Кавуни замість соняшника - фермерський експеримент на полях Кіровоградщини

Кавуни до Кіровоградщини раніше традиційно постачали з Херсонщини. Через російський напад вони стали займати менше місця на поличках торгових мереж та ринках. Окупація значної частини Херсонщини, заміновані землі, проблеми з поливом внаслідок підриву Каховської ГЕС, вплинули й на овочівництво, до якого відноситься й вирощування баштанних. Загарбники минулого року навіть викрали баржу компанії «Нібулон», на якій перевозилися кавуни з Херсонської області.

Натомість на Кіровоградщині баштанні не є традиційною культурою для промислового вирощування. Ми є зерново-олійним регіоном у галузі сільського господарства. За підсумками збору врожаю соняшника у 2022 році, Кіровоградщина лідирує у цій галузі, як повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Збір соняшника проведено на площі 4,1 млн га, (87%) намолочено 9 млн тонн насіння при врожайності 22 ц/га. Найвищий намолот в аграріїв Кіровоградщини – 1,3 млн тонн», - повідомляло міністерство тогоріч. Зернові також широко представлені на ринку агропродукції Кіровоградської області.

Але повномасштабна війна Росії проти України внесла зміни у кожну галузь життя українців. Овочівництво постраждало на значних територіях, оскільки переважало на сільськогосподарських площах Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Одеської областей, які більшою чи меншою мірою постраждали внаслідок воєнних дій, а деякі з них залишаються окупованими досі.

Чи будуть кавуни з Кіровоградщини заміною херсонським?

Дефіцит овочів з деокупованої частини Херсонської області дається взнаки вже другий рік поспіль. Цибуля, помідори, баштанні культури та інші овочі й фрукти, які з'являються на кухнях українців, завозять із сусідніх областей чи й з інших країн.

Втім, фермери не відмовляються від експериментів з нетиповими для нашого регіону культурами. І саме одним з таких експериментів стало вирощування кавунів на Кіровоградщині.

Валерія Фурманова, директорка департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА розповіла CBN, що Кіровоградщина тільки другий рік як починає збільшувати площі під баштанними, минулого року їх було 2900 га, цього - 3000.

[caption id="attachment_164401" align="aligncenter" width="640"] Валерія Фурманова[/caption]

«Це ніби небагато в межах області, але саме для кавунів 100 га – значна площа як для Кіровоградщини. Якщо брати у показниках України, прикладом, то Херсонщина виробляла третину всіх баштанних культур у довоєнний період, а Кіровоградщина лише 4% - 20 тисяч тонн щороку, це був наш врожай баштанних, в основному господарства їх вирощували для себе. Сільгосппідприємств, які промислово вирощують баштанні, в області до десятка і декілька з них вирощують для своїх потреб, тобто не на реалізацію, а для того, щоб роздати у свої їдальні, забезпечити себе і своїх працівників», - повідомила Валерія Фурманова.

Посадовиця розповіла, що до тих підприємств, які займаються реалізацією баштанних, (прикладом, ФГ «Родюче» - підприємство з Кропивницького району, СФГ «Флоря» - зерновик з Новоукраїнського району), у 2023 році доєдналися підприємства, які реалізовують кавуни прямо з поля через торговельну мережу на території громади, на якій вони розташовані, тому планується збільшення і врожаю, і якості цієї культури.

Зрошення, агрономи, логістика: які складнощі з баштанними є на Кіровоградщині?

Є основні проблеми, які впливають на розвиток вирощування баштанної культури у нас в області, розповіла Валерія Фурманова: «По-перше, це зрошування, один 5-кілограмовий кавун потребує 160 літрів води для поливу у період його визрівання. По-друге, це робоча сила, потрібні люди, які це будуть обробляти, і третя - у нас недостатньо місць для зберігання баштанних культур».

Зараз весь врожай фактично з поля реалізовується або посередникам, або в торговельну мережу. Для того, щоб мати рентабельність і заробляти на цьому кошти, потрібно забезпечити його збереження, щоб поступово реалізовувати через торговельну мережу по прийнятній ціні.

«Окреме питання – кадри та обладнання: традиція вирощування, прикладом, соняшника напрацьована роками: це й досвід, і агрономи, і технології, і засоби. Баштанні - це принципово інша за підходом технологія. Для цього теж повинні бути агрономи, технології, це все відбувається поступово. Зараз той обсяг, який вирощується, він недостатній навіть для забезпечення потреб області. Тому ми поступово йдемо до збільшення обсягів і до рентабельності цієї культури», - зазначила Фурманова.

Також очільниця департаменту зазначила, що держава підтримує подібні ініціативи, прикладом, є програма підтримки тепличного господарства: можна отримати кошти через державний аграрний реєстр на впровадження модульної теплиці. І в наших фермерів в планах скористатися такою підтримкою, хоча є ряд технічних вимог для цього.

Валерія Фурманова розповіла, що фермери з Херсонщини на початку повномасштабного вторгнення зверталися, аби релокувати агропідприємства, але основна причина, яка гальмує цей процес - право власності або оренди на земельну ділянку. Земельні ділянки, які відповідають вимогам, як правило вже орендовані та використовуються нашими аграріями.

Окрема проблема - полив баштанних.

«Для виробництва кавунів і динь потрібне зрошення. Привозити воду - вартісний процес. Простіше зробити на місці свердловину й отримати дозвіл на спеціальне водокористування, зробивши відповідну мережу крапельного зрошення. Але це потребує капіталовкладень. Баштанні - та культура, яка полюбляє технологічний підхід. Багато одноосібників та домогосподарств вдома намагаються вирощувати, але мало в кого отримується той обсяг, який би дозволяв вийти на рентабельність. Для того, щоб культура була рентабельною, щоб вирощувати для реалізації, земельна ділянка має бути не менше 50 гектарів. І треба продумати логістику й реалізацію», - зазначила Фурманова.

Держава готова заохочувати займатися овочівництвом підприємців також тому, аби створювалися нові робочі місця. Зокрема, у Геннадія Тактарова (ФП «Родюче») був такий досвід - він працевлаштовував переселенців, держава компенсувала витрати на оплату праці переселенцям перші два місяці.

Що на практиці? Баштан за Кропивницьким

Далі журналісти CBN відправилися саме до Геннадія Тактарова, на цікавішу локацію - баштан, який розташовується одразу за Кропивницьким. На полі триває збір врожаю, вручну. Геннадій проводить тут майже весь час, роботи багато. Агропідприємець говорить, що загалом працює на землі вже понад 15 років. Раніше вирощував технічні та зернові культури. До 2023 року експериментував з баштанними - засаджував пів гектара, гектар, тренувався, а в цьому році засадив вже більшу площу.

[caption id="attachment_164397" align="aligncenter" width="640"] Геннадій Тактаров[/caption]

«Це ще не промислові масштаби, просто збільшили площу під баштан, щоб було в Україні більше кавуна, дині, через те, що частина Херсонщини тимчасово залишається окупованою. Експериментуємо з процесом вирощування, підбирали сорти, гібриди. Набираємося досвіду. Консультувалися із колегами з Херсонщини й не тільки. У нас клімат, звичайно ж, не такий як на Херсонщині. Там урожай збирають значно раніше, більше сонця. У нас в цьому році ще й весна була холодна, але зараз досить спекотно теж. Серед складнощів - досвід, його поки бракує», - розповідає Тактаров.

Геннадій говорить, що додатково не обробляє баштан хімічними речовинами, головне протягом року - сапати та поливати. А сорти добирали різні, загалом понад десять.

«В кінці року будемо робити висновки по сортах, поки йде підбір. Спробували виростити понад десять. Баштанні садили розсадою, аби раніше був врожай. Воду для поливу привозили, скільки - не рахували. Від ростка до готового кавуна проходить від 60 днів. Очікуваного обсягу врожаю немає, оскільки це експеримент», - зазначає підприємець.

Наступного року Геннадій Тактаров планує удосконалювати процес, набиратися досвіду. Говорить, що багато хто експериментує з баштанами на невеликих площах до п'яти гектарів.

Говорить, що після збору врожаю прибиратимуть гудину та оброблятимуть землю, вноситимуть добрива. Зберігати кавуни у нього зараз немає де: «Приїхав сюди супермаркет, прийняли заявку, прикладом на три тонни, вийшли люди, зібрали, завантажили. Кавун не лежить довго, це не зерно».

Як продаються кавуни та хто їх купує, фермер не бачить, говорить, що весь час проводить на полі. Реалізовує підприємство Тактарова кавуни поки що лише у Кропивницькому, закуповують їх дві мережі маркетів та дрібні торговельні точки.

Вже після повернення в місто дивимося на вартість кавунів: 15-20 гривень за кілограм. Кропивничани говорять, що кавуни, які вони купують, однаково смачні. Але чекають і на херсонські. Через те, що ті стали не лише солодким символом цього регіону, а ще й перемоги.

Фото: Ігор Філіпенко, CBN.