Укриття, рюкзаки та FM-радіо: як кияни готуються до ядерної війни

Перегляди: 1706

Переклад статті Ліз Слай та Костянтина Худова, The Washington Post

Якщо на Київ скинуть ядерну бомбу, Сергій Дмитрук найбільше боїться, що він, виживши після вибуху, помре від голоду, спраги чи холоду. Тому він зібрав те, що називає «ядерним рюкзаком», наповненим достатньою кількістю провіанту та засобів виживання, щоб протриматися щонайменше тиждень.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Павло Гук, який теж має подібний рюкзак, облаштовує підвали свого дому та робоче місце, а також орендував будинок за містом, плануючи обладнати його генератором, харчами та пальним. Його непокоїть, що друзі й родичі, яким вдасться вижити після вибуху, все одно помруть, оскільки не підготувалися.

Наталя Сулима боїться лише, що її розлучать із 5-річним сином Мішею, і вона муштрує його, як важливо йти за дорослими до притулку під час звуку сирени. Вона не випустить сина без його власної версії ядерного рюкзака, шкільного портфеля з іграшкою «Трансформери», снеків і улюбленої книги «Хлопчик, який живе з драконами».

«Я не можу повірити, що ми маємо це робити. У двадцять першому столітті», – сказала Сулима.

[caption id="attachment_144766" align="aligncenter" width="640"] Наталя Сулима приготувала для свого сина рюкзак виживання з їжею, іграшками та його улюбленою книгою.[/caption]

Жителі Києва по-різному міркують про колись немислиму можливість того, що їхнє місто може стати мішенню для ядерної зброї. Підстави для занепокоєння дали зловісні заяви президента Росії Володимира Путіна про те, що він готовий використати «всі необхідні засоби» для перемоги в Україні, і часті балачки на російських телевізійних ток-шоу про використання ядерної зброї.

Військові експерти оцінюють ризик ядерного удару як невеликий, а представники Пентагону заявили, що не бачать жодних доказів того, що Росія готується до його нанесення. Можливо, загроза ще більше зменшилася після того, як Путін заявив російським журналістам, що Росія не «збожеволіла» щодо ядерної зброї та усвідомлює серйозні наслідки її використання.

«Ці засоби у нас є, вони в більш досконалому і сучасному вигляді, ніж у будь-якої іншої ядерної країни, це очевидно, — сказав Путін, не виключивши, що Росія використовуватиме ядерну зброю. — Але ми не збираємося розмахувати цією зброєю, як шаблею, бігаючи по всьому світу».

Однак для багатьох жителів Києва, столиці країни, яку Росія збирається завоювати, ризики достатні, щоб виправдати принаймні окремі плани на випадок непередбачених обставин. За словами Дмитрука, більшість українців були переконані, що Росія не вторгнеться, незважаючи на часті попередження з боку Сполучених Штатів, і початок війни їх приголомшив.

«Тепер усі вірять, що ядерної війни не буде, — сказав він. — Але якщо Росія захоче це зробити, вона це зробить. Краще бути готовим».

У Києві вже є мережа готових до захисту від ядерної зброї сховищ у вигляді системи гілок метрополітену, збудованих Радянським Союзом під час холодної війни, щоб подвоїти кількість ядерних бункерів, в тому числі найглибша у світі станція «Арсенальна» (346 футів під землею).

Київщина готує ще 425 притулків для обслуговування заміських жителів, обладнуючи їх їжею, водою та радіоапаратурою, повідомив очільник Київської області Олексій Кулеба.

Але Кулеба визнав, що в укриттях не вистачить місця всім, і сховища закриють свої двері за п’ять хвилин до будь-якого очікуваного вибуху, щоб захистити тих, хто всередині, від радіаційних опадів.

Уряд дав детальні поради щодо кроків, які необхідно зробити, щоб вижити.

Якщо вибух застав на вулиці, не можна на нього дивитися, оскільки це може призвести до сліпоти. Ляжте на землю обличчям вниз, ногами в напрямку вибуху. Закрийте всі відкриті частини тіла; дочекайтеся проходження вибухової хвилі; зверніть увагу на те, звідки дме вітер. Потім рухайтеся в напрямку, перпендикулярному напрямку вітру, щоб знайти якийсь притулок, бажано кімнату яка не має прямого виходу надвір.

Перед входом у приміщення зніміть верхній одяг і покладіть його в поліетиленовий пакет. Увійшовши всередину, заклейте двері та вікна клейкою стрічкою. Візьміть з собою радіо, щоб знати, коли безпечно вийти, тому що мобільні мережі навряд чи працюватимуть.

[caption id="attachment_144765" align="aligncenter" width="640"] Сергій Дмитрук з улюбленою річчю з рюкзака виживання — комбінованою радіостанцією, ліхтариком, заводною зарядкою та відкривачкою.[/caption]

Поради складні, і навіть якщо їх дотримуватися, то шанси вижити невисокі, розповіла керівниця відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки в Києві Юлія Балашевка.

Не знаючи розміру ядерного пристрою, який може бути використаний, чи місця, куди він може влучити, важко зрозуміти, як саме слід готуватися, зазначила Балашевка.

Найменший російський тактичний ядерний пристрій, скинутий на центр Києва, не зачепить велику частину міста. Більший пристрій мав би набагато більш руйнівний вплив.

У будь-якому випадку надія є, наголосила Балашевка. Навіть із більшою бомбою між ударною хвилею та випаданням радіоактивних опадів буде проміжок від 5 до 15 хвилин, що дозволить тим, хто вижив після вибуху, сховатися.

Саме на це розраховує Дмитрук. Він припускає, що у нього буде близько години, щоб дістатися додому, схопити свій рюкзак і помчати до найближчої станції метро за півмилі. Він зібрав сухої їжі та води на тиждень, а також термобілизну, газову плиту, спальний мішок, таблетки йоду, пристрій, який складається з ліхтарика, FM-радіо та зарядки. Також є компас, який допоможе визначити напрямок вітру, і двостороння радіостанція, щоб залишатися на зв’язку з такими ж підготовленими друзями.

[caption id="attachment_144764" align="aligncenter" width="640"] Вміст «ядерного» рюкзака Сергія Дмитрука.[/caption]

Telegram-канал, який скликав жителів на оргію на київському пагорбі у разі ядерного удару, зібрав 15 тисяч підписників, перш ніж його видалили з соцмережі. Дехто відмахується від погроз, мовляв, якщо буде удар, то все одно всі помруть, каже Гук, який переживає за своїх друзів. Він сподівається, що зможе розмістити всіх співробітників і клієнтів бару, яким він керує, у підвалі будівлі, і додав у свій рюкзак штопор, щоб відкривати вино, яке там зберігається.

Сулима та її чоловік сподіваються, що вони встигнуть втекти до будинку в селі, який вони нещодавно орендували. У багажнику машини подружжя зберігає запас рятувального спорядження і планує занести його у свою квартиру, якщо не буде часу для втечі. «Я відчуваю, що зробила все можливе, щоб бути готовою», — сказала Сулима.