Репортаж з операційної. Донецькі лікарі проводять мікрохірургічні операції у Кропивницькому

Перегляди: 2376

З 2022 року в Кропивницькому працює Донецька обласна клінічна травматологічна лікарня. Медичному закладу довелося вже вдруге рятуватися від війни, розв'язаної росією. Перша релокація була у місто Лиман. Втім, окупанти не дали там продовжити роботу, медикам знову довелося евакуювати пацієнтів та колектив.

У Кропивницькому лікарня працює на базі медичного центру «Ацинус». Як лікарям вдалося налагодити свою роботу в складних умовах, яким передували трагічні події війни, розповів журналістці CBN лікар-нейрохірург Сергій Ямцов. Окрім того, ми зафільмували також і процес нейрохірургічної операції.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

[caption id="attachment_175686" align="aligncenter" width="640"] Сергій Ямцов[/caption]

Прямуючи коридором до операційної, лікар розповідає про шлях, який привів медзаклад до Кропивницького.

«Шлях до Кропивницького був довгим. Ми його почали з Донецька. У 2014 році ми почали шукати, де можна продовжити діяльність на не окупованій території. І зупинилися на маленькому курортному місті Лиман. Саме місцева лікарня нас прихистила і дала нам вісім років працювати. Туди переїхав наш заклад і Науково-дослідний інститут травматології і ортопедії, який підпорядковується Донецькому медичному університету.

У Лимані ми до останнього працювали і буквально за два дні до "прильоту" в лікарню вирішили евакуювати пацієнтів у тилові міста. Буквально через пару діб у лікарню були перші потрапляння снарядів. Тому вдруге ми почали нове життя в новому місті. Чому Кропивницький? Тому що всі установи, які так чи інакше підпорядковувалися медичному університету, релокували сюди», - згадує Сергій Ямцов.

В операційній вже пацієнтка та медичний персонал, який нею опікується, зокрема анестезіологи. Жінка, яку оперуватимуть, з Донеччини - з Краматорська. До Кропивницького її привезли рідні після консультації з лікарями Донецької травматології.

Медики в операційній - здебільшого також з донеччини. Колектив переважно вдалося зберегти, розповідає нейрохірург: «Колектив ми змогли зберегти. Лікарський - у максимальному складі, понад 80% виїхало, молодший та середній персонал - трішки менше, але теж багато хто поїхав. Вони знали, що керівник якщо пообіцяв, то значить все буде працювати, незалежно від того, які йому для цього треба докласти сили. А це титанічні зусилля - починати все з нуля вдруге.

Нам дали можливість працювати в "Ацинусі", за це дуже дякуємо. Ймовірно, є певні нюанси, але це нормально у процесі співпраці. Завжди складно, коли ти не вдома. Але за півтора року згідно зі статистикою кількість втручань збільшується, кількість пацієнтів збільшується, кількість патологій, нозологій, якій оперуємо, збільшується. Приїхавши сюди, ми починали з операцій на хребті, бо ендоскопічну стійку, артроскопічну стійку, обладнання для операцій, інструменти ми вивезли», - розповідає лікар.

Як зазначає медик, заклад втратив таке обладнання, як комп'ютерний томограф, магнітно-резонансний томограф - його складно вивезти й встановити в новому місці.

Втім, роботу в Кропивницькому лікарям вдається масштабувати. Крім операцій на хребті додалося лікування інсультів. Лікарня ще працюючи в Лимані мала інсультний пакет та перелік необхідних спеціальностей. Також медики долучаються до лікування онкології, якою займається мультидисциплінарна команда лікарів та планують відкриття реабілітаційного відділення.

Тим часом в операційній розпочинається хіругічний процес: втручання проводитимуть на мозку, жінка потрапила до лікарів після скарг на судомні напади. Медики готують ділянку, на якій відбудеться втручання та розпочинають процес трепанації.

Подібні операції проводяться переважно під під оптичною збільшувальною корекцією, тобто 90% - мікрохірургія. Частину від необхідного обладнання, яке було втрачене через війну, лікарні передають друзі з-за кордону.

«Ми всі розуміємо, що у країні війна, ресурси держави обмежені, але тим не менш, допомагають нам і відповідний департамент Донецької ОВА, і Міністерство охорони здоров'я, але, звісно, потреб більше, ніж можливостей. Тому звертаємося і до міжнародних організацій. Прикладом, у мене багато знайомих, які живуть в Європі давно, ще до 2014 року», - говорить Сергій Ямцов.

Під час оперативного втручання підтвердився один з попередніх діагнозів – у жінки пухлина, яку згодом дослідять гістологічно. Лікар ретельно її видаляє, хоча пояснює, що якщо гнатися за ідеальним результатом і видаляти 100% новоутворення, інколи є ризик пошкодити судину, життєво важливу з точки зору нервової чи судинної системи, й зробити гірше, ніж залишивши кілька міліметрів новоутворення. Саме для цього і оперують під мікроскопом – щоб оцінити всі ризики.

Після операції хірургічній команді потрібно повернути всі тканини на своє місце.

«Будь-який процес доступу до черепа - це трепанація. Існують її різновиди - коли кісточка після операції повертається на місце, або не повертається. Не повертається коли є значний обсяг ураження і ми прогнозуємо відповідний набряк, або коли вже є великий набряк і ми розуміємо, що ми не складемо все назад, грубо кажучи. І бувають випадки, коли уражена сама кістка. Титанова пластина ставиться у випадку, коли кістка була пошкоджена патологічним процесом або травмою, вона виконує у першу чергу захисну функцію. Ну і коригує косметичний дефект», - розповів лікар.

До донецьких лікарів звертаються жителі Кропивницького й області. Зокрема, сюди доставляє «швидка» хворих з інсультом. Випадків яких, на жаль, побільшало через війну.

«Стреси й недосипання негативно впливають на здоров'я людей. Збільшується як кількість випадків інсультів, так і, на жаль, кількість онкопатологій. У нас щотижня від однієї до чотирьох операцій при різноманітних пухлинах центральної і периферійної нервової системи, пухлини кісток. Тому війна додала свій вплив, і він явно негативний», - говорить медик. Та додає, що найважливіше – вчасне звернення до фахівців.

«Хворі з інсультами, з гострими порушеннями мозкового кровообігу, які надходять до нас за лінією швидкої допомоги, якщо встигають потрапити у так зване вікно терапевтичних можливостей, й вчасно отримують терапію, то швидко відновлюються. І дуже часто ми одразу бачимо, як у людей зникають неврологічні розлади. Коли приїхали й не говорили, а після лікування починають розмовляти, у них починають рухатися кінцівки», - зазначає Сергій Ямцов.

Також значна категорія пацієнтів - люди із захворюваннями хребта, але це загалом найбільша категорія захворювань, із якими потрапляють до нейрохірурга, уточнює лікар.

На запитання щодо щасливих випадків та приємних збігів у роботі, медик розповідає, що у житті доводиться зустрічатися з різними ситуаціями: «Люди часто запам'ятовуються не за прізвищами, а за подіями, образами, які відбуваються. І все ж найчастіше ці образи щасливі. Але були й негативні випадки. Ми не всіх можемо врятувати у цьому житті».

Операція, про яку йшлося у цьому тексті, все ж залишиться у переліку вдалих. Наразі жінка почувається набагато краще, хоча на неї ще очікує подальше лікування.

Лікарі ж говорять, що для них найбільшою вдачею буде повернення додому, в Донецьк: «Наш дім там. Ми звідти поїхали й завжди хочемо туди повернутися. Навіть якщо там залишаться одні руїни. Відбудуємо».

Фото: CBN.