Кропивницька Творча Майстерня Let’s Move City: «Таланти мають виринати»

Перегляди: 1082

До Дня Незалежності України кропивницька Творча Майстерня Let’s Move City створила антивоєнний відеокліп Stop The War. Це дебютна робота колективу. Його учасники розповіли CBN детальніше про відеокліп, студію та свою творчу діяльність.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Женьок (Євген Мочерняк)

- Я керівник обласної федерації брейк-дансу, є автором проєкту Творча Майстерня Let’s Move City у Кропивницькому. Ми разом з командою хотіли в одному місці з'єднати спорт та мистецтво. Це танці й музика, на базі творчої майстерні ми займаємось з дітьми та дорослими хореографією, гімнастикою, брейкінгом, також відкрили студію звукозапису Let’s Move Records, на базі якої є школа вокалу, музична школа і школа бітмейкінгу (написання музики на компʼютері). Тобто ми хотіли обʼєднати все в одному місці, де людина може прийти і знайти те, що їй подобається, навчатися, розвиватися. І не просто на рівні хобі, а на професійному.

24 лютого наше життя змінилося, почалася повномасштабна війна у нашій країні, перші декілька місяців ми зустрічалися лише онлайн. Згодом почали відновлювати роботу творчої майстерні. Основна мета і найвагоміше серед того, що ми можемо робити і чим допомагати, — це культурна й мистецька діяльність. Тому зʼявилася ідея написати пісню, трек, зробити відеопродакшен на неї, щоб всі побачили, що відбувається у нашій країні, висвітлити це для інших країн світу, щоб люди знали, що це не спецоперація, це війна, геноцид українського народу. Вся команда долучилася, і ми зробили цю роботу.

Щодо нашої Творчої Майстерні — це перший у Кропивницькому подібний заклад. Наша мета - не просто вчити, а розкривати творчий потенціал особистості. Мені це зрозуміліше зсередини, бо я багато років займаюся брейкінгом, в якому немає такої межі, яку б неможливо було перейти. Ти відкриваєшся таким, яким ти є. Навіть нібито мінус можна перетворити врешті на свій плюс. Тому наша основна мета - щоб людина могла до нас прийти і розкрити себе у тому напрямку, який їй цікавий.

Як творчий колектив ми зараз працюємо над двома музичними проєктами і пишемо одному талановитому хлопцю альбом. Тобто війна війною, а потрібно працювати. Ми протягом літа провели декілька заходів на підтримку ЗСУ, допомагаємо військовому шпиталю, до нас долучаються наші друзі й партнери з різних студій, виконавці, танцювальні колективи. У День міста ми також будемо організовувати благодійний захід, долучимося до збору коштів на оснащений усім необхідним автомобіль швидкої допомоги, бо є підрозділи, які поранених возять на звичайних автомобілях.

Вселюбая (Анастасія Галушко)

- Багато емоцій і щастя я отримую від написання пісень, хочеться передати це щастя й іншим, щоб вони могли так само мати таку власну терапію. Це як місце, де можна пережити всі події, які відбуваються, - і особисті, і ті, що стосуються кожного.

А за допомогою взаємодії можна створити щось дійсно національно вагоме. Наразі не тільки мистецтво - сфера єднання. Зараз усі мобілізуються й обʼєднуються заради однієї мети. Як, наприклад, кухня. Нині багато традиційних українських рецептів виринають і набирають популярності і у нас, і за кордоном. Так само нехай виринають і таланти.

Тому ми зробили трек (пісню), відштовхуючись від ідеї Жені. Він давно займається танцями і полюбляє таку активну діяльність, а для мене це новий напрям у творчості - активна музика й активні пісні.

Авторські пісні у мене також є. Я їх публікую у соцмережах, можна їх знайти під ніком Вселюбая й послухати. Пишеться не лише про війну, а і про особисті переживання. Наприклад, є пісня «Вір ще», вона про те, що треба вірити і рухатися далі.

Костянтин Матушевський

- Я долучився до проєкту за пропозицією Женька, знімав кліп. Ми продумали локації, ракурси. Знімаю я з 2014 року. Знімав кліпи, колись намагався писати пісні, розвивати свій творчий потенціал. Серед моїх авторських робіт є короткометражний фільм «Закладка», створений для привернення уваги до питання наркотиків та наркозалежних людей. Був представлений на фестивалі «Кінокімерія», херсонський кінофестиваль, до речі. Понад 330 тисяч переглядів набрало це відео на YouTube. Мені навіть лист приходив з Роскомнадзору за те, що я у них в російській федерації нібито порушую права, демонструю вживання наркотиків, хоча там навпаки був заклик до того, щоб розуміти небезпеку наркотичних речовин.

Взагалі творчість під час війни повинна існувати. Російська федерація напала, ЗСУ відвойовують територію, борються за фізичне існування нашої нації, народу, а творчість українців, мова, музика, кіно - по суті, боротьба за існування нашої ментальності, духовності. Якщо будемо за своє стояти, то не буде такого, як, наприклад, у Білорусі, де білоруською мовою говорить невеликий відсоток населення.

Філ (Олексій Лисенко)

- У Євгена була ідея, яку я розвинув і почав втілювати у музиці. Придумали приспів Stop The War, записали, потім Євген з Анастасією придумали перший варіант й отримали базову структуру, від якої можна було б відштовхуватись. Потім ми цей варіант записали, він був такий, більш молодіжний, на мою думку, але згодом я все переробив, залишив базову структуру, але у такому вигляді, який зараз є.

Взагалі я займаюсь багато чим, я малюю, пишу вірші. В майбутньому, можливо, напишу розповідь, принаймні, є в планах. Напевно, це буде моя уява, мій світ, як я його бачу, відчуваю. Пишу пісні. У мене було багато пісень російською. Я від них відмовився. Вони мої, але нехай лишаються в минулому, я почав писати українською. Скоро вийде пісня, на яку Костянтин зніме відео, це вже буде окремий проєкт. В майбутньому я б хотів зробити альбом. Зараз я виробник музики, але, так би мовити, залишаюся в тіні, а це буде мій сольний проєкт.

Команда планує й надалі створювати нові музичні й відеороботи, допомагати ЗСУ, а поки запрошує дітей та дорослих до Творчої Майстерні Let’s Move City.

Фото: Ігор Філіпенко, CBN