Мер Кропивницького Андрій Райкович: Covid наступає, будівництво продовжиться

Андрій Трубачев, «Україна-Центр»

Пандемія коронавірусу набуває загрозливих масштабів – спеціалізовані реанімації в Кропивницькому заповнені більше ніж на 90%, а кадровий потенціал медицини вже використовується на повну – резервів нема.

Втім, місто не припиняє розвитку. Про виклики в охороні здоров’я, плани на будівельний сезон, а також про те, кому з багаторічних орендарів міської землі варто готуватися до звільнення ділянок, говорили з очільником обласного центру Андрієм Райковичем.

Ситуація напружена

Найперше він укотре закликав містян з усією серйозністю поставитись до застережень, пов’язаних з ризиками для здоров’я та життя. За рік від приходу COVID-19 в Україну вони, на жаль, лише зростають. Ситуація напружена та з кожним днем погіршується. Збільшується кількість хворих, стаціонари практично заповнені. Якщо в лютому додавалося по 10-15 хворих на добу, то з середини березня – вже по 40, а сьогодні (на ранок 5 квітня) тільки в ЦМЛ більше 350 хворих, майже півтори сотні з підтвердженим COVID-19.

– Третя хвиля складніша, ніж попередні. Лікарі говорять про те, що штам змінюється, вірус набуває нових характеристик. Ковід «помолодшав», вражає людей від 30 років, маємо окремі випадки захворювання дітей. Надзвичайно важливо, щоб розпочалася системна масова вакцинація, ми цього дуже очікуємо й закликаємо всіх, хто має таку можливість, отримати щеплення. На жаль, цей процес – поза зоною впливу та контролю місцевої влади… Зокрема й тому людям варто дослухатися до рекомендацій, які лунають щодня – мінімізувати спілкування, без нагальної потреби не бувати в місцях скупчення людей. Ми відправили дітей на дистанційне навчання, батькам настійливо рекомендуємо не випускати їх на ігрові майданчики, у колективне спілкування. Не для того перейшли на дистанційку, щоб вони заразилися деінде через нехтування заходами безпеки. Якщо надалі зберігатиметься така динаміка, переходитимемо до жорсткіших карантинних обмежень. Нам треба зберегти життя людей.

Резерви?

За інформацією головної інфекціоністки міста Ірини Панченко, понад шістдесят відсотків пацієнтів лікарні на Валах потребують цілодобової кисневої підтримки. Інтенсивні терапії базових закладів лікування COVID-19 на території обласного центру – Центральної міської, обласної лікарень та госпіталя ветеранів війни – заповнені на 93%.

– Ми створюємо нові потужності, навчаємо, заохочуємо персонал, – наголошує Райкович. – Маємо приклади співпраці медичних закладів другого та третього рівнів – три апарати ШВЛ експертного класу, які не були задіяні в міських закладах, передали в обласну лікарню, щоб врятувати пацієнтів з ковідом і важкими супутніми хворобами. Нове сучасне відділення, фактично зразок американського шпиталю, який ми нещодавно ввели в експлуатацію, надзвичайно важливий у медичному просторі, у лікуванні хворих на COVID-19. У вівторок наш консультант Володимир Мітін шість годин дистанційно координував лікування критичного хворого, якому 84 роки. Людину врятували, вона буде жити… Найголовніше – персонал. Я нікого не лякаю, але хочу, щоб люди розуміли: немає де зараз взяти ще лікарів. Вони вже задіяні по максимуму.

Розвиток

У новому будівельному сезоні медичні об’єкти залишаться одним з пріоритетів. У березні міськрадою ухвалено фінансування реконструкції операційного блоку міської лікарні швидкої медичної допомоги (ЛШМД) на більше ніж 11 мільйонів. Ще близько 30 мільйонів планують інвестувати в медичне обладнання, щоб мати можливість надавати містянам весь спектр хірургічних послуг на сучасному рівні. Місто долучається фінансами до розпочатої торік реконструкції приймального відділення ЛШМД.

– Також затвердили зміни до бюджету щодо використання 50 мільйонів державної субвенції на ремонт Вокзальної від залізничної станції до старого автовокзалу. Нарешті, прийняті процедурні рішення, необхідні, щоб розпочати проєктування оновленої площі Героїв Майдану, парку «Молодіжний» на набережній та скверу «Фонтанного» біля ЦНАПу – так званого «скверу з пантерами». Маючи готову проєктно-кошторисну документацію на ці роботи, зможемо брати участь у конкурсах, грантових програмах, щоб залучити не лише бюджетні кошти, а й зовнішні джерела фінансування – державні та інвестиційні.

Ще два об’єкти в цьогорічних планах міської ради – «рудівська» лікарня на Салганних пісках, де продовжать розпочаті торік роботи зі створення на її базі нової клінічної міської лікарні. Спочатку з’явиться нова дорога з Бобринецького шляху, якою піде громадський транспорт. Також цьогоріч має стартувати реконструкція дитячої поліклініки на Шевченка – її планують перетворити на сучасний медичний центр, об’єднавши в одному зручному місці в центрі Кропивницького дитячу поліклініку, стаціонарну лікарню та стоматологію.

Ще одним важливим кроком на шляху розвитку міста має стати повернення в його актив земельних ділянок, які в оренді в місцевих підприємців з початку-середини нульових, і де за ці роки з’явилися лише паркани, сміття та дикорослі хащі. Завдання готувати судові звернення щодо розірвання договорів з горе-орендарями Райкович поставив відповідним службам міськради минулого тижня.

– Це продовження системної роботи з наведення порядку в земельній сфері. Я неодноразово звертався до представників бізнесу, які орендують землю, деякі з них зробили висновки, почали використовувати ділянки за призначенням, відповідно до укладених договорів. Але є й негативні приклади. Наприклад, площа Богдана Хмельницького – центр, обличчя міста. І на цьому обличчі, як щербаті клапті – ділянки в довгостроковій оренді впливових бізнесменів. Вони дозволяють собі десятками років мало того, що не освоювати, не забудовувати їх, а й утримувати в захаращеному стані.

Мова, зокрема, про ділянку біля центрального РАЦСу, на початку вулиці Чорновола, та дві поряд – на території Кропивницького професійного ліцею сфери послуг та за театром ляльок. Ще одна – на набережній, в охоронній зоні Інгулу. Є й багато інших.

– Ми не можемо дозволити, щоб ці ділянки залишалися занедбаними. Тим більше, що вони в сумнівний спосіб колись потрапили в користування структур, за якими стоять відомі в місті люди. Давайте називати речі своїми іменами: цю землю брали не для того, щоб щось створювати, а щоб спекулювати. У народі ходять цифри, за які пропонуються ці ділянки: 500 тисяч доларів, мільйон доларів… Вони що, витратили такі гроші, щоб їх узяти? Настав час сказати їм усім «щиро дякуємо» і використати цю землю для втілення реальних проєктів. Наприклад, щодо скверу Центрального ми провели претензійну роботу до колишнього орендаря, і зараз вже опрацьовується серйозний інвестиційний, соціально орієнтований проєкт. У його рамках сквер буде збережено й оновлено, це наша принципова позиція, до того ж коштом інвестора, а не міського бюджету. Цей проєкт представлять громаді найближчим часом.