Хазяїн бібліотеки. У кропивницькій книгозбірні живе здоровенний кіт
Віктор Крупський, «Україна-Центр»
Фото Світлани Ушакової
Вже більше року відвідувачі бібліотеки імені Чижевського захоплюються величезним рудо-білим котом, який зазвичай лежить на стільці в холі. Але Афанасій – так звати котяру – до всіх цих розчулень абсолютно байдужий, а спроби погладити по шерсті розцінює як грубе вторгнення в приватне життя і карає за це негайно і боляче – пускає в хід кігті та зуби.
– З'явився він у нас на початку грудня 2020 року, – каже завідувачка відділу мистецтв бібліотеки Світлана Ушакова. - Зайшов через парадний вхід і сів у холі. Чергові хотіли вигнати, але Валентина Григорівна (Животовська, директорка бібліотеки. – Ред.) розпорядилася залишити. Тим паче, починалася зима. І ми почали годувати кота. А він, поївши, йшов у своїх справах, щоб через деякий час повернутися і дозволити себе нагодувати знову.
За словами Світлани, Афанасієм його прозвала Ольга Дудкіна, яка працює у секторі реєстрації, розташованому в холі.
– Оля – жаліслива. Якось побачила її на вулиці з собакою, що йде позаду. «Олю, твій собака?» - «Погодувала її двічі, і вона за мною ходить». Добра жінка. Афанасія годує за розпорядком: о дев'ятій – сніданок, о першій – обід, потім – полудень (молоко чи кефір), увечері – вечеря. Участь у годуванні кота беруть й інші співробітниці. Одна купує йому найкращі вершки. Охоче їсть Афанасій і свіжі курячі шиї. А ось сухі корми не шанує. Часто бачимо його біля рибного ресторану на вулиці Гагаріна. Мабуть, там його теж годують.
Минуле Афанасія зовсім неясне. Одні в бібліотеці вважають, що кіт мав господарів, і він їх або покинув, або пережив. Інші вважають, що Афанасій ніколи нікому не належав. Щодо віку кота, то, наприклад, Світлана Ушакова вважає: йому не менше семи років, а у світі кішок це – солідний вік. Але Афанасій продовжує вести бурхливе статеве життя. Одну з його подружок, триколірну красуню, бачили біля бібліотеки. А ось інші коти біля бібліотеки не показуються – не хочуть зв'язуватися з Афанасієм, який регулярно і рясно мітить зовнішній периметр будівлі.
До власного здоров'я Афанасій ставиться легковажно – не шкодує себе у бійках із суперниками, а лікуватися не любить. Якось повернувся з прокушеною лапою. У бібліотеці стривожилися: як би інфекція не вкоротила життя улюбленця! Зібрали гроші, повезли кота в клініку на Балашівці – одну з найкращих у Кропивницькому. Перед тим попередили медперсонал, щоб підготувався до важкого пацієнта.
– Афанасій таке витворяє, коли його лікують! Виривається, дряпається, кусається. Сила у нього – величезна! Сильнішого кота не бачила. А в клініці на нього заведено картку. Написано: Афанасій Ушаков, метис. І мій номер телефону вказано, – сміється Світлана Ушакова.
Афанасія тоді врятували. Після професійної медичної допомоги, наданої у клініці, його доліковували у бібліотеці Ушакова з колегами. Уколи, постільний режим, здорове харчування.
– Ми і на Великдень йшли на роботу, щоб кота лікувати. Усі вдома, а Чайковська, Ушакова та Філіппова – до бібліотеки, до Афанасія. Усі, хто займається його лікуванням, мають котів удома. Не просто любимо їх, а знаємо із практики, що це таке – і прибрати за твариною, і вичесати. Шерсть Афанасія, до речі, схильна до утворення ковтунів. Словом, клопоту з ним вистачає, – зауважила Ушакова.
Натомість фінансових проблем з утриманням Афанасія практично немає. Дають на кота і свої працівники, і читачі. Один відвідувач пожертвував сто гривень наступного дня після того, як Афанасій прокусив йому палець. Тому що відвідувач був сам винен – хотів почухати красеня за вухом.
- Так, характер у Афанасія - поганий, - визнає Світлана. – Ніжностей не любить. Залишився неприрученим. Висновки зробив давно – можливо, у дитинстві, – що покладатися можна лише на самого себе. Зате не гидить у приміщенні – терпить. Фізіологічні потреби справляє на вулиці. Вихований. Мабуть, сам себе виховав. Тому що вихованню іншими не піддається.
Тим, хто хоче доторкнутися до Афанасія заради цікавості, Ушакова радить:
- Заведіть собі кота і грайтеся з ним, скільки захочеться.
