Дороги, які ми не обираємо. Текст кропивничанки, яка багато ходить пішки

Тетяна Фоміна, «Україна-Центр»

Фото Ігоря Демчука

У середині листопада постійна комісія з питань архітектури та містобудування міськради прийняла до уваги звернення депутата Подільської райради про пропозицію включити до програми капбудування на наступний рік ремонт тротуару на вулиці Прирічній. А також рекомендувала профільному управлінню розробити комплексну програму реконструкції тротуарів у Кропивницькому. Бурхливі оплески депутатам! Нарешті вони звернули увагу на пішоходів. Але, поки програма буде створюватися, згадаємо кілька локацій, які потрібно було впорядкувати ще позавчора.

Перша – це дорога до кардіоцентру від Університетського проспекту з лівого боку вулиці Волкова. Нею ходять тисячі кропивничан та жителів області, яким потрібно відвідати своїх рідних. Уздовж обласної лікарні на землю років двадцять чи тридцять тому поклали блоки ребристого бетонного паркану. По ньому не дуже зручно ходити, що і видно по стежці, що біжить поруч, яку витоптали городяни, але восени і взимку паркан краще, ніж бруд. Далі дорога йде вздовж нової багатоповерхівки: там комфорт – тротуарна плитка. А потім тротуару немає, а є калюжі, розмокла земля і здиблені шматки старого асфальту, якими хто молодший може проскакати до поліклініки МВС. Біля неї тротуарне покриття ще тримається, але його переривають зони розмоклої глини.

Ви скажете, не йдіть лівою стороною, йдіть правою – у нас правосторонній рух. В принципі воно так, але по дорозі до кардіодиспансеру, як тільки ви перетнете вулицю Академіка Корольова, вам у будь-якому випадку доведеться подолати місиво, дуже схоже на смугу перешкод, які показують в американських фільмах. Привіт взуттю, пристойному зовнішньому вигляду, та й ризик плюхнутись у жижу дуже високий. А заразом привіт депутатам четвертого виборчого округу: Олександру Артюху, Дмитру Бірцю, Ганні Ніжниковій та Олександру Чибітьку.

Цілком перестає бути придатною для пішоходів у холодну пору року не лише дорога до медустанови обласного рівня. Шановні представники виконкому та депутатського корпусу, спробуйте пройти пішки до райцентру чи з райцентру. У суху погоду це з горем навпіл ще можна зробити, хоча є ділянка між автосервісом «Автомаксимум» та поштовим відділенням, де тротуару немає зовсім. А вже коли йдуть дощі або сніг випаде… Ще та пригода – спробувати не послизнутися, ухилятися від фонтанів бруду, що вилітають з-під коліс авто. Ау, шановні Віталій В'язовцев, Наталія Клименкова, Дмитро Овчинніков, Валерій Шутка, Валентина Яремчук та Олександр Цертій! Нагадаю, це ваш територіальний виборчий округ №5, і ваші виборці ризикують життям, добираючись до райлікарні чи оптового ринку.

Є й ще один хляб, яким кожен день змушені ходити сотні кропивничан – пішохідний шлях з Ковалівки на Балашівку. Запитайте будь-якого жителя Балашівки, і він вам у яскравих фарбах розповість, що він думає з цього приводу. Так ось, нормальні тротуари на Ковалівці закінчуються якраз біля ЖК «Сузір'я». Далі по втоптаному в багнюку тисячами ніг побутовому сміттю і будівельним блокам потрібно петляти між коробками гаражів і перепливти величезну калюжу, щоб дістатися залізного мосту через річку. Але на цьому все не закінчується. Бруд непролазний треба ще подолати до крутих сходів, які ведуть до вулиці Кременчуцької. Декілька років тому вздовж доріжки поставили освітлення. Це величезний плюс, інакше люди продовжували б пробиратися болотом у темряві. Але проблеми відсутності нормальної дороги для пішоходів висвітлення не вирішує. Шановні депутати Роман Колесніченко, Олександр Корнюша, Надія Павленко, Людмила Романів, Василь Рубан, Дмитро Терзов, придивіться, чи не ця локація входить до виборчого округу №6?

Останніми роками ми спостерігаємо, як змінюється на краще місто, як ремонтуються дороги та мости, покращується інфраструктура. На жаль, у цій глобальній реконструкції інтереси водіїв переважають потреби пішоходів. Але ж пішоходів набагато більше! І, до речі, більшість із них – жінки, які частіше ходять до лікарень, магазинів, дитячих садків, на ринки тощо. Але не будемо торкатися гендерної проблематики. Повернемося до тротуарів.

Інститут політики в галузі транспорту та розвитку оцінює міста світу за пішохідною доступністю, виходячи з трьох показників: кількості людей, що живуть у межах 100 метрів від місць, вільних від автомобільного руху, таких як парки, пішохідні вулиці та площі; кількості людей, які живуть у межах кілометра від закладів охорони здоров'я та освіти; та середнього розміру міських кварталів. Здається, що Кропивницький за цими показниками не такий і поганий. От лише ті сто метрів до парку можуть виявитися непереборними через елементарну відсутність нормального тротуару.

Американський діловий журнал Fast Company назвав 50 причин, чому пішоходам у місті потрібно віддати пріоритет та робити вулиці комфортними для людей, а не машин. Думаю, його варто вивчити тим, хто розроблятиме комплексну програму реконструкції тротуарів у Кропивницькому.