«Без тебе жити я не зможу...» 14-річний Богдан з Новоукраїнки бореться з лейкемією

Перегляди: 4036

Тетяна присвячує своєму чотирнадцятирічному сину вірші й вірить: усе буде добре. Богдан уже півтора місяці проходить хіміотерапію в обласній дитячій лікарні.

- Якби він раніше трохи сказав... Я випадково 14 лютого побачила на ключиці шишку. Як з’ясувалося, лейкемія третьої стадії й ураження спинного мозку, - розповідає Тетяна Новосельська.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

[caption id="attachment_93981" align="aligncenter" width="640"] Тетяна. Фото Ігоря Філіпенка, CBN[/caption]

Вона - старший кухар у Новоукраїнській ЗОШ №6. Її чоловік, вітчим Богдана, - водій швидкої. Крім хлопця, у сім’ї ще троє дівчат. Велика, дружна родина раптом зіткнулася з бідою. На діагностику й підтвердження діагнозу витратили всі заощадження (спробуй-но узагалі щось заощадити з двох «мінімалок»). На допомогу прийшли волонтери благодійного фонду «Янгол життя».

Тетяна і її чоловік ледь не щодня приїжджають у Кропивницький. Поодинці, щоб зекономити на квитках. 88 гривень в один бік для когось, може, і не гроші, але не для них.

[caption id="attachment_93980" align="aligncenter" width="640"] Богдан. Фото з сімейного архіву[/caption]

- Він ніколи в житті надовго сам не залишався, а тепер доводиться, - говорить мама хлопчика. - На вихідних, буває, лишаємося з ночівлею. А сьогодні (у вівторок, 30 березня. - Авт.) спішитиму на шосту вечора на автобус додому. О пів на шосту ранку вже маю бути на роботі. Встаю о третій, якщо треба Боді ще щось доготувати в лікарню, щоб чоловік свіженького повіз. А так - о четвертій: господарство, дійти до роботи...

Ми говоримо на лавці у дворі лікарні. Богдан - у палаті. Його імунітет настільки слабкий, що доводиться ховатися буквально від подиху весняного вітру. Звичайні нежить чи ангіна можуть призвести до страшних наслідків.

[caption id="attachment_93979" align="aligncenter" width="640"] Богдан. Фото з сімейного архіву[/caption]

До хвороби Богдан мріяв стати машиністом. Тепер хоче бути кухарем, як мама.

- Дуже мені допомагає на кухні, - на обличчі Тетяни з’являється і зникає усмішка. - Як тільки свято яке - столи у нас ломляться. Дівчата лише сервірують, а ми з ним удвох усе готуємо. Хінкалі любить готувати, манти. Сказав, як вийде з лікарні, спече мені домашню піцу.

Невдовзі хлопець отримає першу групу інвалідності, документи майже готові. А гроші, які йому «щедро» платитиме держава, якийсь час лежатимуть на відкритому недавно депозиті - адже щороку треба буде проходити обстеження. Навряд чи їх вистачить, але...

- Нічого, ми поросят тримаємо, щось продамо, - впевнено каже Тетяна. - Лікарі стверджують, що довго, важко, але можна вилікувати. Я вірю, що це так. І віритиму до останнього. Все буде добре.

У тендітній жінці відчувається внутрішній вогонь. Заради сина вона готова на все. Вставати серед ночі, витрачати останнє, уклінно просити допомоги. А ще - надихати його на боротьбу:

Живи! Борись! Кріпись! Радій!

Своїм я серцем допоможу!

Бо ти - єдиний, бо ти - мій!

Без тебе жити я не зможу...

Може, ці рядки і не досконалі. Але вони - просто з материнської душі.

[caption id="attachment_93978" align="aligncenter" width="640"] Тетяна і Богдан. Фото з сімейного архіву[/caption]

Допоможіть Богдану й іншим пацієнтам гематологічного відділення обласної дитячої лікарні. Будь-яка сума, перерахована на вказані нижче реквізити, - шанс на життя.

БО МБФ «Янгол життя»

ПАТ КБ «Приватбанк»

Р/р: UA92 305299 00000 26002005104269

ЄДРПОУ: 40707580

Номер карти ПриватБанку для благодійних внесків:

5169 3324 0686 9423

Контактні дані:

- Наталія - (099) 038-17-50;

- Ольга - (098) 003-19-29, (066) 165-39-67.

angelusvitae.fond@gmail.com

http://angelusvitaefond.wixsite.com/fond