Без цукру та солі: чи смакує «меню Клопотенка» дітям?
За ініціативи Олени Зеленської з 1 січня 2022 року українські школи почали змінювати меню відповідно до нових вимог, серед яких: менше хліба, солі й цукру, більше овочів, фруктів, м'яса та молочних продуктів. Приблизно 160 страв за новими стандартами для школярів розробив український кулінар Євгеній Клопотенко, прізвищем якого називають нове меню. Воно ж і стало приводом для суперечок для чималої кількості стурбованих батьків.
Про процес реорганізації меню в школах, ставлення батьків та школярів до нових страв, а також про наявність суперечок довкола цього питання на Кіровоградщині дізналась журналістка CBN.
Насамперед про затвердження меню детальніше розповіла головна спеціалістка відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Кропивницького районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Кіровоградській області Тамара Третяк.
З її слів, це багатоетапний процес, який має чимало нюансів: «На сьогодні, діє Постанова Кабінету міністрів №305, відповідно до якої складається меню. Коли нам його надають на розгляд, ми його досліджуємо - відбираємо страви та проводимо лабораторні дослідження на визначення калорійності тощо.
Якщо у нас є певні зауваження або ми бачимо невідповідність - ми його повертаємо на доопрацювання. У випадках, коли ми бачимо у висновку досліджень збалансований раціон, який повністю відповідає зазначеним показникам - ми його затверджуємо, після чого навчальний заклад має право готувати сніданки або обіди відповідно меню».
[caption id="attachment_170557" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
Окрім того, Тамара Третяк також розповіла про проведення відповідних перевірок у навчальних закладах, які наразі проводяться досить нерегулярно: раніше через пандемію ковіду, зараз у зв'язку з воєнним станом.
«Перевірки в доковідний час проходили планово або позапланово відповідно за уніфікованим актом. Основні критерії перевірки: наявність погодженого меню, наявність та ведення документації з організації харчування, медичні огляди кухарів, а також умови зберігання продуктів.
В рамках перевірки проводились лабораторні дослідження, які стосувались насамперед дотримання гігієни, якості продуктів, харчової цінності самих страв. Наразі, планові та позапланові перевірки у навчальних закладах не проводяться у зв'язку з воєнним станом. Ми можемо здійснювати перевірки лише за заявою об'єкта господарювання, тобто якщо школа подає заяву з проханням провести перевірку - лише тоді ми їх проводимо», - розповіла посадовиця.
Як нині харчуються діти в школі відповідно нового меню розповіла заступниця директора ліцею імені Тараса Шевченка Тетяна Вдовиченко, яка безпосередньо займається всіма питаннями, пов'язаними з харчуванням в школі.
[caption id="attachment_170562" align="alignnone" width="640"] Заступниця директора ліцею імені Тараса Шевченка Тетяна Вдовиченко. Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
«Рекомендації щодо меню нам надало управління освіти. Наразі ми дотримуємося меню, розробленого Євгенієм Клопотенком, яке передбачає здорове харчування. Воно двотижневе, розраховано саме на осінній сезон. Порівняно з минулим меню, в новому стало більше овочів та фруктів, також додалися йогурти. Не варто забувати про те, що виключили старі страви на кшталт варених ковбас тощо, а ще повністю виключили з технологічного меню цукор та сіль. Так, їжа може бути не надто виразна в смаку, але діти дуже швидко звикають та не відчувають після різниці», - говорить Тетяна Вдовиченко.
Загалом, в ліцеї годують як і дітей пільгових категорій, так і за бажанням самих батьків. Із заявлених послуг - гарячі сніданки для дітей з першого по четвертий клас, які передбачають: гарнір (крупи, макарони тощо), м'ясне, рибне або овочеве доповнення, напій без цукру та нарізку з фруктів. Коштує такий сніданок 30 гривень, що трохи дешевше гарячих обідів для учнів груп подовженого дня - 40 гривень.
[caption id="attachment_170568" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
«Для того, аби діти могли харчуватись в школі, батьки після 28 числа кожного місяця платять за послугу, дивлячись на те, скільки дитина нею скористалась. Тобто, постфактум», - зазначила заступниця директора.
Також Тетяна Вдовиченко наголошує, що якщо дитина або її батьки не виявляли бажання харчуватись в шкільній їдальні, то вони мають право носити з собою ланчбокси з переліком продуктів, які можна носити з собою в школу (фрукти, печиво, овочі тощо).
[caption id="attachment_170564" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
Схожа ситуація і в районних школах. Потенційні нововведення також підтримує і Карлівський ліцей Соколівської сільської ради, директорка якого - Інна Істоміна - також розповідає про переваги нового меню та відповідні реформи, що стосуються закупівель необхідних продуктів.
«Старе меню було розроблено в самому ліцеї за допомоги шкільної медсестри, але воно не мало такого різноманіття страв, як у вже затвердженому меню від Клопотенка. Зокрема, з'явились цікаві назви страв та дещо змінились технології приготування.
Звичні нам страви, такі як борщ, суп з галушками тощо й досі є в раціоні дітей. В незалежності від того, який це день тижня, в асортименті обіду є гаряча страва, друга страва та напій. Вибір останніх надзвичайно різноманітний, це може бути компот з сухофруктів або зі свіжих ягід, какао, чай, кисіль... Меню розраховано на чотири тижні, і щодня ніколи не повторюється», - розповіла Інна Істоміна.
[caption id="attachment_170554" align="alignnone" width="640"] Директорка Карлівського ліцею Соколівської сільської ради Інна Істоміна. Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
Ціна обіду в Карлівському ліцеї також складає 40 гривень - за першу страву, другу страву, напій та нарізку з фруктів.
Проте, оплату приймають наперед, аби мати можливість закуповувати необхідні продукти, говорить директорка: «Батьки або діти мають можливість наперед проплачувати вартість харчування на весь місяць. Це зроблено для того, аби ми мали можливість закуповувати продукти завчасно. Ми маємо співпрацю з організаціями, до яких ми звертаємось через спеціальні заяви із зазначеними обсягами продуктів та сумою виділених коштів, і кожну п'ятницю ми отримуємо якісні продукти. Найбільше по вартості закуповуємо рибу та м'ясо, по обсягах - картоплю, макаронні вироби, крупи тощо».
[caption id="attachment_170566" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
На питання, чи до вподоби батькам нове меню, директорка запевнила - ніхто з ніколи не скаржився на те, що їхня дитина проходила додому зі школи голодна, а також що переваг в нововведені є досить, аби не хвилюватись.
Проте, діти іншої думки. Зі слів Інни Істоміної, школярам не до вподоби мала кількість цукру в раціоні: «Загалом, меню дітям подобається. Лише скаржаться на те, що стало менше цукру саме в напоях - вони у нас подаються без цукру або з цукром в незначній кількості. Ми намагаємось школярам пояснити на уроках, що цукор може бути шкідливим для їхнього здоров'я, але це ж діти - деякі розуміють, деякі - ні».
[caption id="attachment_170573" align="alignnone" width="640"] Фото: Інна Істоміна[/caption]
Не лише діти не можуть зрозуміти радикальні нововведення. Тетяна - кухарка, яка нині працює в одній із шкіл Кропивницького, а також яка скептично ставиться до нового «меню Клопотенка": «Кухар – це робота відповідальна. Він повинен приготувати їсти смачно, особливо що стосується діток. У зв’язку з нововведенням від Євгена Клопотенка, мало хто вже хоче залишатись кухарем в школах – не розуміють доцільність нового меню. З власних спостережень, чимало дітей не хочуть харчуватись в їдальні - багато хто залишає повні тарілки їжі, іноді навіть не торкаючись. Це показово.
Я також не розумію, як можна дітей так сильно обмежувати в споживанні солі та цукру. Це все добре, що додали до раціону багато фруктів та овочів, а також новомодні страви, але без цукру і солі готувати... це занадто. Іноді, я з власної невеликої зарплатні сама купую пачку тої солі, аби трішки підсолити ну геть прісні страви, адже мені діток, чесно, шкода».
[caption id="attachment_170556" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
Такої ж думки і Ганна - мама п'ятикласника, який навчається в одній зі шкіл Кропивницького. Кожного ранку жінка збирає обід з собою для сина: «Як це можна їсти без цукру та солі, та ще й з меншою кількістю хліба? Я розумію, що в раціоні повинні бути корисні продукти, але вибачте - с таким харчуванням дитина радше піде та купить поїсти в магазині, і не факт, що це буде булочка замість сухариків чи солодощів. А те, що зараз немає можливості у більшості шкіл придбати хоч ту сосиску в тісті - взагалі абсурд!
А якщо дитині не сподобається обід, або там будуть продукти, які вона не любить їсти? Я вважаю, що потрібна така альтернатива, тому кожного ранку збираю йому лоточок і кладу якийсь чи домашній пиріжок, чи ту саму сосиску в тісті, або й взагалі повноцінний обід - макарони або кашу з котлеткою домашньою... Ми не росли за такими меню, і виросли досить здоровими та гарними».
Проте, зі слів Ганни, такої ж думки як у неї мало хто притримується. Жінка не обурюється, але все ж таки не розуміє інших батьків: «Звісно, не всі в класі такої ж думки як у мене. Я туди геть не лізу - за інших дітей відповідають їхні батьки, на тому й все. Добре що хоч залишили можливість зі своїм приходити».
[caption id="attachment_170582" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]
На противагу Ганні, Олена - мама шестикласниці, яка також навчається в одній зі шкіл Кропивницького, повністю задоволена новим меню. Каже, що донька, приходячи зі школи, завжди сита та з захватом розповідає що сьогодні було на обід: «Ми платимо за обід, але ще і їй даємо трішки грошей на смаколик. Але вона і в їдальні наїдається. Ось, в п'ятницю прийшла зі школи, і розповіла яка смачна запіканка сирна була, хоч вона зазвичай таке не дуже з задоволенням їсть. А так поки вона їсть - нас все влаштовує. Сита дитина - щасливі батьки. А коли це ще й корисно, то взагалі добре».
На сьогодні батьки та керівництво шкіл все ж таки знайшли спільну мову та вихід із ситуації у вигляді різноманітних альтернатив у меню та організації харчування. Тож батьки можуть як обирати їдальню, так і відмовитися від шкільного меню на користь домашніх продуктів.