Авантюри Путіна призводять до хаосу та ризику ескалації. Як проходить мобілізація в Росії

Переклад тексту Ішана Тарура з сьогоднішньої розсилки The Washington Post

«Росія, швидше за все, є першою і єдиною країною у світі, — написав у Twitter російський дисидент і олігарх Михайло Ходорковський, — звідки люди тікають не тому, що хтось вторгся в їхню країну, а тому, що вони вторглися в іншу».

Це не зовсім так, звісно. Близько 40 000 американських дисидентів, які намагалися уникнути призову на війну у В’єтнамі, півстоліття тому перетнули кордон із Канадою. Але їхній політ тривав десятиліття. Те, що сталося в Росії менш ніж за тиждень після того, як президент Володимир Путін видав указ про часткову мобілізацію для підтримки ослабленої війни в Україні, має незрівнянний масштаб.

Коли минулого тижня було оголошено про мобілізацію, Кремль сподівався залучити додатково 300 тисяч резервістів. Зараз, мабуть, стільки ж російських чоловіків призивного віку покинули країну. Вони переповнювали рейси до Туреччини, плавали річками та днями сиділи на завантажених прикордонних переходах. Лише Казахстан нарахував 98 000 росіян, які прибули з 21 вересня. Грузинські офіційні особи кажуть, що приблизно 10 000 росіян перетинають кордон щодня. Тисячі також прибувають до Монголії.

Соціальні медіа рясніють відео повсюдного хаосу і плутанини в Росії. Бувають сцени протесту, особливо в бідних регіонах з етнічними меншинами, де місцеві жителі звертаються до військових вербувальників. І є сцени відчаю та некомпетентності: в одному відео старший офіцер радить новомобілізованим новобранцям шукати власні джгути та спальні мішки і запастися тампонами як імпровізованими перев’язувальними засобами. На іншому — росіянин навмисно ламає ногу другові, щоб допомогти йому триматися подалі від війни.

Зрозуміло лише те, що мобілізація проходить безладно. Місцева влада видала повідомлення про призов на військову службу чоловіків, які перебувають далеко за межами встановлених Кремлем критеріїв, включаючи людей похилого віку, непридатних за станом здоров’я та багатьох без жодної військової підготовки. У своєму останньому бюлетені про російсько-український конфлікт Інститут вивчення війни, вашингтонський аналітичний центр, задокументував протести проти призову щонайменше в 35 населених пунктах Росії у неділю та щонайменше в 10 населених пунктах у понеділок. З середи через ці демонстрації було заарештовано понад 2300 росіян.

Швидкість і масштаби втечі призвели до повідомлень про те, що Росія може закрити свої кордони, щоб зупинити від’їзд чоловіків, що, зрозуміло, спонукало більше людей кинути все і спробувати виїхати.

«Є вже стільки прикладів, коли старі і непридатні чоловіки чи студенти отримують повістки, — сказав моїм колегам по телефону в неділю з Казахстану 36-річний росіянин Олексій. — Я виїхав не тому, що я боягуз, — на мою батьківщину ніхто не нападає. Навпаки, моя батьківщина є агресором, і я не хочу бути частиною цієї агресії, і, звичайно, я не хочу помирати».

Влада сусідніх країн із теплими, хоч і складними відносинами з Москвою ставиться до цього всього дуже обережно. «Більшість [росіян] були змушені виїхати через безнадійну ситуацію, що склалася, — сказав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. — Ми повинні проявляти турботу про них і гарантувати їхню безпеку. Це політичне і гуманітарне питання».

Оскільки Путін намагається спрямувати підкріплення на українську лінію фронту, він також намагається змінити політичні факти на місцях. Схоже, що Кремль незабаром може оголосити про анексію чотирьох «республік» на контрольованих Росією територіях України, які останніми днями влаштували фіктивні референдуми про приєднання своїх територій до РФ. Критики Путіна розглядають і плани мобілізації, і плани анексії як гамбіт лідера, який відчайдушно намагається змінити хід битви, яку він програє.

«Він знав, що як тільки він віддав наказ про мобілізацію, в країні відбудуться певні потрясіння, і ми бачимо це просто зараз», — сказав радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван в ефірі NBC. Він додав, що референдуми в Україні є «знаком того, що Путіну дуже погано в Україні».

Леонід Бершидський написав у Bloomberg Opinion: «Розпочавши вторгнення в Україну через емоційні причини і зазнавши передбачуваних невдач, Путін змушений йти на все більший і більший ризик».

Анексія контрольованих Росією анклавів в Україні може призвести до того, що Росія тлумачитиме будь-які удари по цих територіях як напади на саму Росію, розширюючи масштаби конфлікту та посилюючи загрозу серйозної ескалації. Україна та її союзники, звісно, відкидають таке визначення та розглядають референдуми як незаконні, що проводяться під дулами російських автоматів.

«Люди розуміють, що все вирішено, — розповіла моїм колегам на умовах анонімності жителька Луганська. — Але люди думають, що буде інакше, якщо це буде Росія. Я чую, як люди говорять, що Україна не має ядерної зброї, і Україна більше не буде сюди стріляти, якщо ми будемо частиною країни, у якої є ядерні ракети».

Російські офіційні особи відверто висловилися про ядерну зброю. «Мушу ще раз нагадати — для глухих, які чують лише себе. Росія має право застосувати ядерну зброю в разі необхідності», – написав екс-президент Дмитро Медведєв у своєму Telegram-каналі.

«Ми повинні повірити Путіну в те, що це не блеф, — пояснив Джозеф Сірінчоне, досвідчений експерт з контролю над озброєннями, в статті для The Washington Post. — Застосування ядерної зброї в конфлікті є невід’ємною частиною військової доктрини Росії. На відміну від Сполучених Штатів Росія регулярно вправляється у застосуванні ядерної зброї та інтегрує її у свої звичайні військові навчання, так було перед вторгненням в Україну».

Через внутрішні канали західні дипломати випустили приватні попередження російським колегам про ціну можливого ядерного удару по Україні. У Києві президент України Володимир Зеленський та його союзники стверджують, що небезпека цього моменту лише підкреслює нагальну потребу підтримати його країну, яка прагне отримати перевагу та відбити російське вторгнення.

«Профілактика є основою міцного миру — це захід для припинення будь-якої агресії, захід для порятунку набагато більше життів, ніж реакція на те, що вже сталося, і це забезпечить тривалий мир», — сказав Зеленський під час віртуального звернення до Гарварду.

В окремих коментарях український президент також назвав російську мобілізацію «відвертою спробою забезпечити командирів на місцях постійним потоком гарматного м’яса».