У Кропивницькому попри війну відбулися щорічні «Вересневі самоцвіти». Як проходив фестиваль

У Кропивницькому відбувся 52 Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти». Цьогоріч у ньому взяли участь шість творчих колективів з Маріуполя, Києва, Харкова, Чернігова та Кропивницького, які показали шість вистав, одна з яких - хореографічна. (Театри з Маріуполя та Харкова нині є «переселенцями» через війну.)

У вівторок, 20 вересня, фестиваль розпочався виставою Донецького академічного обласного драматичного театру з Маріуполя. З трупи, яка складалася з 210 людей, наразі залишилося семеро, якщо враховувати двох студентів - Максима Філіпова та Дмитра Муранцева, - їх долучила до групи вже під час війни режисерка-постановиця Людмила Колосович. На сцену театру корифеїв маріупольці привезли прем’єру 2022 року - виставу «Крик нації», яка розповідає про життя й долю українського поета-дисидента Василя Стуса. Спектакль також є гротескною пародією на радянську дійсність та тогочасне керівництво, яка багато у чому перегукується із сьогоденням.

За словами Людмили Колосович, театр приступив до постановки вистави 1 червня, вже перебуваючи в Ужгороді. П’єсу писали самі актори, ознайомлюючись з іншими постановками, дивлячись документальні фільми та читаючи книги про життя і творчість Василя Стуса.

«Ми зрозуміли, що ті п’єси, які вже написані, мають мало інформації для нас, а нам хотілося чогось гострішого. І ми написали це самі. Зіграли п’ять аншлагових вистав в Ужгороді, але це доволі маленьке місто, тому глядач швидко закінчився. З цією постановкою ми їздили у Хуст, потім виступали на День Незалежності у Львові. Після цього нас ще запрошували на Міжнародний фестиваль українського театру “Схід-Захід” у Краків», - розповіла режисерка.

Василя Стуса зіграв артист театру Ігор Китриш. Це єдиний актор, який втілив на сцені одного персонажа - інші артисти виконували на сцені по кілька ролей.

21 вересня глядачі побачили класичну виставу за п’єсою Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч», представлену Київським академічним драматичним театром на Подолі. У сюжеті трагікомедії змішалися банківські махінації, обман, інтриги, прагнення до влади і безмірного збагачення. П’єса написана у 1889 році, але є актуальною й зрозумілою донині.

У ролі Герасима Калитки - народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Богдан Бенюк.

https://cbn.com.ua/2022/09/23/aktor-bogdan-benyuk-oleksandriya-velyke-misto-i-duzhe-vazhlyvo-shho-vona-ye-kulturnym-mistom/

Богдан Бенюк розповів про погляд на образ свого героя у виставі: «Ще у школі в критиці можна було прочитати характеристику того чи іншого персонажа, і йому зразу тавро приліплялося, як худобі на вухо. Але власне цей персонаж, Калитка, - єдина рушійна сила, яка прагне розкрутити економічно все довкола. Єдине, що сталося, катаклізм якийсь, і він дуже актуальний: те, що зробив Калитка, де він погодився на пропозиції, які йому запропонувалися нечистим шляхом. Навіть в Іспанії ставили цю виставу, і найважливіше, що вони витягували звідси, - це стосунки, пов’язані з моментом переступу моральності. І дуже важливо, що цей момент наживи, фальшивих речей, він до сьогоднішнього дня актуальний».

До речі, роль копача Бонавентури виконує актор родом з Олександрії Сергій Сипливий.

Вистава «Хлібне перемир’я» Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка, яка відбулася 22 вересня, була складною і технічно, й емоційно. На жаль, сигнал повітряної тривоги тричі переривав п’єсу, акторам щоразу доводилося ставити гру на сцені на «паузу» і продовжувати після відбою. Втім, акторам разом з режисером Олександром Ковшуном попри все вдалося завершити дійство.

«Хлібне перемир'я» - перша п'єса, написана українським письменником Сергієм Жаданом. Вперше опублікована у 2020 році. «Це історія про літо 2014 року, - так розповідає про свій твір автор. - Перше літо російсько-української війни, літо, мабуть, найбільш жорстоке і криваве, коли відбувалися найбільші бої. Про той момент, коли у липні було оголошено перше перемир’я. Воно проходило під знаком, що треба збирати врожай, і тому називалося "хлібним". Але та сторона використала його на свою користь – підтягувала сили, з росії заїжджало озброєння. Це був дуже дивний момент, коли була ілюзія, що війну можна швидко закінчити, і що Україна поверне контроль над тими неконтрольованими територіями. Так не сталося. От я цей момент і спробував зафіксувати в п’єсі».

Завліт Харківського театру Маргарита Корнющенко прокоментувала бачення колективом твору Сергія Жадана: «Одна з ознак геніальності - пророчість. Жадан у цьому творі переконливий. І зараз пророчість цього твору накриває всю країну. Цей текст починає по-новому розкриватися, і сенси інші, нові, починають з нього виходити. Ця вистава - як пазл, який можна розібрати і зібрати наново з врахуванням того досвіду, який накриває всю країну».

Через війну творчому колективу Харківського театру доводиться мешкати у Вінниці. Через ту ж причину трупа не у повному складі, багатьом довелося покинути країну або шукати прихистку в інших містах України. Але таким чином під час роботи над виставою склався творчий тандем, у ній грає також актор Вінницького обласного музично-драматичного театру імені Миколи Садовського Андрій Побережний.

[gallery type="rectangular" td_gallery_title_input="Фото: Олена Павлюк, Ігор Філіпенко, CBN" td_select_gallery_slide="slide" ids="137527,137528,137529,137530,137531,137532,137533,137534,137535,137536,137537,137538,137539,137540,137541,137542,137543,137544,137545,137546,137547,137548,137549,137550,137551,137552,137553,137554,137555,137556,137557,137558,137559,137560,137561,137562,137563,137564,137565,137566,137567,137568,137569,137570,137571,137572,137573,137574,137575"]

23 вересня до фестивалю долучився народний хореографічний ансамбль «Світанок» з виставою-реквіємом «Тінь весни». Разом з ними на сцену вийшов кропивницький театр тіней Visorium. Головна тема - українська дійсність в умовах війни.

Прем'єра вистави відбулася 9 липня у Кіровоградській обласній філармонії. Тоді гроші з продажу квитків витратили на придбання шкільного приладдя для дітей-переселенців.

24 вересня на сцені театру корифеїв актори Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка виховували гонористого графа у спектаклі «Приборкання норовливого» за мотивами п'єси Ярослава Стельмаха «Кохання у стилі бароко».

Як зазначив генеральний директор театру Сергій Мойсієнко, ця вистава - любовна інтрига, комедія-фарс. Події розгортаються у маєтку гульвіси Графа, якому за волею батька необхідно укласти шлюб з графинею Оляною, щоб об'єднати їх володіння та родини. Проте, коли граф востаннє бачив наречену, їй було 10 років і особливого враження вона на нього не справила. Від шлюбу він відмовитися не може, бо тоді, згідно з заповітом, все його майно перейде Оляні. Тому він робить усе, що завгодно, аби від шлюбу відмовилась сама наречена, однак у якийсь момент щось іде не за планом і граф закохується.

«Ця вистава, як на мене, про жіночу вроду та чоловічі ревнощі», - поділилася враженнями виконавиця ролі служниці Оляни Ярисі акторка Наталя Рибинок.

Кропивницька публіка сприйняла виставу дуже тепло - глядачі кілька хвилин стоячи аплодували акторам.

25 вересня творчий колектив Кропивницького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Кропивницького показав прем’єру – виставу «Ціна життя».

Режисер-постановник Сергій Курчев, для якого це дебютна вистава у нашому театрі, разом з колективом обрав для прем’єрного показу антивоєнну драму «Мати» чеського письменника Карела Чапека, написану 1938 року. У п’єсі згадуються Громадянська війна та часи зародження фашизму в Іспанії. Автор зображує важкі стосунки між чоловіками, які змушені воювати, та їхніми матерями й коханими, які не бажали, щоб ті загинули. Вистава про те, що іноді нам не залишається нічого іншого, як воювати, щоб захистити себе і свою свободу. Смерть - та ціна, яку доводиться платити за життя.

До роботи над виставою залучені дев’ять акторів та акторок нашого театру: Євген Скрипник, Валерій Ланецький, Інна Дорошенко, Надія Мартовська, Ілля Литвиненко, Микола Ярошенко, Олександр Ярошенко, Володимир Бідаш і Ігор Полєвой. Сергій Курчев прокоментував вибір акторів для вистави: «Не я обирав, а так доля звела мене з прекрасними артистами, щоб наші внутрішні імпульси, наші внутрішні бажання і необхідність сьогодення співпали».

«Ціна життя» також була завершальною виставою у 52 Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», який відбувся цьогоріч попри війну, та ювілейною, як частина 140 театрального сезону Театру Корифеїв.

Олена Павлюк, Мирослава Липа, CBN