Що знаходять на дні водойм Кіровоградщини, хто їх обстежує та скільки важить водолаз

При згадці слова «водолаз» зазвичай ми уявляємо образ людини з аквалангом, яка подорожує підводним світом. Але існує різниця між аматорськими зануреннями та роботою професійного водолаза.

Професію водолаза за сумою різних факторів ризику та загрози здоров’ю вважають найбільш небезпечною та складною. Ця робота передбачає значну фізичну підготовку та високий рівень навичок. Водолази можуть обстежувати акваторії, розчищати дно, робити профілактичний огляд та ремонт суден, проводить науково-дослідні, аварійно-рятувальні та інші роботи.

Таким фахівцям в залежності від характеру їхньої роботи доводиться пірнати на малі глибини до 12 м і на середні (від 12 до 60 м). Спуски на глибину понад 60 м вважаються екстремальними.

Перші згадки про занурення у воду із використання самовільних пристроїв для дихання датовані ще датованих 4 століттям до н.е. Прототип скафандра для перебування на невеликій глибині створили у вигляді цільної шкіряної оболонки з невеликим запасом повітря всередині на початку XVIII століття. Повноцінно професія водолаза з’явилася лише у XX столітті. Поява нових технологій сприяла зростанню можливостей людини, враховуючи зростання потреби у проведенні різних підводних робіт.

Щоб дізнатися, чим насправді займаються водолази ДСНС та як проходить їхній робочий день, журналісти CBN поспілкувалися із місцевим фахівцем.

[caption id="attachment_166191" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN.[/caption]

Загалом на Кіровоградщині працюють дві рятувально-водолазні групи, які знаходяться у Кропивницьку та Світловодську. Загальна кількість фахівців у двох групах - 20 людей.

Старший водолаз водолазно-рятувального відділення аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Кіровоградській області Володимир Віднічук розповів про свою роботу.

- Як давно ви працюєте у структурі ДСНС?

- Взагалі нашу водолазну службу до ДСНС в області доєднали у 2018 році. До того вона знаходилася у комунальній власності. І до цього я працював у нас в області водолазом, але у комунальній службі. Потім звільнився, але через деякий час ми разом із хлопцями, тим складом, який працював раніше, пішли працювати до державної служби ДСНС. Працюю тут уже шість років. Навчався у Севастопольській морській школі.

- Як проходить ваш робочий день?

- Робочий графік у нас п'ять днів на тиждень з двома вихідними, але ми на зв'язку в готовності до виїзду знаходимося 24/7. Згідно з нашим наказом визначили чотири дні для тренувальних спусків – вівторок, середа, четвер, п’ятниця. Для підтримання навичок роботи під водою та натренованості організму.

- Яка вага обладнання, яке ви одягаєте при зануренні у воду?

- Людина має один-два кілограми негативної плавучості. Після того, як ми на себе одягнули спорядження - маємо позитивну плавучість. Перед занурення потрібно відредагувати її. Щоб отримати нульову плавучість, кожен підкориговує вагу індивідуально. Я, наприклад, одягаю на себе 13 кілограмів ваги (свинцеві, або чавунні виливки, що закріплюють на грудях та спині), у мене тоді нульова плавучість. Для того, аби стояти стійко на ґрунті, ми одягаємо на себе 32 кілограми ваги для пошукових робіт для того, аби нормально передавати сигнал, і плюс 18 кілограмів балона. Загалом виходить 50 кілограмів.

- Пам’ятаєте своє перше занурення у воду?

- Так, звісно пам’ятаю. Знаєте, це завжди цікаво. Багато про що говорить перше занурення людини в цілому. Є такі хлопці, які занурюються під воду, і розуміють, що це їхня професія. А є хлопці, які виходять після занурення, і говорять, що це не їхнє. Зараз нашій спеціальності можна навчатися в Ромнах та Київській морській школі.

- На які водойми ви найчастіше виїжджали в області?

- Якщо проводити обстеження, бо наша робота полягає в тому, що ми не тільки дістаємо тіла загиблих, майже в кожному районному центрі ми проводимо обстеження водойми. Наприклад, якщо це місце відпочинку біля води, або якщо є дитячий табір відпочинку біля води, досліджуємо їх, аби ці заклади змогли працювати. Загалом нам потрібно провести обстеження на акваторії на наявність предметів, які можуть нести загрозу під час купання. За результатами перевірки складаємо карту та видаємо акт обстеження.

- Скільки часу йде на обстеження водойми?

- Усе залежить від території пляжу. Обстеження проводять на глибині від 1,7 метра. До цієї відстані мають виставитися буйки. Але ці 1,7 метра на одній водоймі можуть бути через 10 метрів, а на іншій - через 50 метрів. Один пляж може складати у ширину - 15 метрів, інший - 200 метрів. Наприклад, у Гайвороні є пляж понад 400 метрів.

- Який алгоритм дій під водою, коли ви шукаєте потопельника?

- Водолаз, який знаходиться під водою, фактично там не орієнтується у просторі. Шукає той водолаз, який знаходиться зовні. Він бачить місце розташування колеги, орієнтується, куди пішов шнур, звідки виходять бульбашки.

[caption id="attachment_166194" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN.[/caption]

На виїзд взагалі виїжджають мінімум чотири водолази. Це керівник водолазних спусків, працюючий, страхуючий, та забезпечуючий водолази. Водолаз, який працює - знаходиться під водою, забезпечуючий - на сигнальному кінці, він тримає зв'язок з водолазом та тримає повністю його спуск. І той, хто страхує, бо випадки бувають різні.

- Які сигнали використовуєте під водою?

- Існують між нами умовні сигнали, які визначенні нашим внутрішнім наказом №150. Згідно з цими сигналами ми спілкуємося наскільки ідемо праворуч та ліворуч. Той водолаз, який занурюється він прив’язаний. Сигнальний кінець – це мотузка. На ній роблять слабину, і ти ідеш внатяжку. Раз смикнув, і тебе запитують - чи все в тебе добре. Якщо все добре, то водолаз продовжує працювати. Раз смикнув і потряс мотузку - ідемо праворуч, два рази - ідемо ліворуч. І таким чином віддалюємося. Роботи проводимо навпомацки.

- На яку максимальну глибину ви спускалися?

- Згідно з наказами, без барокамери нам дозволяють спускатися на глибини до 12 метрів. Це пов’язане з ризиком виникнення декомпресійної хвороби. Ось, зараз, коли ми зараз знаходимося на поверхні, у нас умовно - 78% азоту та 21% кисню, 0,03 % СО2, усе інше інертні гази. Ми зараз дихаємо із кожним літром повітря вдихаємо 78 мл азоту.

На глибині 10 метрів порція азоту буде складати не 78 мл, а півтора літра. І чим далі ми занурюємося, ти більше він у нас накопичується.

Азот надлишковий, який у нас накопичується, розчиняється у крові та рідинах під час того, як ми починаємо підійматися. Це подібне до того, як ми відкриємо пляшку газованої води, азот також починає вивільнятися подібно до СО2, який є у газованій воді, він починає виходити бульбашками. Тобто таблиця декомпресійних зупинок, час декомпресійних зупинок збільшується, кількість декомпресійних зупинок із більшою глибиною збільшується. Але глибше, ніж 12 метрів без барокамери занурюватися заборонено, аби не наражати загрозу.

- Які речі знаходите на дні?

- Знаєте, на жаль, у людей немає культури відпочинку. Тобто щоб відпочили, і після себе прибрали. На дні водойми можна знайти найбільше сміття. Там є колеса, залізо, безліч пляшок. Насправді чим більше відпочиває людей, тим більше сміття залишається у водоймі.

Якщо, наприклад, взяти Інгул у нас на Ковалівці, де довилося шукати тіла загиблих, то там можна знайти безліч скатів від коліс, затонулих пляшок. Буває, коли люди купаються, то гублять гумки та ласти.

- Як проходять тренування?

- Ми тренуємося чотири дні на тиждень. У нас дуже гарна та активна група. Тобто немає у нас випадків, або водолази відмовлялися від занурення у воду. Хоча водолаз має право на це. Згідно з нашими інструкціями, ми маємо право знаходитися на глибинах води до 12 метрів до шести годин.

У середньому біля півтори години відпрацьовуємо. На кожен місяць видають внутрішній наказ. Згідно з цим наказом вказаний певний день тижня для тренування певних навичок. Тобто це відпрацювання аварійних ситуацій та пошукових робіт.

- Чи залучати вас до роботи на деокупованих територіях?

- Ні, не залучали. На цей час у нас немає водолазів, допущених до розмінування під водою. Можливо, колись будуть. Я не проти, і мої колеги теж.

Наприкінці нашої розмови Володимир говорить, що найбільше йому подобається занурюватися у воду зимою. Бо взимку після перших морозів опадає весь бруд, який знаходиться у товщі води, вона стає досить прозорою.

[caption id="attachment_166193" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN.[/caption]

Також ДСНС нагадує усім про правила поводження на водоймах, тут завжди треба бути обачними. За інформацією служби у Кіровоградській області з початку року на водоймах загинули 30 людей, тому варто пам'ятати про власну безпеку та безпеку своїх близьких, а також пам'ятати, що значна частина причин нещасних випадків на воді - зловживання алкоголем.