Весняне загострення – не міф. Коли пора до психіатра?

Причиною поганого настрою навесні можуть бути не лише авітаміноз та втома від довгої зими, а й порушення психіки, з якими варто отримати консультацію психіатра, і тимчасові проблеми, з якими краще звернутися до психолога.

Як з’ясувати, який фахівець потрібен та що робити при змінах настрою чи самопочуття у себе або близьких – розповіла журналістці CBN Анна Ліходєєва - лікарка Обласної клінічної психіатричної лікарні Кіровоградської обласної ради, завідувачка гострим жіночим відділенням, психотерапевт, психіатр вищої кваліфікаційної категорії.

[caption id="attachment_151597" align="aligncenter" width="640"] Анна Ліходєєва. Фото: Мирослава Липа, CBN.[/caption]

- Весняне загострення дійсно існує?

- Взагалі всі психічні розлади будь-якого регістру чітко пов'язані із сезонними змінами. Кожен лікар-психіатр вже готовий до того, що восени та навесні ми маємо наплив пацієнтів через те, що загострення завжди обумовлені сезоном. Відбувається виснаження нейрохімічних депо організму, відбувається зміна метеорологічних показників. Якщо казати про розлади, з якими ми маємо справу, то найчастіше це неврастенічні розлади, загострення психотичних станів, тривожні розлади, соматоформні дисфункції, тривожно-депресивні, біполярно-афективні.

- На скільки більше звернень отримуєте у весняний період?

- Це не статистика, але приблизно на кінець лютого - початок березня звернень стає більше на 20-30 відсотків, але це не в рамках всієї лікарні, це суто наше відділення. Це і повторні, і нові випадки.

- Як людині зрозуміти, що їй потрібна допомога фахівця?

- Якщо брати окремі патології, то найлегшою вважається неврастенія. Ввідний симптом неврастенії - це постійне відчуття втомленості. Людина прокидається зранку і вже почувається втомленою, нездатною виконувати свої професійні та домашні обов'язки, їй важко сконцентруватися, її працездатність падає. Тому для кожної окремої людини це завжди буде сигналом для того, щоб щось робити. Більш того, якщо брати фізичні симптоми такого стану, то це може бути головний біль, загальна слабкість, відчуття запаморочення, періодично - нудота. Я думаю, кожен зверне увагу, що з ним у цьому плані щось не так.

- Що робити у такому випадку?

- Цей стан насправді нескладно лікується. У руках досвідченого фахівця кілька тижнів банальної психоедукації, психокорекції та м'якого медикаментозного втручання за кілька тижнів повернуть до нормального рівня життя.

- До кого звертатися?

- Існує кілька варіантів. По-перше, ви можете звернутися до сімейного лікаря, який оцінить ваш стан та скерує до фахівців нашого профілю. Другий - якщо у вас немає такої можливості, ви напряму можете звернутися до нашого психоневрологічного диспансеру, більш того, цей стан такий, який може коригуватися в амбулаторних умовах. Тобто ви можете відвідати лікаря, отримати відповідну допомогу і повертатися додому.

- А якщо з'ясується, що проблема лежить швидше у площині компетенції психолога?

- Окрім класичної психіатричної допомоги, наша установа надає і послуги психологічної корекції, ви маєте право претендувати на консультацію та психологічне ведення від лікаря-психолога з будь-якої вашої проблеми. Вони обов'язково є у штаті. Це безплатна процедура.

- Як записатися саме до психолога?

- Потрібно записатися до лікаря-психіатра і він скерує до психолога на психокорекцію. Це не робота з діагнозом, це робота з певною ситуацією, кризою, обставинами, проблемою. Психологія - це про здоров'я. Але коли у людини виникає ситуація, з якою їй складно справитися самостійно, вона не може знайти якесь рішення, то робота психолога наштовхнути, промотивувати, надати певний ресурс, для того, щоб людина могла справитися з проблемою. От, наприклад, при неврастенії лікар призначає медикаменти, говорить, які можуть бути побічні дії, чого чекати, з ним домовляєтесь про наступну зустріч.

А робота психолога - провести з вами психоедукацію. Наприклад, навчити вас, як свій повсякденний час так розписати, щоб ви не виснажувалися, щоб ви правильно спали, у який час треба заснути, скільки годин безперервного сну у вас має бути, він розбирає ваш графік дня для того, щоб ви не жили у режимі перевантаження, вчить вас, як грамотно свій день спланувати так, щоб запобігати виснаженню психіки. Це от більше робота психолога. Едукація - це освіта, а корекція - це м'яке спрямування, підштовхнути вас до правильного вибору у кожній конкретній ситуації.

- Ось цей стан, коли вже зранку втома. До кого йти: психолог чи психіатр?

- До психолога отримати скерування від сімейного лікаря буде складніше. А от до психіатра приходите, обговорюєте з ним ваші питання і він скеровує вас до психологів, які у нас в штаті.

- Як людям донеси, що звернутися до психіатра - не ознака слабкості?

- Це глобальна проблема. Не зважаючи на те, що вже ХХІ сторіччя, психіатрія та установи нашого регістру все ще асоціюються у суспільства з чимось таким травматичним, агресивним. Але психіатрія сьогодення - це про м'яке втручання. І багато хвороб мають тенденцію до повторення. Через рік-другий епізоди манії, епізоди зниженого настрою можуть повертатися і лікарю, який вже знає свого пацієнта, його історію, особливості функціонування його організму, набагато легше надати професійну допомогу, виходячи з тих даних, якими він вже володіє. Тому на сьогодні це про співдружність між лікарем та пацієнтом, яка переростає у довгі роки співпраці.

- Якщо людина має схильність саме до сезонних загострень, коли варто звертатися до лікаря?

- Тут важливо бути уважними до перших симптомів. І якщо люди зацікавлені у тому, щоб їхнє здоров'я і звичний рівень функціонування залишався високим, вони вже знають, на що звертати увагу. Наприклад, порушення сну - погано засинають, раніше прокидаються вранці. Зміни апетиту, або він став гіршим і людина пропускає прийоми їжі, або навпаки, їжею заїдає якусь власну тривогу. Неспокій, роздратованість, запальність, дратівливість до себе, до рідних. Все це - дрібні дзвіночки, які варто відчувати і вчасно звертатися до лікаря.

- Якщо ігнорувати процес виснаження, чим це загрожує?

- Симптоми захворювання будуть наростати. От, наприклад, при тій же неврастенії ресурси організму будуть виснажуватися і це шлях до тривожних, соматоформних та депресивних розладів. А це вже важчі розлади.

- Що робити, якщо помічаєш, що подібне відбувається з рідними?

- На початкових етапах захворювання не кожна людина готова прийняти той факт, що у неї починається психологічна або психічна проблема, але це періодично раніше помічають рідні. Я рекомендую у подібних випадках звернутися самім до спеціаліста, який би порекомендував алгоритм дій залежно від ситуації, бо вони різні - при одній проблемі людина не може встати з ліжка, бо у неї немає сил, а при іншій - вона навпаки занадто активна, її не можна втримати, тому і ступінь втручання рідних буде різною. Тому я раджу йти до фахівця, який скерує вас, якими будуть дії, щоб не зашкодити ні людині, ні собі.

- Як загалом брати рідним участь у процесі лікування?

- Психіатрія - це не тільки про самого пацієнта, це ще й про його родину, тому що багато у сенсі успішного лікування наших пацієнтів залежить ще й від того, наскільки його підтримує і розуміє родина, і близьких ми теж на початкових етапах вчимо, що чекати від такої людини, як допомогти приймати, наприклад, ліки. Багато розладів у нашій сфері супроводжуються тим, що люди просто не сприймають свою хворобу, не вірять у неї.

Прикладом, якщо у людини манія, патологічно підвищений настрій, коли людині весело, їй хочеться сміятися, змінювати цей світ, не спати ночами, придумувати стартапи і негайно реалізовувати у життя, й це виходить за рамки норми й соціуму, то ми вчимо родину, близьких, як з цим працювати, на що звертати увагу, як допомагати приймати терапію. Інколи потрібно й особисто приходити на прийом, без присутності пацієнта.