The Washington Post: російсько-українська війна у нинішньому році не закінчиться

Перегляди: 1776

Переклад статті Джона Хадсона

Очікується, що війна продовжиться у 2024 році, при цьому жодна зі сторін не переможе й обидві відмовляться від переговорів, згідно з оцінкою Розвідувального управління Міністерства оборони США. Це дуже конфіденційний урядовий документ США, який з-поміж інших потрапив в Інтернет і був отриманий The Washington Post.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

В аналізі йдеться, що навіть якщо Україна відвойовує «значну» кількість території та завдасть «неприйнятних втрат російським силам» (результат, який розвідка США вважає малоймовірним), досягнення не призведуть до мирних переговорів.

«Переговори щодо припинення конфлікту малоймовірні протягом 2023 року за всіма розглянутими сценаріями», — сказано в документі, який раніше не розголошувався.

Оцінка, що ґрунтується на ретельному вивченні США кількості військ, озброєння та техніки кожної зі сторін, може підбадьорити критиків війни, які закликають великі держави, такі як Сполучені Штати та Китай, наполягати на тому, щоб Київ і Москва врегулювали конфлікт.

Відповідаючи на запитання про оцінку розвідки, американський чиновник сказав, що рішення про переговори залежить від президента Володимира Зеленського та українського народу, наголосивши, що адміністрація підтримує безсторонній підхід до посередництва з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Київ і надавати йому техніку та озброєння, які зміцнять його позиції за столом переговорів, коли б цей день не настав, сказав чиновник.

Витік документів, який привернув увагу минулого тижня, надав широку інформацію про діяльність розвідки США в усьому світі та виявив глибокі побоювання відомства національної безпеки щодо траєкторії війни. Багато секретних оцінок, які тепер є в широкому доступі, датовані лютим і березнем і вперше з’явилися на платформі обміну повідомленнями Discord, а потім поширилися в інших місцях в Інтернеті. І Пентагон, звідки витекло багато матеріалів, і Міністерство юстиції заявили, що розслідують це питання.

Офіс директора національної розвідки відмовився від коментарів. Речники російського та українського урядів на запити про коментарі не відповіли.

Окрім прогнозування вартості відкритого конфлікту, нещодавно оприлюднений документ також передбачає, як українські та російські військові лідери відповідатимуть на виклики на полі бою, і стверджує, що рік завершиться «незначними» територіальними здобутками обох сторін: «недостатньо військ і припасів для ефективних операцій».

Такий глухий кут, коли жодна сторона не досягає вирішальної переваги, описується в документі як «найбільш імовірний сценарій».

Для української сторони війна на виснаження призведе до розчарування та критики щодо того, як ведуться бойові дії, «збільшуючи ймовірність зміни керівництва», — йдеться в документі.

Незрозуміло, чи йдеться в документі про зміни керівництва в політичному чи військовому контексті. Зеленський залишається широко популярним в Україні, але між його офісом і генералом Валерієм Залужним, керівником Збройних сил України, якого деякі в Києві вважають політичною загрозою, є напруга.

Патова ситуація також стане причиною того, що Україна проведе «повну мобілізацію» населення, відправляючи більше молодих чоловіків на передову. Водночас Україна, ймовірно, збільшить кількість ударів по російській території, що викликає занепокоєння деяких офіційних осіб США, які побоюються, що такі атаки можуть змусити президента Володимира Путіна загострити конфлікт або дати Китаю привід почати надавати летальну зброю Росії.

Безвихідь змусить Москву залучити «деградовані резерви через зменшення бойової потужності», йдеться в документі. Кремль також, імовірно, прискорить зусилля з інтеграції захоплених територій до Росії.

«Війна - це завжди змагання за те, у кого першим закінчаться ресурси», — сказала Хезер Конлі, європейський науковець і президент Німецького фонду Маршалла.

Вона заявила, що погоджується з твердженням розвідки США про те, що переговори почнуться лише після того, як одна зі сторін буде «виснажена». Перспектива здається далекою.

Джефф Ратке, науковець з Університету Джонса Гопкінса та колишній американський дипломат, сказав, що ця оцінка «демонструє тверезе уявлення про ймовірність того, що будь-яка сторона зможе наростити або збільшити вирішальну військову силу в місцях, де вона може досягти стратегічного ефекту».

Нещодавно оприлюднений документ також аналізує, до чого може призвести досягнення Росією чи Україною «вирішальної переваги» на полі бою. У випадку, якщо Росія завдасть значного удару по Україні та захопить більше території, Москва, швидше за все, «розмістить сили для досягнення подальших цілей, таких як зміна режиму» в Україні.

Метою російського вторгнення була зміна режиму, але її безглузді спроби взяти столицю провалилися.

У сценарії, за яким Україна отримає вирішальну перевагу, американська розвідка вважає, що Київ, швидше за все, «проведе більш ризиковані наступальні операції». У відповідь можна очікувати, що Росія «збільшить нетрадиційні атаки на Україну», хоча, що важливо, «використання ядерної зброї залишається малоймовірним», — йдеться в документі. Офіційні особи прогнозують, що замість того, щоб здаватися, Кремль оголосить «нову національну мобілізацію».

Офіційні особи США попередили, що аналіз, пов’язаний з війною в Україні, мінливий, і в матеріалах, які просочилися, може бракувати нюансів. У нещодавно оприлюдненому документі визнається, що тупикова ситуація як найбільш вірогідний сценарій до кінця року може і не статися, якщо будуть «суттєві покращення українських чи російських військових можливостей».

Обидві сторони готуються до ескалації бойових дій із настанням теплої погоди, хоча посадовці в Києві та вояки на передовій скаржилися на уповільнення обіцяних поставок західної зброї. Декілька країн, у тому числі Сполучені Штати, відправили в Україну бойові танки та іншу броньовану техніку взимку, одночасно розпочавши нові тренувальні програми, для навчання тисяч українських солдатів.

У позиції адміністрації Байдена лишається незмінним її глибокий скептицизм щодо мирних переговорів. Державний секретар Ентоні Блінкен відкрито поставив під сумнів цінність постійних або тимчасових угод про перемир’я, заявивши членам Ради Безпеки ООН у лютому, що вони «не повинні обманюватись закликами до тимчасового або безумовного припинення вогню». Тоді він сказав, що Росія використовуватиме «будь-яку паузу у війні для посилення контролю».

Блінкен також розкритикував ті країни, які закликають обидві сторони до переговорів. Росія, наголосив він, є агресором, і Україна має повне право боротися за повернення своєї території.

Публічно ні Росія, ні Україна не виключають переговорів, але їхні вимоги різняться.

Мирний план із 10 пунктів, який Зеленський оприлюднив торік, вимагає повного виведення російських військ «з території України», включаючи Крим, півострів, який Путін незаконно анексував у 2014 році, і який тепер допомагає поповнювати його сили в Україні.

Тим часом Москва наполягає на тому, що Україна має визнати нові «територіальні реалії», які, як інтерпретується, означають, що Зеленський та його західні прихильники повинні визнати Запорізьку та Херсонську області, які Росія навіть не повністю контролює, територією Росії.

Китай запропонував мирний план із 12 пунктів, але він набув мало популярності з моменту його оприлюднення в лютому.

Переклад Андрія Лисенка.