Які зміни відбулися в оформленні нотаріальних дій під час війни

Журналістка CBN поговорила з приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Іриною Новицькою.

- Що змінилося для простих громадян в нотаріальних діях після початку війни?

- В перші години війни відключили всі електронні реєстри, якими користується нотаріус. Це було питанням безпеки. Спочатку вимкнули буквально все, нотаріуси не могли декілька днів працювати, тому що будь-яка нотаріальна дія пов'язана з роботою в електронних реєстрах, чи то заява, яка викладалася на нотаріальному бланку і необхідно було в той же день внести в реєстр інформацію про використання бланка, чи довіреність, яка теж вноситься до відповідного реєстру, і, звичайно, відомості про нерухомість, які вносяться до Державного реєстру речових прав. Все це було вимкнено.

Але Міністерство юстиції України та уряд в цілому відреагували дуже швидко, 28 лютого 2022 року вже була Постанова Кабінету Міністрів № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою внесли зміни в діяльність нотаріату під час воєнного стану і ми почали відновлювати свою роботу. У цій Постанові нам дозволили робити заяви й довіреності без використання спеціального бланка. Це розв'язало питання згоди батьків на виїзд дітей за кордон — це документи, які ми найчастіше оформлювали в перші дні війни, як і довіреності на розпорядження майном чи представництво.

На початку березня поетапно почали включатися перші реєстри — реєстр бланків, довіреностей, спадковий. Трохи згодом - реєстр РАГСу, реєстр апостилів. І, нарешті, в травні, нотаріусам надали доступ до реєстру рухомого майна, державного реєстру прав на нерухоме майно, реєстру бізнесу.

- Але без земельного кадастру робота була обмежена, правильно?

- Так, фактично все нерухоме майно, яке знаходиться на землі (будинки, домоволодіння, нежитлові приміщення й т. п.), пов'язане з землею, і без взаємодії з державним земельним кадастром було оформлювати щось неможливо. Зараз ми вже маємо зв'язок і з ДЗК.

- Після ввімкнення земельного кадастру залишилися певні обмеження на час воєнного стану?

- Так, по-перше, на час воєнного стану не можна розпоряджатися нерухомим майном по довіреності, причому не можна використовувати й ті довіреності, які були видані до 24 лютого, й ті, що зараз робляться в консульських установах інших країн громадянами, які покинули Україну через війну. Тобто розпорядитися майном за довіреністю поки що неможливо.

Це пов’язано з тим, що коли нотаріус посвідчує будь-який правочин за довіреністю, ми повинні по реєстру РАГСу перевірити, чи людина жива. А через те, що зараз багато зниклих безвісти, чи інформація про смерть ще не внесена в реєстри на окупованих територіях, чи там, де йдуть активні воєнні дії, ввели таку заборону, щоб убезпечити правочини.

По-друге, раніше за статтею 55 Закону України «Про нотаріат» ми могли оформлювати нерухомість за місцем її розташування або за місцем реєстрації однієї зі сторін. Простіше кажучи, якщо власник прописаний в Кропивницькому, а квартира, наприклад, розташована в Одесі, то ми могли цю одеську нерухомість оформлювати у Кропивницькому. Зараз нерухомість оформлюється лише за місцем знаходження, тобто, у нашому прикладі, лише в Одесі.

Ще один момент, який впливає на оформлення продажу житла - заборона зміни місця реєстрації. А якщо в житлі зареєстрована неповнолітня чи малолітня особа, то будь-яке відчуження майна можливо лише за згодою органів опіки. Якщо це дарування, то ще можна отримати дозвіл органу опіки та оформити це, а якщо купівля-продаж, то покупець не хоче отримувати нерухомість з правом на проживання у ній неповнолітньої дитини, бо можуть бути проблеми надалі із зняттям з реєстрації.

Також за правилами воєнного часу є обмеження в розпорядженні нерухомим майном протягом місяця з дня його реєстрації. Якщо право власності зареєстроване сьогодні, то протягом одного місяця не можна майно перепродати, подарувати, обміняти та розпорядитися будь-яким іншими чином.

Обмеження є також для громадян росії та юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством рф. Незавершені нотаріальні дії для них призупинено, а у вчинені інших дій ми відмовляємо. Крім випадків, якщо особа проживає в Україні на законних підставах (має посвідку на постійне місце проживання чи посвідку біженця, чи уклала контракт із ЗСУ). Якщо ж особа має громадянство росії, ми можемо запропонувати лише засвідчити підпис на заяві про вихід із громадянства рф.

- Як це працює зі спадщиною?

- До цього ми говорили про обмін, купівлю, продаж, дарування, тобто договори відчуження майна. Зі спадщиною інша ситуація, але також є зміни. До введення воєнного стану місцем заведення спадкової справи було останнє місце реєстрації померлого. Зараз подати заяву про прийняття спадщини можна до будь-якого нотаріуса в країні. Це зроблено для того, щоб люди могли зберегти своє право на спадкування. Як це буде надалі: чи той самий нотаріус буде видавати спадщину, чи спадкова справу пересилатимуть - ще буде вирішуватися.

Також змінили терміни подачі заяви про прийняття чи відмову від спадщини. В мирний час з моменту смерті людини давалося 6 місяців, щоб всі спадкоємці подали заяву про прийняття або відмову від спадщини. Через пів року коло спадкоємців вважалося визначеним. Зараз строк подачі заяви про прийняття або відмову від спадщини зупинено до закінчення воєнного стану плюс ще місяць.

Спадкування передбачає два етапи: подача заяви про прийняття спадщини та, після очікування необхідного терміну, отримання свідоцтва про право на спадщину. Це свідоцтво отримується лише у того нотаріуса, де була заведена спадкова справа. І видача свідоцтва про право на спадщину можлива лише по тих спадкових справах, за якими 6 місяців спливло до введення воєнного стану. Якщо це відбулося пізніше — видавати свідоцтва поки не можливо.

Але за час війни зміни в нотаріальному оформленні відбувалися вже тричі, в майбутньому ми можемо працювати ще з деякими поправками, внесеними з огляду на події в країні. Ми вперше зустрілися з такою ситуацією, законодавство адаптується до умов війни.

- Що робити громадянам на окупованих територіях у таких випадках?

- На окупованих територіях всі реєстри вимкнені. За деякими документами можна звертатися до нотаріуса в тому місці, куди вдалося виїхати. Наприклад, без проблем можна оформити заяву на виїзд дитини за кордон, або довіреність, на це не потрібне зараз використання нотаріального бланка. Також можна заводити спадкові справи, посвідчувати заповіти, оскільки в постанові є умова, що внесення до реєстрів можливо після їх включення.

- Тобто людина, наприклад, з Херсону, не може розпорядитися своїм майном?

- Продати, подарувати в Херсоні — ні. Але придбати житло у Кропивницькому — так.

- Ви говорите про заяви про дозвіл на виїзд дітей за кордон, хіба з початком війни не дозволили виїжджати з країни без цього документу?

- На початку війни дозволяли покидати країну всім, навіть без закордонних паспортів. Потім була вимога про супровід одним з батьків без дозволу іншого. Але ж бувають випадки, коли діти виїжджають не з одним з батьків, а з бабусею, тіткою, чи взагалі не з родичами. В таких випадках потрібна заява від батьків про дозвіл на перетин кордону України. Люди з окупованих територій теж можуть оформлювати такі дозволи, вони зараз створюються без використання нотаріального бланка.

- По статистиці що змінилося? Які звернення переважають з початку війни?

- Найбільше все ж заяв батьків, згода на виїзд дітей за кордон - найпоширеніша нотаріальна дія з початку війни та досі. Також ми робили доручення на розпорядження майна до того моменту, як заборонили продаж майна за довіреністю. Зараз також є люди, які наполягають на посвідченні такої довіреності, але хоча довіреність таку зробити можу, та кожного разу роз'яснюю, що скористатися нею до зняття обмежень неможливо.

Також, через зміну правил розмитнення ввозилося багато транспортних засобів, відповідно оформлювали документи на них. Також масово транспортні засоби передавали за довіреністю для ЗСУ.

Заповітів та заведення спадкових справ, на подив, набагато менше, ніж минулого року в цей же період. Можливо, людям не до того просто зараз.

- Які рекомендації для людей у оформленні нотаріальних документів?

- Заповіт є важливим документом завжди, а в умовах війни тим більш. Якщо є бажання змінити порядок спадкування, який визначений законом, наприклад, визначити перевагу одного зі спадкоємців, варто звернутися до нотаріуса.

Що стосується спадкування, не зважаючи на скасовування необхідності звернутися з заявою в термін у пів року, варто це зробити за найпершої можливості через те, що можуть виникати додаткові обставини чи зміни.

А улюблена моя рекомендація: з будь-якого нотаріального питання логічно звернутись за консультацією саме до нотаріуса. Через чат-бот в Telegram ви можете дізнатись які нотаріуси працюють в вашому регіоні, зателефонувати, домовившись про зустріч і отримати консультацію фахівця. Бережіть себе.