Донецький медуніверситет: історія двічі релокованого вишу, який розмістився у Кропивницькому

Перегляди: 2449

Донецький національний медичний університет вперше став «переселенцем» внаслідок початку збройної агресії росії у 2014 році. Тоді університет, розділений по різних містах України, починав свою роботу майже «з чистого листа». Через 8 років, у 2022-му, медичний виш знову був вимушений переїжджати.

Тепер він повністю знаходиться у Кропивницькому. Як університет виїжджав з «гарячих точок», організував навчання на новому місці, а також про студентів, які служать в армії – в інтерв'ю ректора Донецького національного медичного університету Анатолія Анчева.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

[caption id="attachment_148566" align="aligncenter" width="640"] Анатолій Анчев. Фото: сайт ДНМУ[/caption]

«Наразі наш Донецький національний медичний університет МОЗ України за свою понад 90-літню історію на сьогодні переживає найтяжчі часи. У 2014 році внаслідок російської агресії ми втратили всю матеріальну базу у Донецьку і були змушені переміститися до Лиману. Там знаходився медичний коледж Донецького медичного університету, туди ж перемістився і Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії ДНМУ», - зазначив Анатолій Анчев.

Оскільки у Лимані не вистачало ні достатньої кількості навчальних площ, ні клінічних баз, тогочасне керівництво університету організувало навчання у Краматорську, Слов'янську та Дружківці. Теоретичні дисципліни викладалися переважно в Донецькій державній машинобудівній академії, а клінічні - на базі лікувальних закладів вище перерахованих міст. НДІТО (Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії) розмістився у Лимані на базі лікарні. Студентам надали місця у гуртожитках ДДМА у Краматорську. Викладачі, які переїхали з Донецька, самостійно розмістилися в приватному секторі.

«Через те, що окупанти не дозволили вивезти з Донецька нічого (обладнання, навчальні посібники, бібліотеку, методичні розробки тощо), все це у короткий термін необхідно було придбати, розробити, написати та надрукувати, обладнати. Знову свою роботу розпочали з лютого 2015 року», - згадує ректор.

За даними ЄДЕБО, в університеті поновили студентів, які навчалися в ДНМУ до вересня 2014 року, окрім того, МОЗ України дав дозвіл провести зарахування студентів на 1-й та 2-й курс із дозволом оволодіння протягом весняного семестру навчального матеріалу 2-х семестрів. Працювали факультети: медичний, стоматологічний, фармацевтичний та ФІПО.

Університету вдалося організувати навчальний процес, клінічну роботу на кафедрах, науково-дослідну роботу викладачів, проведення наукових конференцій, у тому числі з міжнародною участю, спортивні та культурні заходи.

Згодом у зв’язку з виробничою необхідністю (недостатність навчальних площ, клінічних баз тощо) у Кропивницькому, роботу медичного факультету №2 і міжнародного медичного факультету та медичного факультету №3 організували у Маріуполі.

Через повномасштабне вторгнення росії Донецький національний медичний університет разом з НДІТО та Лиманським фаховим медичним коледжем перемістили на час воєнного стану з Краматорська та Маріуполя до Кропивницького. Через окупацію Маріуполя обладнання з клінічних та теоретичних кафедр, документацію з деканату, евакуювати не було можливості.

«Виїзд викладачів та студентів з Краматорська, Маріуполя, Слов’янська та Дружківки покладався на них самих. Викладачі та ряд співробітників після наказу про переміщення ДНМУ до Кропивницького, переїхали в інші міста України, окремі - за кордон, туди, де вони вважали, що їм буде безпечніше. Оскільки студенти, інтерни та лікарі-курсанти були на дистанційному навчанні, то це суттєво не вплинуло на навчальний процес.

Дистанційна робота викладачів з різних міст України та зарубіжжя була оформлена відповідним наказом по ДНМУ. Викладачі, які не приступили до роботи, посилаючись на воєнний стан, були звільнені, окремі взяли відпустки. Всі питання організації навчального процесу висвітлювалися на сайтах університету та факультетів», - розповів Анатолій Анчев.

У Кропивницькому кафедри ДНМУ переформатували, тож їх залишилося лише 28. Головні підрозділи ДНМУ спочатку розмістилися в орендованому ще з 2016 року приміщенні по вулиці Велика Перспективна, 1, але згодом університет перевели у приміщення по вулиці Коваленка, 4а, яке наразі потребує ремонту.

Однак, університет продовжує роботу: дистанційно проводить навчання (з 1 лютого на випускному курсі ММФ очна форма навчання); студенти на кафедрах беруть участь у роботі студентського наукового товариства, у спортивних змаганнях та волонтерській діяльності.

«На сьогодні ми готуємо лікарів за чотирма спеціальностями – «стоматологія», «медицина», «фармація», «педіатрія», а також магістрів галузі охорони здоров’я за спеціальністю «публічне управління та адміністрування», - розповів про освітні програми посадовець.

Загалом у ДНМУ навчаються 1700 студентів, 530 – інтернів, біля 700 – лікарів-слухачів. Особливого відтоку студентів з початком повномасштабного вторгнення не сталося через дистанційне навчання. 15% від усіх студентів складають іноземці, які з початком повномасштабного вторгнення покинули межі країни, проте продовжують навчання дистанційно.

Як розповів ректор університету, наразі у ЗСУ служать 2 викладачі та 4 співробітники вишу. Також 11 студентів проходять службу в територіальній обороні, при цьому маючи змогу дистанційно навчатися. Окрім того, студенти та співробітники, які знаходяться у Кропивницькому, беруть участь у волонтерських акціях, які організовуються як в університеті, так і у місті загалом.

«Успішна діяльність всього колективу ДНМУ в минулі роки дозволила забезпечити відносно стабільну фінансову ситуацію, що дає змогу до певної міри заохочувати співробітників і студентів до участі в розбудові університету. На сьогодні це є певною проблемою. Нагальною є вимога збереження та покращення кадрового складу викладачів, покращення профорієнтаційної роботи серед випускників шкіл та медичних коледжів з метою залучення їх до навчання в ДНМУ.

Завдяки розробленій стратегії розвитку Донецький національний медичний університет до початку війни з РФ мав унікальну можливість не лише самостійно існувати, але й розвиватися, а головне – готувати лікарів в яких є значна потреба, як в Донецькій та Кіровоградській областях, так і в Україні в цілому. Цей досвід буде використано і в повоєнний час - де б не розміщався ДНМУ», – підсумував ректор ДНМУ.