Інформація, яка шкодить: що не варто писати під час війни

Журналістка, редакторка Тетяна Гонченко склала список тем дописів у соціальних мережах, які тільки шкодять у воєнний час.

Перш ніж будь-що запостити, глибоко вдихніть, і спробуйте зрозуміти, якого результату ви можете досягнути цим постом.

1. «Достовірна інфа, яку сказали знаючі люди від сина маминої подруги: сьогодні в Києві / Харкові / Львові буде хімічна атака / наступ, місто закидають ракетами. Виїжджайте терміново».

Таких повідомлень було вже багато, вони з'являються щодня, працюють на паніку, і не несуть нічого більше. Хто міг / хотів — той уже виїхав / виїжджає. Ніхто не почне виїжджати через ваш панічний пост. Але моральну напругу та паніку це посилює. А отже грає на руку ворогу. Не треба.

2. «Ці козли переселенці/біженці втекли, і ще й просять допомоги / житла / інформації / волонтерської допомоги / моральної допомоги. Зрадники, хай радіють, що не під обстрілами».

У кожного свій рівень психологічної стійкості, свої причини, щоб виїхати, хвороби, про які ви можете не знати і про які вам не зобов'язані казати тощо. Опинитися без грошей, речей, близьких, їжі, житла у чужому місті/країні — це дуже страшно, особливо з дитиною. Давайте не мірятися горем і не бити своїх. Горе у нас спільне.

3. «Десь там дуже погано, терміново потрібна допомога, прочитав про це пост, скопіював дослівно без вказання джерела, розбирайтеся».

Це видимість допомоги, яка лише шкодить і заплутує. Розумно постити тільки ті прохання про допомогу, де ви особисто берете участь в організації / на зв'язку з людьми тощо. Бо чужа інформація може бути застарілою / не актуальною / фейковою. Ви тільки забираєте час і засмічуєте інформпростір.

4. «Ті, хто виїхав у безпеку — ви взагалі робите щось? Робіть».

Ви не знаєте, хто що робить, і ніхто не мусить вам звітувати. Але такими постами ви узагальнюєте і демотивуєте тих, хто допомагає. Багато з тих, хто виїхав, цілодобово збирають гуманітарку, організовують мітинги, працюють на інформаційному фронті тощо.

5. Пости з хейтом Зеленського.

Бо це наразі наш Президент, головнокомандувач нашої армії. Своє ставлення до нього притримайте до перемоги.

6. «Все дуже погано, ми програємо, але нам про це не говорять».

Такі пости запускає в наш інформпростір ворог, щоб демотивувати. Це неправда, і ніякої користі такі пости не несуть апріорі.

7. «Копіюєте новину з якогось ЗМІ або тг-каналу без вказання джерела. Коли питають, звідки інфа і чи це не фейк — людина каже, що всі питання до цього ЗМІ».

Ні, коли ви будь-що постите, всі питання до вас, і джерело — це ви. Особливо, якщо не вказуєте конкретне місце, де ви це взяли. Відповідальність за будь-яку інформацію, яку ви поширюєте на своїй сторінці — виключно на вас.

8. Будь-яка інфа з подачею, що «це приховують», «це нікому не кажуть«, «джерело у вищих колах стопудово по секрету повідомило», «ми всі не здогадуємося, а насправді отак».

Це маніпуляція і дурні теорії змови. У такій формі ворогу найпростіше вкинути будь-який фейк розгубленим людям, яких завалило інформацією, і які не володіють мінімальною інформаційною грамотністю. Не ведіться.

Основні принципи:

• не поливати брудом своїх, зараз ворог відомий, і він у всіх спільний, між
• собою після війни розберемося;
• не сіяти паніку, страх і зневіру;
• не засмічувати стрічку видимістю допомоги, бо люди мають бачити пости про справжню актуальну потребу в допомозі;
• перевіряти інформацію, бо будь-які фейки може запускати ворог.

Писати про свої почуття, де б ви не знаходилися, і що б не відчували — можна і треба. Фейсбук наразі — це не тільки місце обміну інформацією, а й місце для взаємопідтримки та психологічної допомоги.