«Sвої»: як кропивницькі студентки створили проєкт про назви вулиць міста
У Кропивницькому студентки Єлизавета Єрещенко, Катерина Крива та Діана Сокол працюють над топонімічним проєктом, у рамках якого розповідають про людей, чиїми іменами названі вулиці у Кропивницькому. Єлизавета Єрещенко розповіла CBN про проєкт «Sвої» та роботу команди.
- У кого виникла ідея створення проєкту?
- Я навчаюсь на факультеті філології і особисто мені дуже цікава тема літератури. Давно думала, що треба запропонувати ідею створення чогось цікавого. Але після 24 лютого через війну я нічого не хотіла, було важко налаштуватися на роботу.
Та все ж я запропонувала свою ідею у Кіровоградській обласній раді і мене там підтримали, порадили звернутися до бібліотеки імені Чижевського. Мені там запропонували кілька варіантів реалізації проєкту, і можна було збирати команду.
У соціальних мережах дала оголошення, що мені потрібна активна молодь для роботи у проєкті. І написали багато охочих, але коли дізнавалися обсяги роботи - відмовлялися.
Та все ж Діана Сокол - студентка ЦДПУ, і Катя Крива - дівчина із ЦНТУ, погодилися. Я їх знала раніше та могла довіряти. Тому свої опинилися біля мені, і працювати було легко. У бібліотеці нам дали необхідні книжки та покажчики вулиць, які уже перейменували. І за тиждень ми мали розробити інформацію та довідку, що ми буде представляти. Працювали над інформацією про письменників, громадських діячів, воїнів ЗСУ. Спочатку акцентували увагу на військових, адже нині це актуально.
- Чому саме так назвали - «Sвої»?
- Ідея проєкту виникла швидко, а варіанти назв перебирали довго. Серед варіантів: «Вулицями міста», «Свої серед своїх», просто «Топологічний проєкт», і так далі. Але під час одних із розмов зупинилися на назві «Sвої». І зараз до речі, і війна розставила все по своїх місцях, і видно, хто свої, а хто чужі. Нині активно змінюють назви вулиць, і це не просто так. Чиїсь імена стирають, інші - повертають із небуття. І це дуже важливо. Адже ми хочемо, аби за табличками-прізвищами були люди, і ми про них більше знали.
- Скільки часу збираєте інформацію?
- Не завжди все входить як ми хочемо, у нас навіть є декілька відео, які ми не виклали. То у нашому місті були обстріли, то інше траплялося. Через війну були морально важкі дні, і ми багато разів переносили зйомки.
Під час зустрічі разом вирішуємо, про що знімати, потім ділимо роботу на трьох. Пишемо два тексти, перший – коротка інформація до відео, і основний текст на відео. Після цього усе редагуємо. Катя Крива пропрацьовує наші маршрути, аби добралися. Після зйомок я монтую відео вдома. Також оформлюємо інстаграм-сторінку. Потім дівчата також передивляються відео, аби можливо не було одруківок.
- Скільки відео уже зробили?
- Нині у нас 10 відео, які є у соціальних мережах, і ще три маємо у скарбничці. Вони стосуються письменників. Цікавий факт щодо зняття відео: адже ми навчалися дистанційно, і практично міста не знали, тому екскурсоводимузею мистецтв ходили із нами під час зйомок, аби ми не помилилися щодо назви вулиці. Тому і презентували свій проєкт ми у музеї.
- Коли була презентація?
- У липні музеї мистецтв презентували проєкт. Захід був атмосферний та крутий. Ідея уже стала не просто нашої команди, а великої родини нашого міста. І до речі, ми вирішили, що на презентації мають бути люди, які знали цих видатних постатей особисто, або знали про них багато.
- Є охочі у нашому місті, які хочуть доєднатися до проєкту?
- Одного разу у Krop:hub, де ми презентували наш проєкт на форумі «Нескорена молодь», до мене підходили люди, та говорили, що мають бажання допомагати нам писати, знімати відео. Усі проявили ініціативу і хочуть доєднатися.
- Як плануєте далі працювати?
- На вулиці уже прохолодно, можливо ще декілька відео за осінь знімемо. Свою увагу зосереджуємо тільки на вулицях міста Кропивницького, адже ми тут живемо, і хочемо, аби люди більше знали про видатних особистостей. Але ми дуже позитивно ставимося, якщо нашу ініціативу перейматимуть і райони та області. Ця ідея стосується не лише нашого міста. Це наша спільна місія, можливо інші охочі зроблять подібне в іншому форматі і це круто. Адже показувати одну у ту саму інформацію по-різному - це теж треба вміти.
- Були цікаві пригоди під час зйомок?
- Наш проєкт улюблений у нашої місцевої патрульної поліції. Ми ходимо зі штативами у футлярах, які викликають підозрілу. Тому були випадки, коли поліція нас зупиняла.
Текст - Інна Сажевська
