Патріотична символіка та рядки з українських пісень. Які татуювання «б'ють» кропивничани?

Татуювання у суспільстві сприймають по-різному: як ознаку причетності до різних субкультур, чи навіть кримінального світу, так і як прикрашення тіла, приховання рубців та шрамів, чи нанесення певних символів для власної мотивації, закарбування згадок про особисті події чи нагадування про близьких людей, та з безлічі інших міркувань.

Таким чином, сфера татуювань оповита одночасно міфами та цілком практичними підходами на межі індустрії краси, мистецтва та медицини, являючи собою окремий вид творчості.

Про свою творчість розповів CBN Даніель, тату-майстер з Кропивницького, який працює у цій сфері з 2018 року.

- Як почали займатися своєю професією?

- У мене трохи не класичний випадок. Я зустрічався з дівчиною, яка починала свій шлях тату майстра. Вона ходила на курси, майстеркласи й в цілому розвивалась у цій сфері. Я ходив за компанію, щось брав для себе, спостерігав, спілкувався з професіоналами. Отямитись не встиг, як мене затягнуло. Я самоучка в малюванні, й самому набитті татуювань.

- А на чому ви вчилися робити татуювання?

- Колись це були банани, потім підвищив рівень складності, й перейшов на апельсини. На них досить незручно бити, адже поверхня нерівна, вони круглі й пористі. Зараз я використовую силікон, аби довести навички до ідеалу.

- Чи обов’язкова медична освіта для тату-майстра?

- Тут трохи спірне питання, тому що для роботи треба розбиратися саме в шарах шкіри. Ці знання отримуються не тільки у закладах медичної освіти, а й на курсах, майстеркласах, або, як в моєму випадку, використовуючи різні ресурси. Набиття тату не є хірургічним втручанням. Аби навчитися фарбувати шкіру не потрібна повна медична освіта. Але треба до всього підходити з розумом і повним усвідомленням того, що це велика відповідальність, і без знань краще не лізти.

- Можливо є якісь медичні протипоказання? Кому не можна робити тату?

- Не можна бити діабетикам, тим у кого проблеми зі згортанням крові, і так далі. Хочу зазначити, що ми маємо інструкції, в яких прописаний перелік захворювань і протипоказань, з яким людина обов'язково ознайомлюється. Також попереджаємо, що може виникнути алергічна реакція. Клієнт підписує відповідні папери, що ознайомлений з усіма ризиками.

- Як проходить процес стерилізації?

- По-перше, є одноразові матеріали, які розпаковуються, і після роботи утилізуються. Є одноразова обмотка на робоче місце, кушетку, машинку, провід, держак. По-друге, у нас застосовується три методи стерилізації: хімія, ультразвукове миття і термообробка.

Тримачі (держаки) зі сталі або алюмінію замочуються в ультразвуковій ванночці. Також є сухожар, у якому протягом години при температурі 180 градусів вбиваються мікроби, після чого матеріали запаковуються в крафт-пакети. Якщо клієнт тривожиться і хоче перевірити рівень стерильності, всі процеси підготовки ми можемо провести перед ним.

- Чи наявний контроль державних органів з дотримання санітарії?

- Було б чудово, як би держава перевіряла індустрію краси, але зараз можу сказати, що все лежить на совісті у майстрів. Хоча ми й заповнюємо бланки про стерильність і правильність використання інструментів, це скоріше для клієнтів.

- Чи шкодять чорнила здоров’ю?

- Все індивідуально, у кожного організму різна реакція на залізо та гліцерин, які є у складі фарби. Вона не шкодить здоров’ю, але в поодиноких випадках окремі пігменти викликають алергічну реакцію. Для перевірки можна звичайно нанести чорнила на шкіру й обмотати плівкою, проте в цьому мало сенсу. Окрім того, алергічна реакція є і на вазелін чи голки, тому якщо є сумніви з цього приводу, завжди краще піти до дерматолога.

- Доводилось виправляти роботи інших майстрів?

- Так, виправляв роботи початківців. Часто люди приходили з татуюваннями на ділянках тіла, які новачкам не дуже зрозумілі у роботі, й через це татуювання мало не презентабельний вигляд. Проблема була у відчутті шкіри, глибині, швидкості набиття.

- Чи не втратила ваша сфера діяльності актуальності під час повномасштабного вторгнення?

- Насправді у перші місяці все трохи просіло, воно і зрозуміло, людям було не до того. Та зараз потік клієнтів стабілізувався. Навіть враховуючи те, що багато наших постійних відвідувачів виїхали чи переїхали до іншого міста, на зміну їм приходять нові люди.

- Як часто військові приходять?

- На ротації буває багатенько. У мене купа історій про те, як вони відпрошуються з лікарень, щоб за день набити щось велике, швидко й по адекватній ціні. Наприклад, цього тижня робив зображення лицаря зі списом і крилами одному з захисників України.

- Чи зросла кількість патріотичних татуювань?

- Якщо порівнювати з періодом, коли почалось повномасштабне вторгнення – так. Стрічки з прапором, жовто-блакитні символи, герб, рядки патріотичних пісень - тоді був шалений сплеск, він тривав близько року.

Зараз патріотична символіка вже не так активно використовується. Не можу сказати, що від неї геть відмовилися. Можливо, щось тематичне або певний орнамент вписують у дизайн, але скоріше не як основу, а щось додаткове.

- Хто частіше звертається: чоловіки чи жінки?

- Мені здається, це не залежить від статі, скоріше від того на яку аудиторію працює майстер. До мене приходять приблизно порівну.

- Від чого залежить ціна тату?

- Тут багато факторів. Насамперед оренда приміщення входить у ціну, також стаж роботи майстра і його рівень малювання, обладнання, швидкість, якість. Мінімальна вартість у нашій студії - від 1200 грн.

- Яка з ваших робіт зайняла найбільше часу?

- Найдовше б’ються спина і «рукав». Був один сеанс, який зайняв близько 14 годин, сиділи до ночі, ще перед повномасштабним. Це була дівчина, били їй на «рукаві» кольорове татуювання з трояндами й жінкою на плечі. Робота складна і гарна.

- Чи є ескізи, у створенні яких ви відмовляєте людям, чи ділянки тіла, на яких не бʼєте татуювання?

- Думаю, у кожного майстра є власні принципи та етичні стандарти. Для мене неприпустимими є всякі тюремні штуки, по типу перснів, наручників і так далі. Я в цьому не розбираюся і вважаю, що для такого роду мистецтва є «спеціальні» майстри, роботу яких забирати собі не планую. На рахунок місць на тілі, за роботу над якими я не берусь, - це долоні, п’яти й зона бікіні.

- Для вашого ремесла потрібно вміти малювати?

- Щоб бути успішним тату-майстром, важливо вміти працювати з малюнками. Не обов'язково бути професійним художником, але розуміти композицію, кольори, тіні та лінії важливо для створення якісних татуювань. Багато хто, і я в тому числі брав для себе курси академічного малюнку. Але без постійної практики звісно ж не обійтись.

- Чи приходять до вас люди старшого віку?

- Приходять, але рідко, тому що їм це зазвичай не потрібно. Буває, що родичі клієнта просять перебити або вивести стару набивку, тож такі люди знаходяться. Нещодавно я зустрів чоловіка, коли йшов відчиняти студію, він хотів перекрити своє армійське татуювання. Взагалі, це навіть добре, що приходять представники різних вікових категорій, адже робота з молодою шкірою значно відрізняється від роботи з віковою.

- Можливо були якісь щемливі випадки під час татуювання?

- Перше, що мені згадується, випадок, коли я робив індивідуальний дизайн з побажаннями клієнта. Цей дизайн був дуже близький тому хлопцю, по завершенню роботи в його очах тремтіли сльози. Не подумайте, що йому було настільки боляче, просто робота реально була виконана на всі 100% так, як він хотів.

- Чи були випадки, коли клієнт залишався незадоволеним роботою?

- Якщо такі випадки трапляються, ми пропонуємо компроміси: корекції, освітлення, видалення або повернення коштів, в залежності від ситуації.

Даніель розповів, що у найближчих планах - надалі знайомити людей з культурою татуювання, розгорнути декілька не комерційних студій, почати відвідувати тату-фестивалі, які з початком війни стали не актуальними. А поки майстер зосереджується над власною творчістю та самовдосконаленням.

Юлія Росола. Фото: Ігор Філіпенко та фотоархів Даніеля.