській області, що сприятиме розвитку економіки нашого регіону і країни в цілому».
Але не сталося.
Своє ставлення до вибору колективу ЦНТУ висловив і випускник КІСМу, голова наглядової ради ЗАТ «Ельворті ГРУП» і ЗАТ «Гідросила ГРУП», член президії Федерації роботодавців України Павло Штутман:
[caption id="" align="alignright" width="300"] Павло Штутман. Фото з Facebook[/caption]
- Ми - машинобудівники - виклали свою позицію з приводу виборів ректора у відкритому зверненні до колективу ЦНТУ. Не думаю, до речі, що вона може відрізнятися від позиції будь-якого громадянина України і, перш за все, від позиції абітурієнтів, студентів, їхніх близьких і зацікавлених у підготовлених кадрах роботодавців. Так ось, ми звернулися до трудового колективу ЦНТУ, який держава наділила правом вибирати собі керівника. Чи почув нас трудовий колектив? Судячи з підсумків голосування, цілком ймовірно, що близько 40% виборців нас почули.
У своєму зверненні ми вказали, яким роботодавці бачать подальший розвиток університету, керівником якого має стати людина перспективна. Підготовлена своєю попередньою діяльністю і здатна забезпечити позитивні зміни в університеті. Мова йде не про абстрактний рух уперед, а про вихід університету з глибокої кризи. Під кризою я маю на увазі низьку якість освіти, невідповідність сучасним стандартам технічної освіти.
Інший бік кризи ЦНТУ - це, звичайно, корупція, яка дискредитує, а по суті - знищує саму ідею здобуття вищої освіти.
Ми сподівалися, що новий керівник зможе вивести університет з кризи, поліпшить якість освіти і, природно, викорінить корупцію. Погодьтеся, таке надзавдання не можна доручати людям, які протягом тривалого періоду часу керували ЦНТУ і вели його до цієї кризи. Як можна доручити їм же виводити університет з кризи?! Такого в менеджменті не буває! Повинні бути інші люди.
І такі люди серед восьми кандидатів були. Як співробітники вузу, так і люди «з боку». Професійні, шановні люди. Але абсолютно ясно, що не всі працівники університету хочуть певних змін. І думка роботодавців абсолютно не відповідає результату голосування.
Сім років тому, коли Михайло Черновол призначив Володимира Кропівного першим проректором, ми з ним зустрічалися і обговорювали можливості антикризових дій, щоб студенти ходили на заняття, щоб сумлінно здавали іспити, щоб був налагоджений якийсь навчальний процес. Кропівний говорив, що він це зробить. Але, на жаль, він не те що цього не зробив - ситуація погіршилася...
- Скажіть, будь ласка, як складуться, на вашу думку, в подальшому відносини роботодавців і ЦНТУ?
- У нас немає ніяких особистих претензій, особистих конфліктів з якимись окремими менеджерами і керівниками університету. У нас є незгода по суті, мова йде про якість освіти і одніу з причин її низької якості - корупцію. Якщо вони будуть наводити порядок, хоча б поставлять ситуацію на контроль, ми готові відновити нашу співпрацю. У нас було багато спроб. І ми не втрачаємо надії...