Тепловізор за писанки. Як творча харків'янка допомагає армії

Анна Баранова - дизайнерка та художниця з Харкова, до масштабного військового нападу росії займалася декоративно-ужитковим мистецтвом і його викладанням. Має мистецьку освіту, досліджує традиційні техніки української вишивки та передає досвід учням.

Російське вторгнення почалося для Анни та її родини з ранкових вибухів у місті. Ймовірність розв'язання повномасштабної війни росією усвідомлювала вже давно, але до останнього не вірила, що ось просто зараз снаряди нищитимуть місто. Виїжджали з Харкова, до пуття не зібравши речі, з собою взяли бабусині ікони та домашніх улюбленців: кота й хамелеона.

Анна родом з Кропивницького, тому вирішили їхати саме сюди. Діставалися 12 годин об'їзними шляхами, траси були переповнені. Наступного ж дня жінка побачила чергу автівок біля одного з волонтерських осередків, який працював для потреб ЗСУ, перепитала, чи потрібна допомога і зголосилася зробити необхідні покупки (сама тепер це жартівливо називає «шопінг для зелених друзів»).

Особистих коштів на визначені потреби трохи не вистачало, а їздити двічі не було б раціонально через дефіцит пального в ті дні. Анна наважилася попросити фінансової допомоги в друзів у соцмережах. Необхідну суму закрили швидко, це надихнуло на подальшу волонтерську діяльність.

До подальших зборів грошей на необхідну техніку та інші потреби армії долучились друзі з-за кордону, особливо значно підтримала професійна спільнота вишивальниць із українських діаспор США, Канади, Європи, які згуртувалися задля спільної допомоги нашим воїнам.

Вишивальниця, для якої основною справою донедавна було рукоділля, дивується, що тепер розбирається в різних видах воєнного обладнання та знає слова на кшталт «коліматор». Із найзначнішого вже придбано тепловізори, біноклі, оптичні приціли, медичні засоби та устаткування, майже закрито збір на квадрокоптер.

Після вимушеного переїзду до Кропивницького майстриня згадала також ще одне своє давнє вміння, якому раніше інколи вчила дітей перед Великодніми святами: писанкарство. Зараз це стало в нагоді і як цікаве традиційне заняття до свят, і як форма волонтерства, оскільки всі отримані від майстер-класів кошти також перераховуються «зеленим друзям».

Після Великодня разом з майстринею-вишивальницею Тетяною Чорною, також харків'янкою, планують продовжувати майстер-класи з традиційної української вишивки у школі вишивання, яка вже запрацювала в Кропивницькому. Таким чином навчатимуть усіх охочих техніці стародавніх швів та оздобленню традиційних українських сорочок. Всі гроші від подібних уроків теж підуть на витрати для ЗСУ.

24 лютого Анна почала вишивати нову сорочку. Вірить, що війна закінчиться до завершення роботи над нею. А поки що, вишиваючи зірку за зіркою на тканині, наближає перемогу. Та разом з усіма, хто долучається до мистецьких майстер-класів та збору коштів, допомагає її наближати воїнам наших Збройних сил.