Прокурор області Володимир Твердохліб: Про рейдерів, реформу та головний скарб Кіровоградщини

Кіровоградська обласна прокуратура завжди була топ-ньюзмейкером для ласих на сенсації журналістів. Не дивина — саме вона координує розслідування найрезонансніших на території регіону злочинів.

З вересня минулого року обласну прокуратуру очолює Володимир Твердохліб. Він — не публічна людина, замість світла софітів йому більш до вподоби конкретна робота. Втім, напередодні Дня юриста він погодився дати перше інтерв’ю саме Центральноукраїнському бюро новин.

- Володимире Миколайовичу, свого часу керівниками регіональних прокуратур зазвичай призначали місцевих жителів. Ви для Кіровоградщини людина відносно нова і, наскільки відомо, приїхали з Харкова. Розкажіть, як складалася ваша кар’єра до призначення кіровоградський обласним прокурором?

- Так, дійсно, і я застав цей період, про який ви говорите. Але час вносить свої корективи. І, як на мене, в цьому є свої позитивні моменти — тому що, будучи вихідцем з іншої області, набагато простіше всебічно та об’єктивно оцінити стан справ у регіоні, зокрема криміногенну ситуацію.

Усе моє життя пов’язане з Харківщиною та органами прокуратури. Після закінчення Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого у 2000 році працював на різних посадах в апараті прокуратури Харківської області, заступником та прокурором одного із районів Харкова.

Кіровоградщина для мене — новий регіон.

- Після реформи 2014 року у прокуратури забрали контролюючі функції. Наскільки важче стало працювати в таких умовах? Яких результатів вдалося досягнути?

- Процес реформування прокуратури наразі завершується. По суті, сім років, як органи прокуратури остаточно позбавлені такої функції, як нагляд за додержанням законів, який частіше називають загальним наглядом. Чи стало від цього жити легше і краще — дискусії на цю тему продовжуються і по сьогоднішній день. Є у цьому і позитив, і негатив водночас. На той час у нас були більш ефективні важелі впливу та реагування, бізнесже називав це тиском…

Суспільство втомилося від реформ інституції і чекає дієвих результатів. Ми повинні розуміти, що реформування — не процес заради процесу, а все ж таки заради ефективності.

Очолюване мною відомство сумлінно, день за днем, виконує свої повноваження. І маємо позитивні напрацювання на усіх напрямках: в області відзначається зменшення числа облікованих кримінальних правопорушень на 21,3%, у тому числі умисних тяжких тілесних ушкоджень, грабежів, розбоїв, крадіжок тощо. Ми активізували діяльність з викриття правопорушень у сфері незаконного обігу наркотиків. До суду вже скерували 17 обвинувальних актів у сфері земельних правовідносин, 61 — щодо корупційних правопорушень та 51 — у бюджетній сфері. Також правоохоронні органи виявили 14 організованих злочинних груп.

Прокурори області направили до суду позови на понад один мільярд 709 мільйонів гривень. Площа земель, повернутих у державну та комунальну власність, склала понад 1 тис 225 гектар.

І про усі ці факти ми інформуємо мешканців міста та області на своїх інформаційних платформах: через вебсайт, Телеграм-канал, сторінки у Фейсбуці та канал в Youtube…

До речі, днями запускаємо власну сторінку й у ще одній соціальній мережі — Instagram.

- Одними з найрезонансніших правопорушень на теренах Кіровоградщини протягом останніх років стали рейдерські захоплення підприємств. На слуху — фермерське господарство «Крок» в екс-Бобринецькому районі. Як успішно боротися з таким явищем, і яких результатів вдалося досягти?

- На жаль, рейдерські атаки на сільгосппідприємства не оминули Кіровоградщину. Левова їх частка припадає на 2015-2019 роки. Втім, поодинокі факти трапляються і сьогодні.

Прокуратура реагує на рейдерство кримінальними та цивільно-правовими засобами. Наразі по області працівники поліції розслідують чотири кримінальні провадження даної категорії, у тому числі й по згаданому вами фермерському господарству «Крок».

Спритні ділки уміло провернули схему з відчуження земельної ділянки СФГ на користь 25 жителів Рівненщини. Усі 25 довіреностей від цих людей на двох представників посвідчив нотаріус з Житомирської області. При цьому люди вказали, що жодного разу не надавали оригінали своїх документів для відповідних дій…

Слідство у справі вже зробило чимало. Наразі призначено низку експертиз, через які власне і затягується процес розслідування, тому що без їх висновків слідство не може рухатись далі. Можу сказати, що справа має судову перспективу.

Із червня 2019 року тривають судові слухання у справі злочинного угрупування, до складу якого входили депутати різних рівнів, державні реєстратори та фізичні особи, які шляхом шахрайства в особливо великому розмірі вчинили несанкціоновані дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заволоділи заставним майном фінустанови на суму понад 46 млн грн. Очікуємо на справедливе покарання для обвинувачених.

Коли ми говоримо про рейдерство, то не можемо не згадати і роботу прокурорів на представницькій ниві. Через суди ми повернули з незаконного користування 170 гектар земель, їх вартість складає 112 млн грн. І робота на цьому напрямку триває.

- Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова нарікає, що звільнені внаслідок непроходження атестації працівники прокуратури поновлюються на посадах через суди, і їм виплачують великі компенсації. Чи є такі випадки на Кіровоградщині? Якщо так, то скільки і які суми довелося відшкодовувати?

- Така картина спостерігається по всій країні, зокрема і на Кіровоградщині. Люди оскаржують свої звільнення у судах, і в окремих випадах виграють справи. Коли до нас звертаються працівники з виконавчими листами, звичайно, ми не можемо не виконати судове рішеннях. Наразі поновились п’ять наших звільнених працівників. Уточню, що прокурори поновлюються на посадах не автоматично — вони зобов’язані пройти переатестацію.

Щодо суми компенсаційних виплат, то вони різні.

- Корупція — один з чинників, який загрожує існуванню держави. Як борються з цим явищем в органах прокуратури області? Чи траплялися випадки внутрішніх розслідувань і покарань працівників обласної прокуратури?

- Принципово реагуємо на такі факти! З такими людьми нам не по дорозі, тим більше після реформування та проходження перевірки на доброчесність.

Ми зацікавлені у чистоті своїх рядів. Якщо у будь-якого громадянина є інформація про зловживання когось із моїх підлеглих, просимо невідкладно повідомляти про такі факти до Генеральної інспекції офісу Генерального прокурора для відповідного реагування. Контакти є на сайті офісу.

- При Кіровоградській обласній прокуратурі діє консультаційна рада. На жаль, з різних причин вже майже два роки не проводилося жодне засідання цього дорадчого органу. Чи планується відновлення її роботи?

- Кіровоградська обласна прокуратура — єдина в Україні, яка зберегла цей дорадчий орган. Так дійсно, останнім часом засідань не було, що у першу чергу пояснюється карантинними обмеженнями через розповсюдження короновірусної хвороби. Але ми плануємо повернутися до цієї роботи.

- Ви доволі нещодавно живете на Кіровоградщині. Чим сподобався вам цей регіон і, зокрема, Кропивницький?

- Живу (посміхається) вже майже два роки...

Так, після міста-мільйонника тут доволі спокійно та розмірено. І відверто кажучи, знадобився час, щоб звикнути… Але однозначно можу стверджувати, що тут живуть чудові люди, — відкриті та добродушні! І це — головний скарб Кіровоградщини!