Тарифний прогноз для Кропивницького: новини добрі та погані

Перегляди: 2160

Андрій Трубачев, «Україна-Центр»

Для жителів обласного центру є дві новини про найболючіше: добра та погана. Добра – тариф на тепло поки не зростатиме, незважаючи на подорожчання газу, води та електрики.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

А от від подорожчання проїзду, схоже, нікуди не дітися, до нього варто бути готовими. Детальніше – у відповідях міського голови Андрія Райковича.

Дали надію

Спершу про тепло. Між Кабміном та Асоціацією міст України підписано меморандум – сторони домовилися, що тарифи на тепло, зокрема й ті, що встановлюють на місцях, до кінця опалювального сезону не зростатимуть. Уряд погодився, що збитки комунальних підприємств, отримані від державного регулювання тарифів, будуть компенсовані до 1 жовтня.

– Документ підписано прем’єр-міністром, міністром розвитку громад і територій, посадовими особами НАК «Нафтогаз» і представниками найбільших громад України, міст-мільйонників, – пояснює Райкович, який був одним з учасників переговорів, що йому передували. – Там проблеми колосальні, якщо ми в Кропивницькому говоримо про втрати міського бюджету в межах 200 мільйонів, то Київ, наприклад, втрачає більше 4 мільярдів (грубо два річних бюджети Кропивницького. – Авт.).

Щоб розуміти: діючий у Кропивницькому тариф на послуги централізованого опалення розрахований, виходячи з ціни на газ трохи більше 6 гривень за кубометр – включно з доставкою, перерозподілом та ПДВ. Проте з першого січня він коштує для комунального «Теплоенергетика» вже 10,8 грн. За попередніми розрахунками міськради, підприємство недоотримуватиме по 47 мільйонів гривень на місяць, плюс 50 мільйонів реструктуризованого перехідного боргу, накопиченого протягом 15 попередніх років. З них і складаються збитки, які доведеться компенсувати з міського бюджету і які до жовтня обіцяє погасити уряд.

– Або ж нам при коригуванні держбюджету залишать більший відсоток податку на доходи фізичних осіб (у 2020-му – більше 60% доходів бюджету), або акцизних зборів, можливо, будуть знайдені інші джерела. Головне – зафіксовано, і це дуже важливо, що є заборгованість попередніх років і що вона з’явилася не з вини муніципалітетів, і не вчора. Кабінет Міністрів чи не вперше визнав, що ця проблема є і її треба вирішувати. Нам пообіцяли не арештовувати рахунки через заборгованість, яка накопичиться через те, що люди платять за тепло по старому тарифу, а «Теплоенергетик» за газ, електрику й воду – вже по-новому. Цей меморандум – якраз напрямок, за яким Кабміну треба розпочати розробку й до початку наступного опалювального сезону розробити підзаконні акти, постанови, в яких має йтися про конкретні компенсатори наших збитків. Літо ми переживемо, але це питання дуже гостро постане перед нами на початку нового опалювального сезону.

Ще одним кроком назустріч громадам і самоврядуванню з боку центральної влади стала ініціатива президента про створення Конгресу місцевих і регіональних влад, першим завданням якого буде створення Муніципального кодексу України.

– Муніципальний кодекс має стати тим єдиним набором правил, які дозволять завершити децентралізацію, створити прозорі та ефективні партнерські відносини між центральною владою та місцевими громадами. Це чіткий розподіл повноважень, прав і обов’язків між місцевою та центральною владою, взаємна відповідальність за всі ухвалені рішення, чесні та рівні умови організації роботи. Те, що організовується нова публічна платформа взаємодії центральної влади з місцевою, із самоврядуванням, це позитивний крок – до спільної роботи, спільної відповідальності за стан справ у державі. Ми цього чекали, бо розбудовувати державу в дуже непростих економічних умовах, удосконалювати реформу децентралізації й не чути одне одного – неможливо.

Домашня робота

З надією на виконання зобов’язань, взятих на себе урядом, муніципалітет Кропивницького разом з міжнародними партнерами продовжує готувати кардинальні зміни у власному тепловому господарстві.

– Цьогоріч маємо отримати схему модернізації системи централізованого опалення. Працюють фахівці USAID (Агентство США з міжнародного розвитку. – Авт.), які безкоштовно в рамках партнерського проєкту «Енергетична безпека» роблять для міста проєкт міжнародного стандарту. Інший ми не зможемо реалізувати – у нас немає на це зайвих грошей, і держава нам їх не дасть. Орієнтовна ціна питання за розрахунками дворічної давнини – близько 600 мільйонів гривень. Точну ціну, актуальну на сьогодні, узнаємо, коли буде готова схема.

Залучити кошти на вигідних умовах найбільш реально в міжнародних донорів, як то ЄБРР, NEFCO (Північна екологічна фінансова корпорація. – Авт.), та інші подібні організації, фонди, грантові програми.

– Може, треба й більшу інвестицію зробити, щоб отримати кращу ефективність на довший строк. Але поки міжнародними проєктантами не буде сформоване чітке бачення, жоден інвестиційний фонд жодної копійки або цента в цей проєкт не вкладе. До того ж, усі бачимо, знаємо, скільки в нас аварійних ситуацій – мережі старі, не витримують тиску. Їх потрібно не латати, а міняти на нові.

Конкретні напрямки теплових мереж Кропивницького, що підлягають реконструкції та перекладці з урахуванням уже нової схеми, мають бути визначені найближчим часом. Для цього використають розроблену фахівцями USAID багатофакторну модель, яка дозволяє виділити мережі, пріоритетні з технічної, експлуатаційної та економічної точок зору. На заміну мереж, зрозуміло, також потрібні кошти.

– Тому ми проєктуємо, спілкуємося, тому зараз політичні рішення, меморандуми, протоколи намірів, плани виконання зобов’язань – надзвичайно важливі. Ми вишукуємо будь-які можливості, щоб отримати гроші на розвиток з державних фондів – субвенції соціально-економічного розвитку, Державного фонду регіонального розвитку, дорожнього фонду. Усе це має рівно, пропорційно розподілятися між територіями на їхні потреби, інфраструктуру, і ні в який інший спосіб не має використовуватись. Не має бути ніякого ручного керування в залежності від «хотєлок» конкретних високопосадовців.

До речі, минулого року місто не отримало з ДФРР жодної копійки. Але це не значить, що їх не отримала область, наголошує міський голова.

– У колишнього голови ОДА були інші думки, інші консультанти… Це й є справжня корупція, а не те, що хтось десь вкрав дві гривні чи вимагав хабаря, – ці ручні регулювання, незрозумілі схеми, коли на одні проєкти державні кошти можна спрямувати, а на інші – ні…

За проїзд

Від скасування частини автобусних і тролейбусних рейсів у вечірній час, яке розглядали як один з можливих способів скоротити збитки «Електротрансу» через карантинні обмеження, відмовились. Цього не буде, питання врегулювали, каже міський голова. А от тариф підвищать – цього, на жаль, не оминути.

– Його треба змінювати. Ми про це вже говорили, писали, повідомляли – реальна собівартість разового проїзду в автобусі на сьогодні сягнула більше десяти гривень, у тролейбусі також. На жаль, така економічна реальність, ціни ростуть, збитки комунального підприємства надмірні. З іншого боку, через карантинні обмеження економічна діяльність підприємств та підприємців менш активна – за 2020 рік бюджет міста недоотримав близько 100 мільйонів планових надходжень від податків та зборів. Через ті ж обмеження, запроваджені урядом, комунальні автобуси та тролейбуси перевозять в рази менше, ніж можуть. Ми неодноразово зверталися до уряду щодо пом’якшення цих вимог, і неодноразово отримали відмови. Пустити весь бюджет розвитку на покриття збитків транспортного підприємства – не варіант, довести його до банкрутства – теж. До того ж, навіть удвічі більший тариф, ніж сьогодні, все одно буде вдвічі дешевшим за реальну вартість послуги. Половину цієї різниці покриватиме дотацією міська рада, умовно половину оплатять пасажири. Умовно, адже значний їх відсоток складають пільговики, їх у нас 80 тисяч. І це навантаження також лягає на міський бюджет.

На підтримку «Електротрансу» в міському бюджеті на 2021-й передбачено 70 мільйонів. Разом з цими грошима заплановане підвищення вартості проїзду до п’яти гривень в тролейбусі та до шести – в автобусі має дати змогу тримати комунальне підприємство «на плаву».