Тепло Кропивницького: глобальна модернізація, тарифний зашморг
Андрій Трубачев, «Україна-Центр»
Міськрада Кропивницького в партнерстві з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) взялася за чи не наймасштабніший інфраструктурний проєкт за останні десятиліття – серйозну модернізацію системи централізованого опалення.
Це має покласти край низці хронічних проблем міста. Вони добре відомі, від них потерпають цілком конкретні родини, чиї помешкання підключені до застарілих котелень зношеними тепловими мережами, наша спільна казна – міський бюджет, та наша ж спільна власність – покриття вулиць і дворів, які руйнують під час аварійних ремонтів. Розпочати заміну проблемних мереж на нові у рамках великого проєкту планують вже цьогоріч, – наголошує міський голова Андрій Райкович.
– У ширшій перспективі нам безкоштовно нададуть професійну допомогу у створенні відповідно до вимог сьогоднішнього та завтрашнього дня схеми теплопостачання в цілому, – пояснює він. – Фахівці з теплоенергетики міжнародного рівня визначать, як зробити систему опалення міста сучасною та ефективною. На виході – проєкт, підготовлений фахівцями та підкріплений авторитетом USAID. Це основна запорука успіху, гарантія для міжнародних організацій, інвестиції яких ми розраховуємо згодом залучити під реалізацію цього проєкту.
Діагноз
Кропивницький став першим містом, яке отримало таку можливість у рамках партнерського проєкту «Енергетична безпека», – співпраця та підготовка до підписання укладеного нещодавно меморандуму розпочалася в грудні 2019-го. Фактична підготовка до модернізації була довшою й складнішою.
– За останні кілька років ми повернули у комунальну власність теплові потужності, які п’ятнадцять років були у неефективній оренді, та поступово занепадали, – нагадує очільник міста. – Об’єднали усе теплове господарство в одне комунальне підприємство, детально вивчили всі можливості та способи удосконалення його роботи – ми максимально підготувалися до того, щоб модернізувати систему централізованого теплопостачання.
Фронт робіт було окреслено минулого тижня під час онлайн-наради представників USAID, «Нафтогазу» та Мінрегіону з міським керівництвом, де презентували підготовлений фахівцями аналіз наявного теплового господарства.
Коротко по головних моментах. По-перше, потужність котелень, які забезпечують централізоване опалення, на сьогодні вдесятеро перевищує фактичне теплове навантаження. Адже будували їх за радянських часів з розрахунку на потреби всього міста. Звідси й «по-друге» – діаметри мереж завеликі, переважна більшість, 86% – старше 15 років, втрати тепла у них становлять 25-30% для найбільших теплових джерел: Кропивницької ТЕЦ та Південно-західної котельні.
За інформацією головного інженера КП «Теплоенергетик» Валерія Челядінова, у цьому сезоні кількість поривів на теплотрасах вже перевищила 400. Одразу дев’ять за ніч сталося, коли під час сильних морозів на ТЕЦ увімкнули другу турбіну – мережі не витримують тиску, не витримують температури…
Рецепти
Найчастіше озвучуваний на побутовому рівні рецепт «лікування» – автономка в кожну хату та відмова від централізованої системи в цілому. На перший погляд здається слушним, але є «але».
– У нас 65% квартир у багатоповерхівках відключилися від системи, – каже Райкович. – Немає більше пропускної спроможності газопроводів, розрахованих лише на газові плити та подекуди на колонки, немає більше потужності електромереж. Ці 35% ми не «доберемо», навіть якщо приймемо такі рішення та отримаємо від Кабміну право надати матеріальну допомогу громадянам на встановлення автономок. У нас закінчився ліміт технічної можливості для цього.
Попереднє бачення міської влади – у будинках, де переважна більшість вже відключилася, пропонувати тим, хто залишився на централізованому, встановити автономні системи та відключити такі будинки від міських мереж.
– Надати таку можливість, обрати оптимально чи це будуть електричні, чи газові системи. У решті будинків – стабілізувати на договірних засадах стосунки з власниками квартир і не піддавати вже нову систему центрального опалення реконструкції, не давати більше дозволів у будинках, які після модернізації залишаться на централізованому опаленні. Кінцеву схему – як технічну, так і юридичну – ми відпрацюємо спільно з партнерами проєкту. Ми дуже сподіваємось на їхню послідовність та прискорення встановлених строків, щоб розпочати вже у 2021 році.
Оптимальним шляхом модернізації наразі вбачають зупинку давно «втомлених» монстрів радянської доби на мережу сучасних кущових котелень у мікрорайонах.
Незабаром
Одним з головних завдань на найближчий час у міськраді вбачають перехід від затратної підтримки зношених теплових мереж до їхньої поступової заміни на нові.
– Проєкт, який ми отримаємо в результаті співробітництва з USAID, визначить розміщення теплопунктів, задіяних у новій схемі. Це визначить і напрямки, на яких вкладатимемо нові теплотраси, – каже Райкович. – Їх бажано було б робити методом санації – у стару трубу вставити нову, меншого діаметру, за рахунок цього збільшити тиск і, таким чином, подавати споживачам у мікрорайонах необхідну кількість гарячого теплоносія. Саме тому я акцентую, щоб ми зараз якомога менше коштів витратили на поточні ремонти. Нам треба акумулювати кошти, щоб, отримавши схему тепломодернізації, якнайшвидше приступити до її втілення.
У 2021 році на підтримку технічного стану КП «Теплоенергетик», зокрема на поточні ремонти, закладено 98 мільйонів гривень, – зазначає міський голова.
– Інакше можемо восени взагалі не ввійти в наступний опалювальний сезон, – наголошує він. – Але ефективність використання цих коштів вкрай низька, якщо ми просто підтримуємо підприємство у сьогоднішньому технічному стані.
Під час онлайн-наради представник експертної групи проєкту, колишній керівник столичного теплокомуненерго Євген Глушак зазначив, що фахівцями розроблена багатофакторна модель, яка дозволяє виділити саме пріоритетні мережі з технічної, експлуатаційної та економічної точок зору. Зокрема, вже найближчим часом будуть визначені конкретні напрямки теплових мереж Кропивницького, що підлягають реконструкції, модернізації, перекладці…
– Ми маємо бажання запаралелити процес, щоб ці попередні рішення, поки буде відпрацьовуватися схема, ми могли вже використовувати у наступному міжопалювальному періоді, – наголосив експерт. – Багатофакторна модель дозволить нам з вами підготувати програму ремонтної кампанії, розрахувати кошти на неї.
Бочка дьогтю
Щоправда, якраз із коштами ситуація на сьогодні складається не дуже. З можливим переходом у дуже не. Темпи наповнення міського бюджету свідчать, що економіка не відновилася від потрясінь, пов’язаних з пандемією, карантином та локдаунами, – констатує Андрій Райкович.
– І є певна група людей, економістів, які говорять, що треба піднімати орендну плату за землю, наприклад, та інші, з яких бюджет отримує дохід, – зазначає він. – Але як зараз це можна збільшувати?
На думку міського голови, найбільш адекватним до поточного моменту рішенням могло б стати запровадження загальнодержавного мораторію на підвищення тарифів до кінця пандемії. Проте підвищення цін на газ, воду та електрику вже відбулося і додало проблем як окремим громадянам, так і муніципалітетам. Адже ціни зросли і для комунальних підприємств.
– Для «Теплоенергетика» газ до січня коштував 4 тисячі гривень за тисячу кубометрів, а з січня – вже 6,1 тисячі, – каже Райкович. – Зростання в півтора рази. Плюс вартість доставки газу, яка збільшилась майже вдвічі. Електроенергія подорожчала на 40%, вода – на 18%. Якщо тариф зараз не буде підвищений, комунальне підприємство буде накопичувати по 30-40 мільйонів боргів на місяць.
Хоча президент та прем’єр-міністр заявили, що досягли згоди з очільниками міст про те, що ціни на опалення підніматись не будуть, їм поки не запропонували жодних бюджетних компенсаторів зрослих затрат на опалення.
– Тобто ми маємо або вслід зрослим тарифам підняти ще й ціну на тепло грубо на 30% і зіткнутися із цілком справедливим обуренням громади, отримати нові соціальні вибухи, або зупинити в місті будівництво, розвиток громадського транспорту, відмовитись від доріг, дворів, нарешті медичних об’єктів та іншого і лише покривати видатки «Теплоенергетика», – наголошує міський голова. – Тому ми на рівні Асоціації міст України знаходимось у діалозі, ведемо переговори з урядом, і сподіваємось, що порозуміння буде нарешті знайдене.
