ОКВП «Дніпро-Кіровоград»: що буде з водою і тарифами
Сергій Полулях, «Україна-Центр»
Одним з найбільш потужних підприємств Кіровоградської області багато років є обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград». Як побудували першу чергу водоводу довжиною 120 кілометрів у 1973 році, так він і став стратегічним підприємством області. Фактично це держава в державі, зі своїми підданими, тобто користувачами, а після того, як до складу ОКВП увійшли водоканали майже всіх найбільших міст Кіровоградщини, його значимість просто зашкалює, тому що без води життя стає зовсім сумним.
У 90-ті роки це постійно відчували понад півмільйона споживачів - тоді обмеження подачі води через борги перед енергетиками було нормою. В обласній державній адміністрації чи не щотижня збирали наради з приводу чергової зупинки водоводу, на яких мерам робили останнє китайське попередження - в разі несплати відключимо водопостачання! Мери серйозно і заклопотано кивали головами, але в кулуарах посміювалися: «Та нічого вони нам не зроблять».
Вода - це не тільки життя, але і великі гроші, в тому числі живі, які платять користувачі. А ще це можливість залучати інвестиційні потоки, причому не тільки гривневі. У цьому багато хто бачить корінь усіх бід, мовляв, ви отримали мільйони євро від Європейського банку реконструкції та розвитку, а віддачі щось не видно. Справедливості заради треба нагадати, що саме завдяки залученню інвестицій в Кіровограді нарешті відійшли від подачі води за графіком, і це, як то кажуть, дорогого коштує. Забули ми і про постійні погрози відключити воду, тобто вже багато років подача води здійснюється стабільно, і це теж плюсик у карму керівництву та колективу ОКВП.
Але є і мінус, навіть не один. Це якість води, хоча, швидше за все, ми маємо справу з суб'єктивною категорією, тому що автор не раз спостерігав, як активісти приносили на сесію облради пляшки з чимось неймовірно брудним і зеленим, заявляючи, що це вода з-під крана. Звичайно, може трапитися всяке, навіть пісок з крана, бувало й таке, але основна претензія до керівництва водоводу все ж економічна, навіть фінансова - занадто високі тарифи на воду і каналізацію. Кажуть, що за цим показником ми займаємо перше місце в Україні. І правда, в Кропивницькому вода на цілу десятку дорожча, ніж навіть в Одесі. Керівництво нашого водоводу звично пояснює, що причина криється в довжині водопроводу і високих витратах на транспортування й очищення. Але ось чому в Світловодську, де починається водовід, вода коштує майже стільки ж, як і в Кропивницькому, де він закінчується, сказати складно.
Цих та інших незрозумілостей у центральному водопостачанні так багато, що практично кожен новообраний мер будь-якого міста починає з обіцянки «повернутися до витоків» - вийти з-під впливу обласного підприємства і створити власне комунальне водопровідно-каналізаційне господарство. Точно так же кожна нова каденція Кіровоградської обласної ради береться розібратися з водоводом, створює комісії з перевірки діяльності підприємства, регулярно заслуховує сповіді генерального директора ОКВП «Дніпро-Кіровоград», але так само регулярно дозволяє підвищувати тариф, дає добро на залучення коштів обласного бюджету або дозволяє брати кредити під забезпечення обласної нерухомості.
Те ж саме зробив і чинний депутатський корпус облради, але з істотною відмінністю. Депутати теж створили робочу групу з перевірки діяльності підприємства, в черговий раз заслухали звіт його керівництва, але цього разу голова облради доручив за підсумками слухань розробити до 10 травня перелік заходів для зниження тарифів на водопостачання і каналізацію. Щоб отримати інформацію з перших рук, ми зустрілися з головою Кіровоградської обласної ради Сергієм Шульгою.
– Ми плануємо заслухати план заходів зі зниження тарифів, тому що з того офіційного документу, який до нас зайшов, вони планують зниження тарифів на 2022 рік на 52 копійки. Але є багато чинників, які потребують пояснень. Моє особисте враження? Неефективне використання можливостей водогону. Приведу приклад, який обговорювався на останніх слуханнях робочої групи: це Смоліне, де місцевий підрозділ ОКВП є збитковим в обсягах до 14 мільйонів гривень на рік. Втрати води на деяких ділянках – 90%, це інформація керівника місцевого господарства. Але коли ми обговорювали справи цього водоканалу, з’ясувалося, що на очищення води та каналізації там передбачено інвестиції, 20 і 60 мільйонів відповідно. Це великі кошти, за які планується застосувати сучасні технології очищення, так? Але, наскільки мені відомо, в Україні такої схеми очищення каналізації ще немає, тобто це експеримент, і буде він вдалий чи ні – невідомо.
Найголовніше запитання, яке я задавав керівнику водоводу пану Ілику, – якщо у вас вдома з труб тече вода, ви спочатку будете ставити фільтр, чи все-таки спочатку потрібно ремонтувати труби? Мабуть, спочатку потрібно відремонтувати магістраль, зменшити втрати, а потім вкладати інвестиції в очищення. 90% втрат – це ж не голі проценти, а куби втраченої води, які потрібно перевести в гроші, адже на подачу цієї води, а там теж складна система подачі води, витрачаються кошти. Я отримав відповідь, що водоканал втрачає через втрати води, вибачте за тавтологію, 4 мільйони гривень за рік. Але ж це не всі втрати, бо на постійні ремонти весь час відволікаються ресурси. Я вважаю, що збитки від втрат води значно більші.
Перед нами стоїть окреме завдання розбиратись по Смоліному. У такому ракурсі виникає питання про доцільність залучення інвестицій взагалі, у тому числі й кошти Європейського банку реконструкції і розвитку, від використання яких повинен бути ефект, повинна бути економія. Але ми бачимо по планах на 2020 і 2021 роки, що зменшення використання електроенергії водогоном не передбачено, тому, як кажуть, є питання. Ми не бачимо динаміки зменшення споживання окремих складових. Тому й є запитання до нього, як до керівника.
Слідом за облрадою ми теж поставили запитання Роману Ілик, генеральному директору ОКВП «Дніпро-Кіровоград».
– Мова йде про бачення, рекомендації щодо зниження тарифів, чого ми всі хочемо. Насправді ми працюємо в проєкті «Розвиток міської інфраструктури-2», це кредит Світового банку, і саме в цьому році мають бути завершені заходи з енергозбереження. Ми передбачаємо зниження тарифів в 2022 році. Незначне, але зниження.
– Це, типу, щоб усім було добре? Вони захотіли, ми відрапортували?
– Ні, звичайно. Це базується на економіці, тому ми плануємо зменшення витрат електроенергії до 20%, плануємо зменшення чисельності персоналу, який буде обслуговувати автоматизовані насосні станції. Звичайно, є інфляція, є ріст заробітної плати, тому це якби збалансовує, але в результаті все одно вийде деяке зменшення тарифів.
– Пане Романе, а як щодо критики? Працює депутатська робоча група, щось там виявляє…
– Таке наше життя, всі критикують комунальну службу. Куди ж від цього?
– А щодо чуток про необлікованих чи неврахованих водокористувачів?
– Якщо вони про них знають, то чому вони не кажуть про це нам? Говорити, що вони здогадуються про щось таке, – це не зовсім правильно. Якщо знають когось, хто користується водою поза обліком, нехай нададуть інформацію.
– А траплялися випадки викриття незаконних врізок?
– Протягом десяти років таке траплялося, але явно не масового характеру.
– А подвійна бухгалтерія обліку води?
– Немає такого, ми комунальне підприємство, у нас немає підстав займатися таким.
Відзначимо, що керівник підприємства, як і завжди, не ухилявся від прямих запитань, але, здається, вони ще будуть. У всякому разі голова Кіровоградської обласної ради Сергій Шульга закінчив нашу розмову заявою, що інтригує:
– Я тижнів через два буду готовий надати детальнішу інформацію про деякі особливості ОКВП. Думаю, що читачам «України-Центр», як і всім споживачам послуг цього підприємства, буде цікаво.
Можна було закінчити матеріал традиційною фразою «запасайтеся попкорном і сідайте зручніше», але насправді мова йде про стратегічне для області підприємство, до діяльності якого треба підходити дуже обережно. До речі, чому підприємство стратегічне, але держава не бере участі у фінансуванні його життєдіяльності? Теж питання...
