Буденна історія про хабар у Кропивницькому. Авторська колонка
Юхим Мармер, «Україна-Центр»
Звичайно, серед чиновників є порядні, розумні, чесні, добрі, але вони вже накрали й емігрували.
Чутки про це ходили давно і наполегливо. Принаймні ще сорок років тому хабарі за влаштування на роботу вже не були чимось унікальним. За кругленьку суму в конверті можна було стати директором гастроному, товарознавцем овочевої бази, продавцем комісійного магазину. Але щоб медсестрою або лікарем - такого в ті роки чути не доводилося...
У двохтисячних роках інформація про платний доступ до медичних професій стала все частіше просочуватися у ЗМІ. Поступово сформувалися тарифи, які приводили в шок і тих, кому вони озвучувалися, і звичайних громадян. Як таке можливо? За роботу медсестрою 200-400 доларів, операційною медсестрою - 500 баксів, лікарем - 3-5 тисяч. Навіть нянечкам і санітаркам пропонували платити по одній-дві тисячі гривень. За що? За важку працю і копійчану зарплату? Де взяти такі гроші і як їх «відбити»? Відповідь ми всі вже знаємо: злиденні хворі «дофінансовували» злиденних медиків, щоб ті могли платити чиновникам від медицини.
Потім ситуація почала різко змінюватися. Медики нестрункими рядами рушили на Захід, навчилися підтверджувати дипломи і доводити свій професійний рівень. В Україні їх тимчасово підмінили пенсіонери. Тимчасово - тому що вік брав своє, хоча 80-річний доктор тепер нікого не дивує своєю профпридатністю. Потім війна на сході і пандемія коронавірусу. Тут уже з фахівцями стало зовсім погано. Здавалося б, які хабарі, коли такий дефіцит кадрів? Особливо тих, хто і на війні, і в інфекційних відділеннях кожен день ризикує життям. Але ні - корозія совісті виявилася незнищенною...
Минулого тижня в Кропивницькому затримали начальника відділу кадрів департаменту охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації безпосередньо при отриманні хабара в розмірі 500 доларів. Все задокументовано поліцією. Більш того, за нашою інформацією, мова може йти про багаторазове отримання хабарів чиновником під обіцянку вирішити питання працевлаштування випускників вузів і фахівців у медичних установах області. Мабуть, і «вирішував», раз до нього йшли.
Ми в редакції «УЦ» знаємо прізвища «героїв» цієї історії. Нічого дивного - в нашому невеликому місті приховати таке неможливо. І все-таки не будемо поспішати, дочекаємося суду. Обидва вони вже покарані - і кадровик з 30-річним стажем роботи, і потенційний медик, що різко побажав повернутися в професію епідеміолога після 10-річної перерви. Але є кілька нюансів, відзначити які необхідно.
Розслідування такого роду дуже рідко стають надбанням громадськості. Як правило, чиновники від медицини по-тихому все залагоджують з чиновниками від поліції. Одним не хочеться бруднити парадний білий халат, іншим треба лікуватися самим і лікувати своїх близьких. Ситуація негарна, але цілком зрозуміла. Цього разу все пішло не так.
Дозволю собі припустити, що якби не бурхлива реакція глави ОДА Андрія Назаренка, який опублікував у Facebook емоційний пост, то весь розгляд спустили б на гальмах. Кадровика без пошани відправили б на пенсію, а невдачливого медика - від гріха подалі. Реакція влади в цьому випадку дуже показова, особливо на тлі діяльності попереднього губернатора, який спробував вибудувати цілу систему хабарництва, обклавши даниною всіх і все, включаючи навіть театр.
Ще б два-три таких прецеденти, і не треба чекати якихось нових законів від Верховної Ради - місцеві любителі легких грошей самі поховаються. І в медицині, і в освіті, і в комунальній сфері. Вони нікуди не зникнуть, пора перестати на це сподіватися, корупція живе і процвітає в усьому світі. Стримати її може тільки страх переїзду з теплого кабінету в холодну камеру.
Ця історія дійсно буденна, а тема корупції в Україні заїжджена так, що можна робити «рибу» стандартної статті з пробілами замість прізвищ, посад і сум хабарів із зазначенням «вписати потрібне». Але щось у ній чіпляє за душу, і так хочеться змінити класичну формулу Жванецького - замість того, щоб укотре подумати: «Що ж вони, суки, роблять?!» хоч раз крикнути: «Що ж ви, суки, робите?!»
