32 400 публікацій, 4 200 сюжетів. 5 років CBN

Понад 32 400 публікацій на сайті CBN та більш як 4 200 відеосюжетів телеканалу Вітер - це п'ять років роботи Центральноукраїнського бюро новин. За цей час багато всього змінилося в інформагенції, не менших метаморфоз зазнало все довкола. Коли медіа розпочинало роботу, ніхто й уявити не міг, наскільки сильно зміниться згодом наше місто, країна, весь світ. Свідком яких, без перебільшення - буремних часів ми всі будемо.

Сьогодні хочемо згадати, як все починалося для нас п'ять років тому - 3 квітня 2018 року, розповісти про те, як ми працюємо зараз, та про що мріємо.

Керівник, ідейний натхненник та серце нашого колективу - Вадим Мурований. Саме він наприкінці 2017 року загорівся ідеєю об’єднати декілька ЗМІ Кропивницького у єдиний медіацентр і створити потужний колектив у новому для нашого міста форматі.

[caption id="attachment_152096" align="aligncenter" width="640"] Вадим Мурований[/caption]

«Я зустрівся з редакторами газет "Кіровоградська правда", "Народне слово" і "Україна-Центр", і ми вирішили, що такі професійні колективи можуть створити серйозну цікаву структуру перш за все у творчому плані. Саме так воно і вийшло, але згодом газети вирішили бути автономними. Все впирається не лише в нас і в наше бажання щось робити. А і в регіон, де ми живемо, і в місто, в якому ми працюємо. У нас не так багато відбувається багато суперінформаційних речей, суперподій, чогось великого й значного. У нас спокійний регіон і якщо якісь сплески бувають, мова йде лише про надзвичайні ситуації. Але ми все ж зараз маємо інформагенцію, вона доволі велика, у нас все одно одне з найбільших ЗМІ регіону», - говорить Вадим Мурований.

Серед здобутків, яким пишається інформагенція - те, що вдалося відкрили телеканал Вітер менш як за рік роботи CBN. Відбулося це завдяки як колективу агенції, так і інвесторам, партнерам, спонсорам, які допомагали в цьому.

«Я дуже вдячний людям, з якими ми цю всю штуку придумували. Одним з перших, навіть до того, як ми з'ясували остаточно конфігурацію, був Андрій Лисенко. А ще Олена Данилишин і Анастасія Мусатенко. Я пам'ятаю, як ми разом ходили, вибирали приміщення. Знайшли. І зробили великий відкритий офіс - ньюзрум. Ніхто тоді не міг уявити, що так можна. Всі звикли що ЗМІ, особливо кореспонденти, журналісти, сидять у своїх маленьких прокурених кабінетах і щось там клацають на комп'ютерах», - згадує Вадим Жоржович.

Андрій Лисенко - майже беззмінний редактор сайту CBN всі п'ять років його існування. Зараз служить у ЗСУ, куди пішов добровольцем. І йому також є про що розповісти.

«Восени 2017 року я працював в "Україні-Центр": писав для газети, але в основному займався сайтом. Якось ближче до вечора в редакцію зайшов Вадим Мурований і заявив: "Є розмова. З'явилася ідея створити інформаційну агенцію. Через пару днів, сидячи в автівці Вадіка, ми вже обговорювали концепцію: кілька видань під одним брендом, треба обов'язково пресцентр, що має бути на сайті, а що ні, кого покликати на допомогу, де шукати офіс.

[caption id="attachment_152107" align="aligncenter" width="720"] Андрій Лисенко[/caption]

За кілька днів до мозкового штурму доєднався головред УЦ Юхим Мармер. Саме він придумав назву CBN. Я настільки загорівся, що публічно - у фейсбуці - пообіцяв не голити бороду, аж поки "не вистрелить нова ідея". Тоді я не врахував двох речей: по-перше, процес запуску буває дуже довгим, по-друге, моя борода, коли трохи підростає, виглядає паскудно. Довелося терпіти вдалі й не дуже жарти про свій зовнішній вигляд з осені 2017-го по квітень 2018-го, коли офіційно стартували.

З часу запуску змінилася загальна концепція, ми потроху оновлювали сайт, нині ще є телеграм-канал, приходили і йшли - я сам один раз звільнявся і повертався - люди... Це був класний і офігєнний етап у моєму житті», - пише Андрій, який тепер розриватиме росіян не лише словом, а й у прямому сенсі.

[caption id="attachment_152099" align="aligncenter" width="640"] Зліва направо: Любов Попович, Юхим Мармер, Оксана Гуцалюк[/caption]

Детальніше про те, як виникла назва CBN, згадує Юхим Мармер: «Дуже приємні спогади про те, як ми створювали інформагенцію. Їх не так багато у нашій професії, тому все це дуже запам’яталося. Мене запросив Вадим Мурований на зустріч, я навіть не мав уявлення, про що йтиме мова. А він сказав, що хотів би запустити такий новий проєкт. І чи згоден я стати одним із співзасновників. Я раніше пробував подібне сам робити, тому ця ідея мені була близькою.

Коли ми зустрілися на такій невеликій нараді, я побачив людей, з якими дуже цікаво співпрацювати, я практично всіх знав. І далі виникло питання щодо назви. Ми обговорювали і якось прийшла мені в голову нинішня назва. Вона має аналогії з відомими на весь світ агенціями, принаймні назва CBN звучить зовсім не гірше. Як ви човен назвете, так він і попливе. І це підтвердилося, бо в наш час, коли новостворені ЗМІ часто живуть стільки, скільки мушки-дрозофіли, CBN вже святкує п’ять років і я впевнений, що буде існувати ще довго й щасливо, змінюючись з часом, який дуже швидко все міняє».

[caption id="attachment_152100" align="aligncenter" width="640"] Зліва направо: Анастасія Мусатенко, Оксана Білозір[/caption]

«Я тоді закінчувала свою роботу в КОДТРК, яка згодом перетворилася на "Суспільне" і стало ясно, що я хочу займатися альтернативною роботою, - розповідає Анастасія Мусатенко, редакторка телеканалу Вітер, - і у Кропивницькому я на той момент не бачила цих альтернатив, але ми поговорили з Вадимом Мурованим про створення того, що ми б хотіли бачити в місцевому інфопросторі, і чого тоді не було. Так все почалося. Моєю задачею був суспільно-політичний контент і власне так це відбувається до сьогодні. Ми дуже активно тоді працювали як медіамайданчик для зустрічей із цікавими людьми, я думаю, ми колись повернемося до цього, хоча наразі ситуація не сприяє цьому - пандемія, війна, але живі зустрічі - то було класно».

І наприкінці про наші мрії у словах Вадима Мурованого: «Я мрію, щоб ми всі залишалися людьми. Мрію про те, щоб вся Україна після цього великого апокаліпсиса почала стрімко зростати. Я б хотів, щоб ми всі стали європейськими. Щоб були не лише репарації, а й інвестиції сюди, щоб у нас побудували не лише танкові заводи, а й заводи Apple. І щоб якась частина з цього всього відбулася саме на Кіровоградщині. Я б і не хотів, щоб у нас тут було багато інформаційних приводів. Є кайф у житті невеликого містечка. Для інформаційників це можливо мінус, але для людей, які живуть тут - не такий великий стрес. Тут не стільки негативу в атмосфері. Я хотів би, щоб наше місто й область залишалися такими. Я вдячний людям, які терпіли й продовжують терпіти ці складні часи. Вони не швидко, але все ж закінчаться».

А найбільше ми вдячні вам - нашим глядачам та читачам за те, що ви з нами. Все, що ми робимо - робимо для вас.