Яку зброю надавати Україні? Як у дискусіях перейшли від шоломів до танків
Переклад статті William Booth, Emily Rauhala and Michael Birnbaum (The Washington Post). Оригінал публікації - на сайті The Washington Post
Українська влада чітко знає, чого хоче від Сполучених Штатів і Європи: зброї. Великої і важкої зброї. Не шоломів. Танків.
І хоче вона цієї зброї просто зараз, не пізніше. І чим більше.
Цей меседж не змінюється з початку війни, коли український Президент Володимир Зеленський заявив: «Мені треба боєприпаси, а не втеча», до минулого тижня, коли міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав лідерам НАТО у Брюсселі, що на його порядку денному - три питання: «зброя, зброя і зброя».
Але у Сполучених Штатах і Європі дискусії щодо видів озброєння нині дуже відрізняються від тих, що були шість тижнів тому.
Зараз - вирішальний момент війни. І разом зі зміною поля битви змінюються потреби ЗСУ. Вже немає побоювань, що росіяни візьмуть Київ за кілька днів. Російські сили перелаштовуються для війни на східній Україні - там, як багато хто передбачає, буде повномасштабне протистояння на рівнинній, відкритій, сільській місцевості між піхотою, бронетехнікою та артилерією, будуть бої, яких не бачили поколіннями.
У суботу британський прем’єр-міністр Борис Джонсон несподівано відвідав Україну, щоб зустрітися з Зеленським. Його головним меседжем стала зброя: Британія поставить ще 120 броньованих машин, а також протикорабельні ракетні комплекси для підтримки України в Чорному морі.
На брифінгу в Білому Домі радник з національної безпеки Джейк Салліван попередив, що наступна фаза війни в Україні «може тривати місяці чи й довше». Раніше Кулеба говорив міністрам НАТО, що це нагадуватиме Другу світову, коли дві великі армії зійдуться віч-на-віч.
«Щоб перемогти у цій війні, нам треба трохи не така допомога, яку ми отримували раніше, - сказав міністр оборони України Олексій Рєзніков у відеозверненні. - Ми хочемо звільнити окуповані території якомога швидше. Відтак нам потрібне інше озброєння».
У перші дні протистояння країни НАТО непокоїлись, що зброю, яку вони нададуть Україні, захоплять сильніші російські війська, що українські військові не матимуть часу навчитися ефективно користуватися новим обладнанням, що передача наступальної зброї загострить конфлікт і розізлить російського президента володимира путіна, який побрязкує своїм ядерним мечем.
Зброю легше дати, ніж потім повернути.
Але, оскільки війна тривала, ці побоювання почали зникати. Зараз деякі країни НАТО готуються постачати Україні більш смертоносну, складнішу, далекобійну та важкоброньовану зброю.
Питання в тому, чи прибуде вона так швидко, як цього хоче українська влада, - щоб зупинити просування росії і витіснити російські війська.
Чого потребує українська армія?
З 24 лютого, дня вторгнення, західні уряди підтримали Україну зброєю на мільярди доларів: тисячі легких у використанні ракетних систем, якими стріляють з плеча, виявилися смертоносними в руках у невеликих груп українських вояків. Вони сповільнили, зупинили, а потім і розвернули назад напад на Київ.
Ці пускові установки багато значили, вважають військові аналітики. «Ми знаємо, що військова допомога має вирішальний вплив у цьому конфлікті», - сказав Салліван, наголосивши на зенітних «Стінгерах» і протитанкових «Джавелінах» виробництва США, які були відправлені в Україну.
Тепер, коли війна розгортається на сході, кількість і типи зброї, що постачаються Сполученими Штатами і Європою, знову будуть вирішальними для України. ЗСУ мають швидко перебудуватися, щоб замінити втрачене за шість тижнів війни озброєння і налагодити постачання нового для резервних частин. Вони також мають підготуватися до нового виду війни, метою якої буде не лише захист міст, а й витіснення російських військ.
«Протитанкові ракети самі по собі ворога не знищать», – сказав Майкл Кофман, програмний директор Програми досліджень Росії в CNA, аналітичному центрі, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
За оцінкою Кофмана, Україна потребує сотень броньованих машин, у тому числі танків, та величезної кількості боєприпасів.
У Рєзнікова список довший: системи протиповітряної оборони та бойова авіація для захисту мирних жителів і військових від ракетних і повітряних ударів; далекобійна артилерія, щоб стримувати росіян на відстані; танки і броньовані машини, щоб вибити росіян з окупованих ними територій; протикорабельні ракети, щоб пробити російську морську облогу і розблокувати порти на Чорному морі.
Західні уряди неохоче надсилали важке озброєння. Але Чеська республіка стала першою країною НАТО, яка передала танки, а високопоставлений чеський чиновник на умовах анонімності підтвердив у суботу The Washington Post, що ведуться і не офіційні переговори.
«Сподіваюся, це дасть старт перегонам, хто запропонує більше», - сказав Вільям Альберке, директор зі стратегії, технологій та контролю над озброєннями Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
«Складно бути першим, хто надасть танки, але, коли хтось розбиває лід, це стає простішим», - заявив Маргіріс Абукявічус, литовський віце-міністр оборони, який минулого тижня у Вашингтоні обговорював військову співпрацю зі США.
Що використовують ЗСУ?
У перші тижні війни ті, хто допомагає Україні, фокусувалися на постачанні зброї, якою Україна або вміла користуватися, або ж могла швидко навчитися. Солдат може навчитися, наприклад, використовувати «Джавелін», подивившись коротке відео. А колишні комуністичні країни Центральної та Східної Європи могли б поділитися своїми запасами обладнання радянського та російського виробництва, яке легко інтегрується з наявними запасами України.
Але європейські військові посадовці сказали The Washington Post, що їхні думки про кількість і типи зброї, яку вони могли б надати Україні, змінилися - з тим, як українські сили показали свою спроможність битися і створили собі запас часу для навчання на більш складному обладнанні західного виробництва.
На початку «ми поставляли лише те озброєння, яким українці могли скористатися зразу ж. Тепер ми бачимо більш досконалу зброю і готовність витратити час на навчання, тому допоможемо навчитися нею користуватися», - сказав Абукявічус.
На зустрічі з НАТО в Брюсселі фокус уже був на наданні Україні більш передових систем озброєння якомога швидше.
«Країни [члени НАТО] продемонстрували бажання йти далі. Ми бачимо можливість нового наступу. Російські сили концентруються, тому треба буде більше передового озброєння», - сказав на умовах анонімності високопоставлений посадовець НАТО.
Британський прем’єр-міністр заявив у суботу, що його країна підтримає Україну 120 броньованими авто «Мастиф», а британські військові навчать ними користуватися. Британія також вперше надасть протикорабельне озброєння.
Президент України привітав «рішучу і значну підтримку» Британії та закликав інших союзників продовжувати тиск на росію.
Остання поставка зі Сполучених Штатів, сказав Салліван, включає ракетні системи з лазерним наведенням, дрони Puma і броньовані багатоцільові колісні транспортні засоби високої мобільності.
Скоро зі Сполучених Штатів надійде ще більше озброєння, наголосив Салліван, пообіцявши, що воно буде «екстраординарним і безпрецедентним», однак відмовився розповісти подробиці.
Щодо танків і ППО, фокус лишається на старих системах.
У складських приміщеннях Центральної Європи є старі радянські і пострадянські танки - Т-72 і навіть Т-64, і, за словами Альберке, українські військові вміють ними керувати і ремонтувати їх.
В окремих випадках Білий Дім погодився надіслати до країн Центральної Європи нове військове обладнання, якщо своє старе ці країни віддадуть Україні. Тож останніми тижнями у Вашингтоні побувала низка європейських військових чиновників. Вони шукають гарантії, що Сполучені Штати в найкоротші терміни нададуть їм більш сучасне обладнання.
Президент Байден заявив у п'ятницю, що Сполучені Штати передадуть ракетну систему Patriot до Словаччини після того, як ця країна відправить в Україну систему протиповітряної оборони С-300.
Чи призведе зброя з Заходу до ескалації війни?
Дискусії щодо зброї розвивалися разом із конфліктом, хоча залишаються розбіжності щодо ризиків занадто глибокого втягування НАТО у війну.
Українці кажуть, що для західних урядів нема більше сенсу дискутувати, яку зброю надавати - оборонну чи наступальну, - чи стосовно того, що щось може призвести до ескалації війни, під час якої російські війська обстрілюють щільно заселені міста й розстрілюють мирних жителів.
На зустрічі НАТО в Брюсселі минулого тижня різниця між наступальною та оборонною зброєю, здавалося, зникає.
«Це стосується захисту території України, тому вони потребують усіх видів озброєння, які ми можемо надати», - прокоментував на умовах анонімності перебіг дискусій щодо зброї високопоставлений посадовець НАТО.
А генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг сказав: «Я закликав союзників підтримувати Україну як легким, так і важким озброєнням».
Але серед західних союзників і досі є певна настороженість. Росія попередила, що узаконена передача Україні озброєння від НАТО може призвести до прямого конфлікту рф з Альянсом.
Водночас, передача Україні далекобійної артилерії, наприклад, включає в себе ризик розростання конфлікту за межі українських кордонів.
Німеччина, якій дорікали за те, що вона запропонувала відправити 5000 захисних шоломів у січні, надасть летальну зброю, хоча й не бажає, щоб в Україну надсилали наступальне озброєння. Країни НАТО також домовилися, що не надсилатимуть військові літаки до України.
Але ті, хто підтримують постачання зброї до України, енергійно переконують, що, якщо Київ зараз не виграє, наступна битва в будь-якому випадку буде вже з НАТО.
«Спочатку ми надсилали зброю, щоб підтримати боротьбу українців. Тепер - щоб вони просунулися далі й перемогли», - зазначив Абукявічус.
Як швидко може зброя потрапити до України?
Бен Годжес, який командував силами США в Європі за часів правління Обами і Трампа, сказав, що є можливість озброїти Україну, доки війна переходить в іншу фазу.
«Наступні три тижні - вирішальні, - сказав він, - і вони визначать, чи Україна переб’є хребта російським військам, чи це все затягнеться на місяці, можливо, роки».
Україна висловила розчарування темпами поставок зброї. Рєзніков попередив, що «зволікання із забезпеченням зброєю призводить до загибелі наших дітей, до виснаження нашої країни».
