«Людям потрібно роз'яснювати, що таке УПЦ МП і що за нею ховається», - єпископ Марк
З військовим вторгненням росії Україна почала звільнятися від усіх впливів, які могла на неї розповсюджувати держава-агресор. У тому числі це стосується і Української Православної Церкви московського патріархату. Депутати міських та селищних рад пишуть звернення до священників та парафіян УПЦ МП, громади забороняють їхню діяльність на своїх територіях.
Про ефективність таких рішень, альтернативну стратегію та подальшу долю УПЦ МП CBN розповів єпископ Кропивницький і Голованівський Марк.
«Заборона УПЦ МП о окремих громадах — це, скоріше, реакція суспільства на певні речі, які робить російська церква, але наскільки це дієво, мені важко сказати. Які у них є для цього механізми? Це більше декларативне рішення, я так думаю», - зазначає він.
До якихось ефективних дій могла би вдатися держава. Це, зокрема, позбавлення церков певних пільг чи преференцій, які мають релігійні організації. Держава загалом може і заборонити діяльність УПЦ МП, але, як вважає єпископ, це може призвести до спротиву та релігійної війни.
«Тут потрібно проводити роз'яснювальну роботу, пояснювати, у чому різниця, що це за церква і що за її вивіскою ховається. Зрештою, потрібно спілкуватися з тими архієреями і священниками про те, яка у них позиція. Скільки можна займати ту лукаву позицію і продовжувати обманювати людей?» - говорить священнослужитель.
Окрім того, позитивно на інформування вірян може вплинути втілення закону про церковні перейменування. Тоді назва релігійної організації відповідатиме змісту, і кожен зможе зробити свій вибір: «Якщо це російська церква, значить, це російська церква в Україні. Щоб вони не розповідали, що вони - українська церква. А якщо це ПЦУ - то ПЦУ. Люди повинні знати, куди вони ходять. Я за демократію: людина має обирати, куди вона ходить і чи совість дозволяє ходити їй до російської церкви в Україні».
Що стосується подальшої долі Української Православної Церкви московського патріархату, то її майбутнє туманне і, по суті, вибору в неї особливого немає. Яке б рішення вони не прийняли, воно не має перспектив: «Сьогодні вони збираються у Києві. Будемо бачити, яке рішення приймуть щодо подальшої своєї долі. Але для них будь-яке рішення погане: чи то залишатися з москвою разом, і врешті-решт церква з часом розсиплеться, бо громади поступово відходитимуть від них, чи то, наприклад, оголосять себе автокефальними. Це теж призведе до їх розпаду, бо ніхто їх не визнає - в Україні вже є автокефальна церква. Доєднатися до ПЦУ вони можуть, але у них залишилися 13 єпархій на окупованих територіях, які у такому разі вони можуть втратити. Вони до того вже дійшли, що будь-яке рішення, яке б вони не прийняли, буде для них недобрим. Але, тим не менш, ми запрошуємо їх до діалогу, пропонуємо об'єднання, як тоді, ще у 2018 році. Ми їм говорили: давайте, відходьте від російської церкви, будемо єднатися і забудемо, що було до цього. Давайте разом працювати на благо України і служити Богу. Вони нас тоді проігнорували, лише двоє перейшло. Зараз вони хочуть думати у цьому напрямку. Ми відкриті до цього».
