Тимчасовий захист чи статус біженця: що обрати тим, хто вирішив виїхати за кордон
За даними ООН, країни Євросоюзу надають прихисток вже майже для чотирьох мільйонів українців, які шукають порятунку від війни. Але досі залишається актуальним питання вибору між отриманням статусу біженця чи тимчасового захисту для перебування в країнах ЄС.
4 березня 2022 року Рада ЄС ухвалила Директиву тимчасового захисту для громадян України, які покидають країну через війну. Після чого постало питання термінів та їхнього юридичного значення для людей. Наразі широко використовують слово «біженці», але у самій Директиві все ж уживається форма «переміщені особи», та евакуйовані від небезпеки люди не отримують статус біженця автоматично.
https://cbn.com.ua/2022/03/29/yak-skladayetsya-zhyttya-v-bizhentsiv-z-ukrayiny-ta-yihnih-ditej-za-kordonom-z-pershyh-vust/
Правова відмінність полягає в тому, що причини для отримання статусу біженця є індивідуальними. Це не лише військові дії, а й небезпека стати жертвою переслідувань за національністю, релігією, політичними переконаннями тощо. Натомість підстави для надання тимчасового захисту діють при масовому переміщенні людей та мають колективне значення: військова агресія, іноземна окупація, катастрофи різного походження тощо. Ситуація в Україні скоріше відповідає другому варіанту, але все ж громадяни самостійно визначають, який статус хотіли б отримати.
Безпосередньо для людей різниця є в юридичних процедурах з оформлення документів та отриманих у підсумку правах. Статус біженця необхідно оформлювати особисто, а тимчасовий захист діє для всіх українців, що виїхали, рятуючись від війни.
Офіс Президента України пояснює відмінності в правах особи, якій надано тимчасовий захист, і статусом шукача притулку (біженця) в ЄС таким чином:
- право на тимчасовий захист починає діяти одразу після перетину кордону, необхідно лише звернутися за дозволом на проживання до державних установ країни, в якій вирішили зупинитися, а для отримання статусу біженця доведеться пройти спеціальну юридичну процедуру, що триватиме до 6 місяців або довше;
- тимчасово переміщеним особам можна жити за кордоном до 4 березня 2023 року з можливістю продовження цього терміну на рік (залежно від подій в Україні), а перебувати в статусі шукача притулку - безстроково, доки є підстави для його надання;
- тимчасовий захист можна отримати в будь-якій державі ЄС (крім Данії), а статус біженця оформлювати доведеться в першій країні, кордон якої людина перетнула після виїзду з України;
- працевлаштування для людей в умовах тимчасового захисту можливе одразу, тоді як біженці не можуть претендувати на роботу протягом 6 місяців від моменту подання документів (термін може відрізнятися у різних країнах);
- отримавши тимчасовий захист, надалі можна в будь-який час повернутися до України або вільно переміщуватися між державами ЄС (до 90 днів). Після подачі документів на отримання статусу шукача притулку необхідно перебувати в країні, у якій подали відповідну заяву, на весь період її розгляду (до 6 місяців або довше);
- біженцям доведеться жити лише у запропонованих державою закладах, змінювати місце перебування й покидати країну не можна. Маючи статус переселенця, місце проживання дозволяється за потреби змінити, зокрема переїхати в іншу країну ЄС протягом 90 днів. Житло можна обирати як запропоноване державою, так і орендоване, надане волонтерами та інше.
Але є і спільні правові риси:
- доступ до соціального забезпечення;
- право на медичне обслуговування;
- діти до 18 років можуть навчатися.
Щоб визначити для себе, який саме статус в країні перебування буде оптимальним, варто окреслити подальші цілі та мету перебування у ЄС. Якщо є зацікавленість у проживанні в безпечному місці на час війни та отримання соціального забезпечення, але у підсумку планується повернення до України, то краще не поспішати з оформленням біженства, пояснюють юристи.
Мирослава Липа, спеціально для CBN
__________________________
Джерела
