Різдво у бліндажі. Не святкові дні бійців з Кіровоградщини

Перегляди: 4840

Період зимових свят традиційно для українців був одним з найулюбленіших. День Святого Миколая, Різдво, Новий рік – нагода відпочити та провести час з близькими й рідними. Російський напад зруйнував, серед іншого, і цей період домашнього затишку.

У тилу і свята, й будні, однаково супроводжуються ракетними обстрілами та запусками безпілотників, тривогою за тих, хто знаходиться на фронті чи в окупації. А багато хто проведе свої свята в евакуації далеко від домівок чи й безпосередньо на фронті, як військові.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Журналістці CBN розповів про свята на передовій військовий 121 бригади територіальної оборони ЗСУ – Олександр на позивний «Завуч». Позивний не випадковий – раніше воїн працював у школі, окрім організаційної роботи читав також предмети «основи здоров’я» та «захист України».

Великою мірою бригада укомплектована бійцями з Кіровоградщини, але в ній служать і військові з інших областей. Підрозділи брали участь в обороні на Донецькому та Луганському напрямках, зараз переважно знаходяться на Херсонському. Саме там, далеко від рідних і проведуть святкові дні військові.

Олександр говорить, що хоча про святкування мова не йде, але облаштувати хоча б місце свого помешкання воїни стараються.

«Прагнемо трішки розфарбувати свої військові будні, особливо напередодні таких великих свят. Не завжди є така змога, але є вже навіть трохи прикрас у бліндажах. Хлопці додали святкового настрою – в одному бліндажі ми поставили гілочку, яку прикрасили цукерками, декораціями новорічними, у другому - причепили на дверях гірлянду, хлопці під’єднали до живлення, вони у нас в цьому плані молодці, шукають всі можливості для покращення свого перебування на позиціях, тож у нас тут є світло, провели. Гірлянду виклали у формі ялинки й тепер щоразу як до них заходимо, то зустрічає нас ця святкова ялинка.

Це у цьому році таке зробили, минулого року у нас були набагато гірші обставини, ми виконували певні задачі, наші вороги нас накривали вогнем, по населеному пункту були обстріли фосфорними боєприпасами, тоді кілька будинків загорілися, в один з них було пряме влучання. Наші хлопці тоді всі, на щастя, залишилися цілі, здорові. А загалом – для кого свято, а для кого ні, для росіян нічого святого немає», - розповідає Олександр.

Воїн говорить, що попри все командування забезпечило у таких умовах принаймні невеличке нагадування про свято – хлопцям привезли традиційні смаколики.

«За досвідом минулого року у нас, дякуючи нашій військовій частині, забезпечення працює добре. Тобто нам відправляли різні смаколики – і цукерки, і навіть були на столі традиційні салати новорічні, хлопці цьому раділи. Ще багато кому рідні за можливості відправляли посилки, у яких також були святкові страви. Погода дозволяла їх зберігати, на дворі було прохолодно, тому була така можливість.

Також у деяких підрозділах є бійці, які у мирний час мали таке хобі як кулінарія, вони за можливості стараються прикрасити стіл своїми авторськими стравами. Звісно, тут не до столу, як вдома, всі ми розуміємо. Але з того, що є, і з чого можна було приготувати, залежно від обстановки, то трошки святкових страв ми у наших бліндажах мали. Так, про святковий настрій мова не йде, його нас постійно позбавляють наші неприятелі. Але нам це не заважає зберігати хоча б в душі маленьке відчуття свята», - згадує торішній час зимових свят Олександр.

Військовий додає, що, звісно ж, частування – це найдрібніше, що може бути під час свят, це лише частково нагадує про затишок рідної домівки, саме її бійцям не вистачає найбільше.

Воїни 121 бригади переважно воюють від самого початку повномасштабної війни, заповітна мрія на всіх одна, говорить Олександр: «Ми з хлопцями з найпершого дня повномасштабної війни тут всі, нам не потрібно ні смаколиків, нічого. Всі хочуть швиденько перемогти у цій війні, це наше найголовніше бажання, і повернутися до сімейного кола. Всі ми йшли за покликом, тут понад 90% воїнів служать за власним бажанням, добровільно, це ті люди, які одразу як все розпочалося, пішли захищати країну, своїх рідних, близьких. Тому для них найголовніша мрія – повернутися у сімейне коло».

Чоловік розповів, що все ж є й радісні миті, які мають військові, їх дають змогу відчути дитячі подарунки.

«Малюнки – це дуже радісна тема. Волонтери, які нам допомагають, передають також і багато дитячих малюнків. Для них у нас є окреме місце у кожному бліндажі, де хлопці розміщують ці малюнки. І це особливо приємно, бо у майже кожного з нас є діти чи онуки, і перегляд таких малюнків дарує не тільки позитивні емоції, а ще нагадує, що ми тут робимо і кого захищаємо. Також є багато військовослужбовців, яким такі малюнки надсилають їхні діти. Такі подарунки вони тримають якомога ближче до себе, у кишеньці. У нас є така, яка найближче до серця.

А ще з малюнками приходять обереги, браслети, які діти також роблять своїми руками. Я навіть зі свого досвіду скажу, у мене як на правій, так і на лівій руці по 3-4 обереги є. Вони завжди зі мною, гріють мені серце і я коли дивлюся, то завжди згадую, що ці подарунки надіслали діти з того чи іншого міста. Тобто ці всі моменти приємні - нагадування, що про нас пам’ятають. І ти дійсно розумієш, що ти потрібен, і те, що ти робиш – потрібно», - з теплотою розповів про дитячі подарунки Олександр.

Військовий говорить, що, звісно ж, як у свята, так і щодня, для бійців важлива підтримка тилу. Це – найголовніше, що ми можемо подарувати у своєму ставленні до військових.

Саме це висловив Олександр у привітанні: «Побажати хочу від усіх своїх побратимів для всіх українців, які це читатимуть, наступне: ми сильні, ми єдині, ми тримаємось. Бережіть, будь ласка, наш тил, щоб він був настільки сильним та міцним, як і ми тут тримаємо оборону, як ми даємо прочуханки противнику.

Хочеться, щоб такими самими сильними й незламними ми залишалися й надалі. Важливо пам’ятати одне: не зважаючи на всі негаразди, на всі випробування, які будуть у майбутньому та які є зараз - ми український народ, ми сильні, нам потрібно триматися разом. Лише в єдності шлях до нашої перемоги. Ну і всіх, звичайно ж, з Різдвом, з прийдешнім Новим роком, вітаємо від щирого серця!».

Фото: 121 бригада ТрО ЗСУ.