Воскресіння на згарищі: чи можливе відновлення храму в Бірках?

Дерев’яний Свято-Миколаївський храм у селі Бірки Олександрівського району побудували в 1858 році. До цього року він знаходився на галявині, вкритій сипучим піском, і через цю незручність того ж року церкву перенесли на нинішнє місце.

Між жителями села існує переказ, що на піщаних кучугурах існувало колись місто, в якому було аж сім церков. Та в перше нашестя татар їх спалили. Тільки найближча до річки церква, на тому місці, де стояв розібраний у 1858 році храм, збереглася після татарського спустошення. В архітектурі храму мав місце вплив класицизму, різьблений іконостас був виконаний саме у цьому стилі.

На дзвіниці храму Святителя Миколая знаходилися шість дзвонів. Два великих дзвони були пошкодженими, їх відреставрували у 2000 році під керівництвом художника-реставратора Віктора Кірмана. Один з великих дзвонів відлитий у 1816 році, а інший – у 1844 році. Обидва мають вагу понад 100 кілограмів кожен.

На одному із дзвонів вигравійований напис, який свідчить, що дзвін виготовлений на кошти "народу слободи Броварна для храму Божої Матері".

До 2022 року в храмі правили службу священники УПЦ (МП). До ПЦУ Свято-Миколаївський храм перейшов у квітні 2022 року. А 11 грудня церква згоріла.

[caption id="attachment_171015" align="alignnone" width="640"] Фото із сайту Свято-Миколаївського храму у селі Бірки[/caption]

На момент приїзду рятувальників горіла дерев’яна будівля церкви, вогонь поширився на площу понад 200 квадратних метрів. Пожежу загасили, але дерев'яна будівля згоріла майже вщент. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за частиною другою статті 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна).

Небайдужі жителі Бірок одразу об'єдналися у намірі відбудувати храм, вирішили збирати на це кошти. Весь рік релігійні свята та молитви проводили на території храму. Наприклад, 16 квітня біля згорілого храму віряни відзначили Великдень.

Вже тоді староста села Михайло Сергієнко розповів про практичні кроки для реалізації задуму. «16 квітня на службу прийшли понад 100 людей. Ми обов’язково відновимо храм, нині робимо проєкт. Уже частину грошей за нього заплатили. Робили уже одну толоку, і зробимо ще одне прибирання. Бо потрібно прибрати фундамент та інше. Я уже знайшов блоки та плити. І будемо відновлювати, аби наші вороги недовго раділи», - тоді прокоментував CBN Михайло Сергієнко.

Минув майже рік від дня, коли згоріла церква, а будівництва досі немає. Чому не відновлюють храм та що з коштами, які зібрала на це громада, журналістці CBN розповів секретар парафіяльної ради, паламар храму Святителя Миколая Чудотворця, Євгеній Сімуков.

[caption id="attachment_171016" align="alignnone" width="640"] Євгеній Сімуков. Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

«11 грудня минулого року – це страшна дата для нашої громади. Наш храм знищив вогонь, зараз ведеться слідство. На жаль, поки не маємо нової інформації щодо до цього. Поки підозрюваного не встановили, але кримінальна справа відкрита за фактом умисного знищення майна в особливо великому розмірі шляхом підпалу», - розповідає Євгеній Сімуков.

За його словами, кошти збирають на офіційні банківські рахунки, оформлені на релігійну громаду, але поки що не вистачає навіть на фундамент.

[caption id="attachment_171017" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

«У перший час після того, як храм згорів, люди співчували і кошти надходили швидше, а зараз це призупинилося, бо пройшов час, та й люди спрямували усі сили на допомогу військовим», - додав секретар парафіяльної ради.

Євгеній Сімуков уточнив, що й парафіяльна рада як на своїх зборах, так і на загальних зборах релігійної громади прийняла рішення, що потрібно перенаправити усі зусилля на допомогу українським військовим.

Окрім того, є й бюрократичні питання.

«Ми не можемо розпочати будівництво храму і закладку фундаменту, оскільки він зараз зберігає статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Оскільки раніше церква була пам’яткою архітектури, то мала бути процедура її зняття із відповідного реєстру. Але, на жаль, обласний відділ культури ще не розв'язав це питання. Тому вона досі вважається пам’яткою архітектури, хоча фактично храму немає», - говорить Євгеній Сімуков.

За словами Євгенія, на території, де була церква, на літний період збудували навіс для проведення богослужінь. Восени громада збирається у прихрамовій споруді, де проводять літургії та служби, які проходять щонеділі та в свята. Служіння відбуваються о 12:00 годині, настоятель храму - отець Петро є також священником у Кам’янці.

[caption id="attachment_171019" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

[caption id="attachment_171020" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

Не обійшлося і без коників від прибічників московського патріархату.

«Прихильники московського патріархату у нас в селі проводили пропаганду. Говорили, що ми безбожники та антихристи й все інше, наголошували, що не визнають нашу церкву. Але громада збереглася, люди приходять на молитву. Зараз майже в кожній родин і є чоловік, син, або батько, який захищає державу», - додає Євгеній.

Втім, це не лякає громаду, все одно будівництво планується, але у майбутньому, хоча й наразі не визначеному.

«На цей час уже є розроблений ескізний проєкт, тобто він ще не остаточний, з архітектором уклали відповідний договір. Орієнтовна сума відбудови - близько 40 мільйонів гривень. На те, щоб закласти фундамент, стіни, стелю, тобто це сама споруда, без церковного начиння. Зараз, ще раз повторюся, наша громада вирішила, що це недоцільно робити, коли в країні йде війна. Тому після перемоги направимо усі кошти на відновлення храму. Кошти з рахунків не використовуємо поки. А пожертви, які нам приносять у храм, направляємо на благодійність», - розповів Євгеній Сімуков.

За словами секретаря парафіяльної ради, у новому проєкті храму старалися зберегти усі історичні форми та конструкції, але трохи внесли й сучасних змін.

Місцева жителька, членкиня парафіяльної ради Святителя Миколая Чудотворця Зінаїда Нечитайло розповіла про день пожежі та емоції, які тоді відчувала.

«Мені тоді зателефонували і сказали, що церква палає. Те, що відчули, не можна передати словами, це біль, холод і страх, якесь непорозуміння - як таке могло бути? Того не може бути... Але життя продовжується, треба організовувати людей, аби громада не розпалася, а навпаки зміцніла. Її трохи згуртувало – це горе. Бо до нас багато приєдналося вірян, багато із Олександрівки до нас людей ходить. Кожну неділю у нас є богослужіння, але, крім того, є богослужіння у свята. І звичайно ми молимося, аби була у нас швидше була перемога, і тоді все відбудуємо», - розповідає парафіянка.

[caption id="attachment_171021" align="alignnone" width="640"] Зінаїда Нечитайло. Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

За словами жінки, залишилися ті речі, які були у прихрамовій будівлі там, де облаштували місце для хрещення дітей. За 2-3 місяці до пожежі туди перенесли ікони та інше церковне начиння.

Храм, який згорів, до пожежі встиг зобразити на живописному полотні художник-переселенець, який через війну живе в Бірках - Олександр Брітцев.

[caption id="attachment_171022" align="alignnone" width="640"] Олександр Брітцев. Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

«Цю церкву знаю дуже давно, моя дружина місцева. Мене набрали родичі, і сказали, що горить церква. І відразу поїхав туди, побачив, що сталося. Цю церкву я зображував і на полотні, коли вона ще була. Малював на згадку та для історії. Це козацька переносна церква, наскільки мені відомо, її переносили тричі. Це не рідне її місце. І перенесена вона була через війну.

Як мені розповідали, за легендою, церкву побудували на кошти Богдана Хмельницького, чи з його казни. Архітектура була її незвичайна, дуже виразна та стильна. Це, можна сказати, перлина Бірок. Я не знаю, наскільки просунулося слідство. Я все-таки схиляюсь до думки, що це був підпал, саме моя особиста думка. І там нічого не було такого, аби храм сам загорівся», - розповів Брітцев.

[caption id="attachment_171023" align="alignnone" width="640"] Фото надав Олександр Брітцев[/caption]

Журналісти CBN звернулися до обласного департаменту культури за коментарем щодо ситуації з відбудовою церкви. Директорка департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА Уляна Соколенко прокоментувала, яка зараз ситуація із храмом.

«Якщо говорити про об’єкт культурної спадщини - сталося так, що пам’ятка знищена внаслідок пожежі. Потрібно готувати облікову документацію на зняття з обліку того, що залишилося. Якщо вони хочуть будувати храм на цьому місці, вони мають зняти з обліку пам'ятку архітектури. Власне церкву, яка була знищена. Відповідно, на це треба виділити певні кошти. Можна коштом місцевого бюджету чи спонсорів.

Готує цю документацію спеціалізована установа, цю документацію погоджують із департаментом культури та туризму як із органом охорони культурної спадщини. Далі направляють її в Міністерство культури та інформаційної політики України, які відповідальні за напрямок культурної спадщини. І за рішенням міністерства, коли все це пройде усі комісії, видають наказ міністра, який ми отримаємо. І тоді ми знімаємо з обліку, але починається все це із тієї документації, яку треба виготовити», - розповіла Уляна Соколенко.

Соколенко додала, що для представників громади вже проводили консультацію та повідомили при необхідність замовлення такої документації. Зокрема для цього має бути звернення від селищної ради.

[caption id="attachment_171032" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

Тим часом у громаді продовжують облаштовувати територію, де згоріла церква. Місцеві жителі щиро вірять в те, що церкву вдасться відновити, навіть попри бажання тих односельців, які зловтішалися пожежі, і воскресіння згорілого храму одного дня все ж станеться.

А поки що отець храму - Петро Скіцка продовжує проводити богослужіння на подвір'ї цього такого знакового для віри місця.

[caption id="attachment_171018" align="alignnone" width="640"] Фото: Ігор Філіпенко, CBN[/caption]

Історична довідка - з сайту Свято-Миколаївського храму.