Рік на найхолоднішому континенті планети - кропивничанин вирушив у антарктичну експедицію

У складі 28 української антарктичної експедиції на станцію «Академік Вернадський» відправилися кропивничани - метеоролог Дмитро Кричун та системний адміністратор Сергій Салло. Перед відльотом Дмитро Кричун розповів CBN про відбір на станцію, роботу в Антарктиді та плани на дозвілля на найхолоднішому континенті планети.

[caption id="attachment_151269" align="alignnone" width="1280"] фото: Національний антарктичний науковий центр[/caption]

- Як наважилися взяти участь в експедиції?

- Не відразу. Я дізнався про конкурс, станцію Вернадського і просто спробував подати документи. Мені стало цікаво чи буду я спроможний пройти у склад експедиції.

- Як проходив відбір?

- Відбір проходив у три етапи. У перший етап відбору я надав документи. Після місяця, або трохи більше, мені зателефонували та повідомили, що відбір по документах я пройшов.

Фізичних критеріїв не було, ми проходили загальну медичну комісію, без особливих вимог, основним аспектом було відсутність хронічних хвороб. На другому етапі відбору я проходив психологічні тести, з психологом, це напевно було найважчим. Потім я спілкувався з фахівцями, які оцінювали мої знання. Я пройшов цю співбесіду перед новим роком і став чекати.

[caption id="attachment_151273" align="alignnone" width="1280"] фото: Національний антарктичний науковий центр[/caption]

Мені зателефонували через півтора місяця та повідомили, що я пройшов і другий етап, після чого я зрозумів, що маю досить високі шанси. На третьому етапі ми провели збори на злагодженість у місті Києві. На зборах були два склади експедиції - основний і резервний (кадровий резерв). Після зборів мені зателефонували та повідомили, що я таки їду.

- Чи важко було прийняти рішення?

- Рішення було приймати важко. Я налаштувався, що раз я пройшов - то треба їхати на погоджених умовах. Відмовитись від людей - напевно, найважче. Трошки тішить те, що наразі там стабільний супутниковий інтернет - Starlink, Інтернет-зв’язок там цілодобовий, буде легше ніж, наприклад 10 років тому, без зв’язку. Я вважаю, що нам пощастило, що ми матимемо можливість телефонувати рідним, дітям, батькам, якось цей рік переживу. Цей рік війни, який ми пережили, напевно був важчий ніж той, що чекає мене на станції. Станція - це Україна, просто віддалений її куточок.

[caption id="attachment_151270" align="alignnone" width="1280"] фото: Національний антарктичний науковий центр[/caption]

- Що для вас являє ця експедиція?

- Я розглядаю цю експедицію як мій маленький вклад у світову науку. Також це саморозвиток, для мене досвід побувати на цій станції й в тих умовах буде неймовірно цінним. Мені було цікаво попрацювати десь в інших місцях, не тільки в Кропивницькому, я хотів попрацювати на острові Зміїний, що наразі неможливо, на Чорнобильській метеостанції. Будь-якому фахівцю було б цікаво побувати у подібних місцях.

- Що відчуваєте перед тим, як відвідати Антарктиду?

- Це справді цікаво. За час роботи станції на ній побувало близько 400 українських зимівників, не враховуючи сезонних робітників. Поки не знаю, що це буде для мене. Напевно, коли я вже приїду, я це відчую, зараз, для мене це як взимку вийти на лід.

[caption id="attachment_151271" align="alignnone" width="1280"] фото: Національний антарктичний науковий центр[/caption]

- Яка організація роботи на станції?

- На станції працюватиме троє метеорологів, робота зіставлена за змінним графіком. Одну з двох діб я проводитиму гідрометеорологічні дослідження - це дослідження погодних явищ: температури, вологи, тиску, хмарності, опадів, другим будуть океанологічні дослідження - вивчення океану: солоності, температури, танення льодовиків, третім напрямком буде вивчення озонового шару - озонометрія. Над Антарктидою утворилася велика озонова дірка, стан якої ми вивчатимемо.

- Чи стане в нагоді ваша штурманська кар’єра?

- Мої навички орієнтування як штурмана будуть корисні, як для мене, так і для учасників експедиції. У всіх є якісь додаткові навички, за наявності таких умінь людину швидше візьмуть на станцію. Я працював штурманом повітряного судна до 2020 року. Як штурман я знав метеорологію, використовував її в польотах, в авіації це важливий чинник. Згодом і став метеорологом.

- Знайомі з кропивничанином Сергієм Салло, який також вирушить в експедицію?

[caption id="attachment_151272" align="alignnone" width="1280"] фото: Національний антарктичний науковий центр[/caption]

- Так, ми, звісно, знайомі. Ми познайомились, безпосередньо, на зборах. Поки якихось серйозних спільних інтересів у нас немає, проте я знаю, що він захоплюється сноубордингом, а я люблю лижі. Сноуборд він бере з собою, тому, можливо, навчить мене кататися.

- Як планується дозвілля на станції?

- На станції є спортзал, де я планую займатися спортом протягом цього року. На базі станції є бібліотека, заповнена українською літературою у рамках проєкту «Книга в Антарктиду», до якої долучилося багато українських видавництв. Крім цього на станції є завантажені фільми, які можна переглянути. Навіть більярд є, і декілька настільних ігор. Я люблю більш активний відпочинок, тому планую лижі, походи в океан, поїздки на снігоході. Недалеко від станції є відкрите футбольне поле, на якому за сприятливої погоди можна пограти. Це позитивно впливає на взаємодію команди. Крім цього, пограти можуть приїхати інші станції, з інших країн світу, тоді можна провести “міжнародні турніри”, щось типу “Чемпіонату світу” в Антарктиді.

- BBC писали про напади пінгвінів на станцію, вже думали, що робитимете з ними?

- Раніше їх було мало, люди раділи, коли зустрічали їх, фотографувалися. Зараз в районі станції їх близько 4,5 тисячі - це багато. Вони не бояться людей, можуть заходити на територію станції - грітися, відкладати яйця. За міжнародними правилами ми не маємо права їх турбувати.

- Поїздка для вас - мрія, чи робота?

- Для мене це робота, я сприймаю цю поїздку як частину роботи. Люди, які про це мріють, їдуть туди на тиждень-два. Я планую продовжувати працювати у метеорології, тому сприймаю це як новий досвід, який допоможе мені стати кращим.

18 березня експедиція вже вирушила з Києва у дорогу до станції. Станом на 23 березня в дорозі до станції метеорологи вже подолали Середній Схід, Африку та Південну Америку. Наразі вони знаходяться на судні, яке прямує до Антарктиди.