Культура, футбол і туризм. Експерти визначили, що може стати «фішками» Олександрії

У червні - жовтні нинішнього року Маріуполь, Слов’янськ, Олександрія, Миргород, Шостка, Умань, Бердянськ, Нова Каховка, Острог, Дрогобич, Мукачево та Кам’янець-Подільський стали об’єктами досліджень експертів Львівського медіафоруму. Команда за підтримки Українського культурного фонду проаналізувала, як сказано на сайті форуму, «культурний і креативний потенціал міст України та способи реалізації».

Про саме дослідження

Львівський медіафорум - найбільша медійна конференція Центрально-Східної Європи, «...екосистема людей, організацій та проектів, яка розробляє комплексні рішення для медіа та популяризує найкращі світові медіапрактики в Україні». Проводиться щорічно з 2013-го.

Аналітики провели:

- 67 експертних інтерв’ю із 92-ма представниками культурно-креативних середовищ, влади та локальних медіа;

- моніторинг культурно-креативного контенту 36 локальних медіа та місцевих спільнот у соціальних мережах;

- фокус-групи у 7 містах, участь у яких взяли 56 активних жителів віком від 18 до 70 років.

Результатом стали рекомендації, які допоможуть містам сформувати ефективні стратегії комунікації. За словами виконавчої директорки Українського культурного фонду Юлії Федів, дослідження може стати своєрідною методичкою для місцевих громад при формуванні культурної політики та бренду того чи іншого міста.

Команда експертів

Ігор Балинський - керівник дослідницької групи проєкту, медіаексперт, медіадослідник, координатор «Центру комунікаційних досліджень і аналітики Networks.

Ірина Старовойт - експертка проєкту, дослідниця культури, літературознавиця, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри культурології УКУ, членкиня PEN Ukraine.

Оксана Дащаківська - експертка проєкту, дослідниця лідерства та розвитку громад, кандидатка політичних наук, викладачка кафедри політичних наук УКУ, голова регіонального офісу Міжнародного фонду «Відродження» в Західній Україні.

Ірина Магдиш - експертка проєкту, культурна менеджерка, редакторка, мистецтвознавиця, перекладачка та кураторка культурних проєктів.

Зоя Красовська - керівниця моніторингової групи проєкту, медіаекспертка, медіадослідниця Львівського медіафоруму, авторка моніторингів теленовин ГО «Детектор медіа».

Рейтинг міст

Критерії оцінювання:

• готовність до управлінських рішень;
• якість і активність середовища;
• схильність до підприємництва;
• стан інфраструктури;
• готовність ринку, попит на продукти культурно-креативних індустрій;
• медіаготовність.

Олександрія, як видно з таблиці, - остання.

Що в Олександрії не так

Одновекторне бачення можливого розвитку міста

По-перше, Олександрія застрягла між індустріальним та постіндустріальним світоглядом і не вважає, що точку неповернення пройдено. По-друге, і це наслідок попереднього пункту, жителі не бачать інших шляхів або не вірять у їх реалістичність. І, по-третє, патерналістські настрої переважають над особистісною відповідальністю і креативністю.

Невибагливість щодо культурних запитів

Типовий житель Олександрії зосереджений на виживанні, а не на відвідуванні культурних закладів.

Відтік молоді й старіння населення

Розташування Олександрії поблизу великих міст, промислових, ділових і культурних центрів є і перевагою міста, і проблемою. Утворення Олександрійської ОТГ як нової, розширеної адміністративної одиниці формально збільшить кількість населення за рахунок сільських громад, однак це навряд чи вирішить проблему робочих місць для молоді і працездатних осіб.

Недостатній управлінський рівень

У місті є Стратегія сталого розвитку до 2030 року, програми, спрямовані на розвиток креативного простору. Однак вони не виконуються у повному обсязі, а деякі взагалі не фінансуються.

Патерналізм і низький рівень підприємливості

Альтернативи працевлаштуванню на шахті чи на заводі люди не бачили, а працедавці й не хотіли, щоб вона з’являлася. Свою справу започатковувати містяни не поспішають через усвідомлення ризиків підприємництва, страхом перед новин тощо.

Які є можливості для розвитку міста

й креативних індустрій

Близькість до інших міст і селищ

Пряма мова респондента: «До нас зручно дістатися, всі дороги ведуть у різні напрямки. Є зручні шляхи і на північ, і на південь, і в центр. Можна дістатися автівкою. Хто захоче, може приїхати потягом, потяги йдуть із півночі на південь, експреси».

Постіндустріальні можливості для туризму і рекреацій

Олександрія має хороший потенціал для туризму і рекреацій. Його підсилюють як природні ресурси міста і околиць, так і об’єкти, що залишились після закриття підприємств і шахт (мається на увазі промисловий туризм).

Зародки культурних брендів

Унікальний рецепт олександрійської паски, легенда про козака Вуса, проведення фестивалів тощо.

Популярні установи культури й приватні ініціативи

Палац культури «Світлопільський», краєзнавчий музей, бібліотеки.

Футбольний патріотизм

Об’єднання місцевих жителів довкола місцевого футбольного клубу «Олександрія».

Фото2

Експерти також навели рекомендації щодо розвитку міста за рахунок креативних індустрій

- провести моніторинг реалізації Стратегії розвитку міста до 2030 року, актуалізувати її, врахувавши поточну економічну і соціальну ситуації, внести пункт «Розвиток креативних індустрій» як одну зі стратегічних цілей;

- запровадити систему збору статистичних даних для аналізу впливу фестивалів та інших подій, бізнесів, які можна віднести до креативних індустрій, на економіку міста;

- у межах повноважень місцевого самоврядування розробити систему податкових та інших пільг для підприємців, що працюють за КВЕДами креативних індустрій;

- налагодити постійні комунікаційні канали між усіма учасниками процесу, включно зі ЗМІ, онлайн-формати, соціальні мережі тощо;

- створити Центр розвитку креативних індустрій як місце зустрічей, генерації ідей, роботи команд;

- вивчити потенціал брендів «Олександрійська паска», «Козак Вус – засновник Олександрії» як одні з базових для розвитку креативних індустрій;

- мотивувати жителів Олександрії створювати малі й середні бізнеси у сфері креативних індустрій.