Шпигунські ігри, в яких росія зазнала поразки
Переклад статті з The Washington Post.
Серед пасажирів нічного рейсу з Маямі до Мюнхена минулого місяця було двоє мандрівників, які побували на протилежних сторонах шпигунської операції. На одному місці сидів громадянин Німеччини, якого заарештували після посадки за звинуваченням у державній зраді за те, що допомагав Росії вербувати та керувати кремлівським «кротом». Поруч з ним був агент ФБР, який сів на борт літака, щоб таємно стежити за підозрюваним і переконатися, що того взяли під варту німецькі правоохоронці.
Арешт Артура Еллера 21 січня відбувся переважно за доказами, які ФБР зібрало під час перебування підозрюваного у Флориді та став вирішальним кроком у війні проти російських спецслужб.
Протягом останнього року, коли західні уряди збільшили постачання зброї в Україну та економічні санкції проти Москви, служби безпеки США та Європи вели паралельну кампанію, спрямовану на знешкодження російських шпигунських мереж. Німецька справа, яка також стосувалася арешту високопоставленого чиновника BND - Служби зовнішньої розвідки Німеччини, реалізувалася у затриманнях підозрюваних російських оперативників у Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі та Словенії. Ці заходи стосувалися викриття російських агентів, які все ще знаходилися в Європі після того, як вислали понад 400 підозрюваних офіцерів російської розвідки з посольств Москви.
Представники американських і європейських служб безпеки вважають, що Росія зберігає значні можливості, але кажуть, що її шпигунські мережі за минулий рік зазнали більшиє втрат, ніж будь-коли з моменту закінчення холодної війни. Масштаби кампанії, схоже, застали Росію зненацька, притупивши її здатність діяти в Європі, підтримувати зв’язок з інформаторами, або надавати Кремлю інформацію про ключові питання, зокрема про те, якою мірою західні лідери готові й надалі нарощувати постачання зброї в Україну.
Якщо це так, наслідки додадуться до чинників, які президент Росії Володимир Путін — колишній офіцер КДБ у Східній Німеччині — не зміг передбачити, коли віддав наказ про вторгнення в Україну. «Світ зараз зовсім інший для російських служб», — сказав Антті Пелттарі, директор Служби зовнішньої розвідки Фінляндії. За його словами, через видворення з посольств, арешти та більш вороже середовище в Європі, «їхні можливості значно погіршилися».
За словами Пелттарі та інших європейських чиновників, Росія намагалася компенсувати свої збитки, поклавшись на кібершпигунство. За словами офіційних осіб, Москва також намагалася скористатися потоками біженців, щоб прислати нових шпигунів і поповнити свої спустошені ряди. Але ці новоприбулі не матимуть захисту та переваг роботи з російськими посольствами, як і досвіду, джерел і використання тих, кого вже оголосили персонами нон ґрата.
Ознакою російського відчаю є також те, що Москва намагалася відправити шпигунів, яких вигнали з однієї європейської столиці, до іншої, шукаючи вразливі місця в координації між різними службами безпеки на континенті.
«Ми не маємо ілюзій щодо того, що росіяни й надалі намагатимуться» відновити мережі в Європі», — сказав високопоставлений західний співробітник служби безпеки, який, як і інші, говорив на умовах анонімності. Чиновник сказав, що його країна обмінялася даними про тих, кого вони вислали, з іншими членами Європейського Союзу. Чиновник сказав, що з цих російських спроб повернути шпигунів «жодна, про яку ми знаємо, не була успішною».
Історія з Німеччиною посилила занепокоєння з приводу вразливості, що зберігається в Європі, показуючи, що навіть під час війни проти України Москва отримувала постійний потік секретних файлів з однієї з найбільших європейських розвідувальних служб, німецької BND. У розмові з союзниками Берлін применшував значення збитків, але, за словами представників служби безпеки, «кріт» мав доступ до дуже конфіденційних даних.
За місяць до арешту Еллера в Мюнхені влада Німеччини також заарештувала 52-річного Карстена Лінке, який керував підрозділом, відповідальним за внутрішню безпеку BND, і мав доступ до особових справ співробітників агентства. Раніше він працював у Баварії в установі, відповідальній за технічні операції зі збору даних.
Німеччина виявила витік інформації лише за допомогою союзної західної служби, яку представники BND відмовилися називати. У вересні з’ясувалося, що російські спецслужби заволоділи секретними документами BND, поклавши початок полюванню на «кротів», яке швидко вийшло на Лінке. Серйозність порушення спонукала уряди Сполучених Штатів, Великої Британії та інших країн припинити обмін розвідданими з Берліном.
Німці також зустрілися з іншими складними питаннями, зокрема про те, чи був у Лінке спільник. Німецькі чиновники почали ретельно перевіряти його стосунки з Еллером, 31-річним торговцем дорогоцінними каменями та металами, який народився в Росії та жив у тому ж регіоні Баварії, де працював Лінке.
Німецькі ЗМІ повідомляють, що Лінке та Еллер познайомилися у 2021 році на світському заході. Але в нещодавніх інтерв’ю The Post офіційні особи сказали, що є ознаки того, що їх познайомив член німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», що підвищує ймовірність того, що Лінке, можливо, керувався радикальними політичними поглядами.
Схоже, що робота Еллера вимагала майже постійних поїздок — лише за минулий рік, за словами людини, знайомої з розслідуванням, було 110 поїздок — із записами, що він часто їздив до Москви.
Еллера «досить швидко ідентифікували як можливого співучасника змови», - сказав німецький співробітник служби безпеки, який брав участь у розслідуванні. Але на початку листопада він вирушив до Флориди з дружиною та маленькою донькою на тривалий візит до родичів дружини в Маямі.
Еллер повернувся до Німеччини в грудні у рамках міжнародного відрядження. Коли Лінке заарештували 21 грудня, Еллеру зателефонував контакт із ФСБ та попередив його, що йому загрожує небезпека, і закликав летіти до Москви.
Натомість Еллер знову вилетів до Флориди на Різдво. Примітно, що німецька влада не зробила жодних спроб перешкодити йому виїхати. «Доказів, які ми зібрали, було недостатньо, щоб заарештувати його», — сказав представник німецької безпеки.
Дізнавшись, що Еллер перебуває під пильною увагою у справі про порушення BND, бюро тримало його під майже постійним наглядом. За словами офіційних осіб, агенти стежили за пересуваннями та спілкуванням Еллера, тоді як німецька влада надала інформацію про своє власне розслідування.
Подорожі Еллера зупинилися 12 січня, коли він намагався сісти на рейс до Мюнхена, але в аеропорту Майамі його перехопили агенти ФБР. Високопоставлений співробітник контррозвідки ФБР описав контакт як «відкритий підхід», потенційно ризикований маневр, який вийшов несподівано успішним.
Еллер погодився пройти допит агентів ФБР у сусідньому закладі та здати пристрої, включаючи ноутбук і мобільний телефон. Він заявив, що він пов’язаний з BND, і продовжив розкривати разючі подробиці, зокрема те, що він перевіз секретні файли BND до Росії та повернувся з конвертами, які містили великі суми готівки для Лінке, і що він контактував з офіцерами ФСБ.
Адвокат Еллера відмовився від коментарів. Незрозуміло, чому Еллер надав так багато інформації, але, за словами особи, знайомої зі справою, він визнав себе жертвою маніпуляцій Лінке. Ця особа сказала, що Еллер стверджує, що думав, що працює на BND, а Еллер сказав, що його співпраця з ФБР відображає його бажання допомогти слідчим.
Німецькі офіційні особи відкидають будь-яку характеристику Еллера як обдуреного. Еллер зізнався ФБР і німецьким слідчим, що «саме він попросив Лінке вчинити шпигунські дії», - сказав чиновник німецької безпеки.
Високопоставлений чиновник США сказав, що Міністерство юстиції зважувало, чи висувати звинувачення проти Еллера, але чиновники не побачили доказів того, що він скоїв серйозний злочин у Сполучених Штатах, і вирішили повернути його до Німеччини, де справа проти нього була ґрунтовнішою. Еллеру наказали залишити країну й агенти ФБР супроводжували його до самого від'їзду.
Озброївшись інформацією, зібраною бюро, німецька влада чекала на Еллера в аеропорту Мюнхена 21 січня з ордером на арешт, виданим двома днями раніше. Лінке звинувачують у зловживанні повноваженнями BND, щоб допомогти Еллеру перетнути німецький кордон із секретними файлами та готівкою. Особа, знайома з розслідуванням, сказала, що окремий чиновник BND, очевидно, діючи за наказом Лінке, допомагав Еллеру пройти митний огляд.
За словами чиновників, слідчі виявили щонайменше чотири платежі від Еллера на 100 000 доларів загалом. Інші аспекти справи залишаються таємницею, включаючи мету неодноразових поїздок Еллера між Нью-Йорком і Москвою.
У той час як німецьке слідство зосередилося на європейці, звинуваченому в зраді своєї країни заради Кремля, інші справи стосуються росіян, які планували шпигувати на Заході. Серед них особи, яких відправляли за кордон не як дипломатів — із супровідним правовим захистом — а з іншими угодами, спрямованими на приховування будь-якого зв’язку з Росією.
Минулого року у Нідерландах затримали пасажира, який пред’явив бразильський паспорт, коли прибув до аеропорту Схіпхол в Амстердамі, погодившись на посаду стажиста в Міжнародному кримінальному суді. Насправді це був російський військовий офіцер на ім'я Сергій Черкасов, якого більше десятиліття тому відправило за кордон російське розвідувальне агентство ГРУ.
Черкасов роками жив у Бразилії та представляв себе як Віктор Мюллер Феррейра за допомогою підроблених документів. Він здобув ступінь у Трініті-коледжі в Дубліні та Школі передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса у Вашингтоні, перш ніж отримати пропозицію про стажування від міжнародного суду, який зараз розслідує звинувачення у воєнних злочинах Росії в Україні.
Виданий Нідерландами, Черкасов зараз відбуває тюремне ув'язнення в Бразилії після того, як його засудили за звинуваченнями, включаючи шахрайство з документами. Росія заперечувала, що він був шпигуном, але домагалася його повернення, стверджуючи, що він є розшукуваним наркозлочинцем, і просила Бразилію видати його.
У жовтні влада Норвегії за схожих обставин заарештувала звинуваченого російського шпигуна. Підозрюваний видавався за бразильського дослідника, який спеціалізується на питаннях безпеки в Арктиці в університеті на півночі Норвегії. Повноваження дозволили йому отримати доступ до європейських експертів і офіційних осіб. Як і Черкасов, Михайло Мікушин був російським «нелегалом», який провів роки за кордоном, розробляючи складне прикриття для свого завдання в ГРУ.
За словами чиновників, темпи арештів і викриття були частково зумовлені посиленням співпраці між європейськими службами, а також змінами, пов’язаними з війною в Україні, у позиції країн, включаючи Німеччину, яку деякі європейські сусіди довго критикували як надто самовпевнену щодо загроз з боку Москви.
«Лютий 2023 року не те саме, що лютий 2021 або 2019 року», — сказав високопоставлений представник західної розвідки. Після вторгнення Росії в Україну в Європі не залишилося місця терпимості чи лояльності. Операції з викриття «кротів» стали масштабнішими, щоб не дозволити російським службам поповнювати європейські посольства шпигунами.
У тогорічній промові Кен Маккаллум, директор внутрішньої служби Британії MІ5, заявив, що британський уряд «з міркувань національної безпеки відмовив у більш ніж 100 російських заявках на дипломатичні візи» з 2018 року, коли Британія вислала з країни 23 підозрюваних російських шпигунів у відповідь на спробу вбивства колишнього співробітника російської військової розвідки Сергія Скрипаля у Солсбері.
У результаті такого тиску західні офіційні особи заявили, що російські спецслужби приймають рішення, яких вони уникали б у минулому, роблячи агентів вразливішими для виявлення. «Наша робота показала, що російські агентства підвищують рівень допустимих ризиків», — сказав співробітник контррозвідки ФБР, хоча він відмовився надати подробиці. У деяких випадках, за його словами, їхні дії свідчать про відчай.
Розслідуваннями та затриманнями також опікується розвідка США. Прагнучи скористатися вразливістю Москви, ЦРУ та ФБР активізували потоки розвідувальних даних до служб по всій Європі, щоб викорінити російську шпигунську мережу, заявили чиновники. Ще до арештів у Німеччині влада Швеції, Норвегії та інших країн посилалася на внесок американської розвідки під час арештів агентів ГРУ та викриття пов’язаних мереж.
Важко оцінити масштаби завданої шкоди шпигунським мережам Росії в Європі. Співробітники служби безпеки у Фінляндії та Швеції, наприклад, сказали, що вони були здивовані тим, як мало зусиль доклала Росія, щоб зірвати заявки цих країн на вступ до НАТО.
Це було ознакою того, що можливості Росії послабилися, а її служби були зайняті військовими діями в Україні, що спричинило серйозні помилки ФСБ та інших відомств. Але офіційні особи сказали, що це також може відображати визнання Москвою того, що суспільна підтримка вступу до НАТО була настільки величезною, що спроба зірвати процес була програна.
Бомби, надіслані поштою наприкінці минулого року урядовцям та іншим особам в Іспанії, у тому числі одна, яка поранила співробітника українського посольства, викликали побоювання, що Росія мобілізує мережу ультраправих бойовиків для терору. Проте минулого місяця Мадрид оголосив про арешт 74-річного іспанця, який виступав проти підтримки України з боку своєї країни, але, схоже, діяв сам. У заяві, опублікованій слідчим суддею Іспанії, йдеться, що «немає ознак того, що особа, яка перебуває під слідством, належить або співпрацює з будь-якою терористичною бандою чи організованою групою».
Однак нещодавно з’явилися ознаки того, що російські розвідувальні служби продовжують свої дії. За останній місяць Литва пережила хвилю кібератак, націлених на українських біженців. Перша стосувалася фішингових електронних листів, які надсилалися місцевим агентствам, некомерційним організаціям і навіть готелям, із вкладеними файлами, через які шукали імена та адреси українців. Повідомлення були надіслані нібито від міграційної служби Литви, згодом держслужбовцям довелося запевняти українців, що уряд не намагався їх відстежити.
Подальша кампанія включала фальшиві повідомлення нібито від українського посольства, які стверджували, що Литва допомагає знайти чоловіків призовного віку, щоб відправити їх в Україну на фронт. Служби безпеки Литви приписали атаку невстановленому російському хакеру. Дані про біженців можуть бути використані, щоб переслідувати їх або шантажувати тих, чиї родичі перебувають на територіях, окупованих Росією.
Але у Литві вважають, що більш імовірна мета - посіяти недовіру між біженцями та урядами. Повідомлення мали на меті змусити українців хвилюватися, що вони тут не в безпеці, з можливою вторинною метою підірвати роботу офіційних установ.
