Директор «АгроВісти» Павло Фесюк: «Найбільше доходів зараз отримують перевізники»

В Україні тривають жнива. Десь — під обстрілами рашистів, на Кіровоградщині — у відносно спокійній обстановці.

Про врожайність, майбутні ціни на хліб, продаж збіжжя в умовах війни та інше — в розмові з директором групи компаній «АгроВіста» Павлом Фесюком.

- Як проходять жнива?

- Жнива стартували приблизно на тиждень пізніше, ніж зазвичай. Це було викликано затяжними дощами на початку червня. Однак збір врожаю просувається досить швидко, врожайність культур — планова, близька до середньостатистичної. Єдине, ми отримаємо невелике зниження врожайності по ячменю за рахунок жаркої погоди на початку липня.

Все триває більш-менш за планом.

«АгроВіста» – український аграрний холдинг з центральним офісом у селі Головківка Олександрійського району.

- Що плануєте робити з зібраним збіжжям? Проблема вивезення з України нікуди не поділася.

- Реалізація врожаю нині — найскладніша проблема. Я спілкувався з багатьма фермерами. Найяскравіший приклад: вартість ячменю в дунайських портах — дві тисячі гривень за тонну. Вартість транспортування тонни ячменю з Кіровоградщини до Дунаю — дві тисячі гривень. Цей приклад, крім усього, характеризує ще й настрій виробників, фермерів. Для порівняння: раніше, навіть у пік сезону, транспортування тонни до порту обходилося в п’ятсот гривень. Зараз же за рахунок вартості пального, з одного боку, та дефіциту транспорту, з іншого, плюс спекулятивні настрої — ось і зростання вартості логістики в чотири рази. Логістика з’їдає всі потенційні прибутки. Найбільше доходів зараз отримують перевізники.

- А на пшеницю які ціни?

- Зараз це найнижча закупівельна ціна, у багатьох сільгоспвиробників вона не покриває навіть витрат.

- Кінцевий споживач, який купує в магазині хліб, відчує це якось на собі?

- Ні. Ціни в крамницях суттєво не знизяться. Є випадки, наприклад, з сіллю, коли ціни різко виростають, а потім знижуються. Однак борошна і продуктів з нього це навряд чи торкнеться.

- Коли плануєте завершити жнива?

- Якщо все буде нормально, то на початку серпня.

- Мобілізація, напевно ж, зачепила й «АгроВісту»...

- Звичайно ж. Не можу називати точні цифри, але багато хлопців нині служать. Однак на виробничий процес це критичного впливу не має, суттєвих складнощів через мобілізацію в повсякденній роботі компанії не виникло.

Три найважливіші питання. Перше — реалізація. Якщо з портів зараз і вивозять зерно, то це ще минулорічне. На поточний момент складнощі з реалізацією збіжжя лишаються, бо. Як я вже говорив, надзвичайно дорога логістика. Перед самими жнивами «Укрзалізниця» підняла тариф на сімдесят відсотків. Відверто кажучи, я не розумію, що в залізничників так сильно здорожчало за цей час, адже вони переважно використовують електричну тягу. Пальне ж не на сімдесят відсотків подорожчало. Все це призвело до того, що весь дохід, який отримують виробники, вони платять за транспортування.

Друге питання — розміщення. В Україні, за прогнозами, має бути 65 мільйонів тонн збіжжя. А сертифікованих складів — на 35 мільйонів тонн. Можливо, є ще мільйонів п’ятнадцять не сертифікованих. Водночас минулорічних залишків — близько 20 мільйонів тонн. Тобто 15 — 20 мільйонів тонн продукції просто не буде де зберігати.

- І що робити?

- Всі шукають виходи. Хтось купує пластикові мішки, хтось залишатиме кукурудзу в полі, не збиратиме. Зберігання ж на не сертифікованих складах — це завжди ризик: зерно може впріти, позбутися якості чи взагалі пропасти. Ранні жнива ми ще пройдемо, заповнимо всі свої склади, а потім виникнуть проблеми.

Зерно, про яке ми говоримо, - це ж зерно не лише фермерів, це стратегічний запас держави. Звідси — третє важливе питання: не вистачає залізничних вагонів, хоча в Україні є три заводи з їх виготовлення. Держава має включатися, державні закупівлі збіжжя теж мають бути потужнішими, ніж є зараз, держава має допомогти організовувати логістику. Це все може позитивно впливати на те, що ви казали, на стабільну вартість хліба на полицях. І не тільки хліба — макаронів, круп, крохмалів, комбікормів для тваринництва. Від вартості пшениці залежить дуже багато.

Найголовніше: вирішити проблему якщо вже не з портами, то з вартістю логістики. Будувати залізничні колії до європейських портів, будувати, зрештою, вагони.