Це вам не «Маслєніца»: як на Кіровоградщині святкували Масницю

Перегляди: 951

Масниця, Сиропусний тиждень, Колодій - комплекс обрядів та святкувань, які є традиційними для останнього тижня перед Великим постом, цьогоріч - з 11 по 17 березня.

У нашій статті розглянемо, чи насправді на Масницю пекли млинці, чим це свято відрізняється від російської «Маслєніци», та якими були особливості святкування на Кіровоградщині.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Одразу зазначимо, що українське свято не має нічого спільного з російською «Маслєніцей», хоча вони й відзначаються в один час та схожі назвою. На росії «бліни» пекли на рослинній олії, тоді як українці масло для цього робили з коров'ячого молока. Загалом же ці два святкування відрізняються й суттю: на території росії бились «стінка на стінку», поминали спалене опудало зими та пили горілку, в той час, як наші пращури замість млинців готували частіше вареники з сиром та поливали їх маслом або сметаною, та влаштовували масові веселощі.

Співзасновниця етнолабораторії «Баба Єлька» Інна Тільнова розповіла журналістці CBN, що автентичної традиції випікати млинці на це свято у експедиціях Кіровоградщиною не зафіксували. Ба більше - додає, що, на її думку, це більше радянська традиція, ніж українська: «Якщо говорити про автентичну традицію, то що стосується кулінарії, то ми не фіксували, що на Масницю потрібно було пекти млинці. Як на мене, то традиція випікання млинців на Масницю вже більш сучасна і зародилася в радянські часи, тому що серед наших респондентів про млинці рідко коли говорили, частіше про вареники».

[caption id="attachment_146596" align="alignnone" width="640"] Інна Тільнова. Фото: CBN[/caption]

Також у цей час святкувався Колодій, назва якого походить від імені бога Колодія — покровителя шлюбу, примирення та взаєморозуміння. На Колодій виконували обряд: до ніг дівчат та неодружених парубків прив'язували дерев'яну колоду, на знак жартівливого засудження або покарання за те, що вони не одружилися в належний час. Колоду виготовляли спеціально до обряду, а також обплітали стрічками та квітами.

Схожі традиції святкування були й на Кіровоградщині. Інна Тільнова зазначила, що під час експедицій все ж чули перекази давніх святкувань Колодія, проте серед старожилів не знайшли тих, хто б безпосередньо у цьому брав участь: «Під час експедицій, якщо чесно, ми не дуже цікавились перебігом та святкуванням Масниці. Інколи чули про Колодія - коли молодим неодруженим хлопцям прив'язували колодку до ноги чи до руки, але це було ще за переказами баби та прабаби, наприклад. Проте, старожилів, які брали участь у такому, ми не зафіксували».

[caption id="attachment_180707" align="alignnone" width="640"] Фото: mamayeva-sloboda.kyiv.ua[/caption]

Серед притаманного весняним обрядам Кіровоградщини - пісні, які співали молоді дівчата. Декілька таких веснянок вдалось записати під час експедицій, розповідає Інна Тільнова, проте й додає - нині веснянки отримали більш сценічні амплуа, втративши свою природність: «Я б не сказала, що нині природне святкується. Святкування перейшли більш у "клубний" варіант, тобто більшість з них перейшли у сценічні закликання весни. Природних гаївок та веснянок на Кіровоградщині зараз немає. Ми фіксували пісні, пов'язані із зустріччю весни. Наприклад, це була бабуся Оля Параска із Мар'янівки та баба Настя Зеленько із Розумівки, у якої ми записали веснянку "Шум" ще у 2018 році».

«Шум», «Зелений Шум» - українська народна веснянка, гра і танок-хоровод. У давні часи наші пращури ліс називали шумом, ще раніше — шумилом. За допомогою цієї давньої веснянки «Шум» вони замовляли бога лісу Шума прокинутися від зимового сну, щоб наблизити настання весни й тепла. У 2021 році виконання цієї веснянки гуртом «Go_A» на сцені пісенного конкурсу Євробачення зробило «Шум» однією з найвідоміших пісень світу.

Також дослідниця розповідає й про «жайворонків» - це обрядові булочки або коржики з пшеничного тіста, які за зовнішнім виглядом нагадують пташку. Такий рецепт знайшли в селі Хвильове колишнього Маловисківського району (нині Новоукраїнський): «Ми записали рецепт випікання "жайворонків" від Ніни Шевченко, з села Хвильове Маловисківського району. В цьому селі є жінка, яка випікає "жайворонки щовесни". Це шматочок тіста, який закручується і формою стає схожим на пташку. Замість очей вставляються чорні перчинки й випікаються ніби жайворонки. Їх давали дітям, вони з ними бігали й співали».

[caption id="attachment_180689" align="alignnone" width="640"] Фото: Facebook[/caption]

«Жайворонків» випікали 22 березня й давали дітям, аби ті бігали з ними по селу і спеціальними примовками та піснями закликали прихід тепла та викликали птахів із теплих країв. Згодом з'явилась традиція випікати 40 пісних пташок у день християнського свята сорока мучеників (Сорока святих) — покровителів птаства.

Масниця також має назву Сиропусного тижня - період, коли християни готуються до Великого посту. В цей час вже діяла заборона на поїдання м'яса, проте ще дозволялося їсти молочні продукти: масло, сир, сметану, вершки та саме молоко. Через велику кількість сирних страв, які найчастіше готували перед постом, тиждень і прозвали Сирним.

Проте, у християнському значені, Сиропусний тиждень - один із чотирьох етапів підготовки до Великого посту, який у 2024 році почнеться з 18 березня. Детальніше про підготовку до посту та значення Сиропусного тижня розповів Архієпископ Кропивницький та Голованівський Марк.

[caption id="attachment_96981" align="alignnone" width="640"]Марк Марк (Левків), єпископ Кропивницький і Голованівський. Фото Ігоря Філіпенка, CBN[/caption]

У першу підготовчу неділю церква нагадує своїм парафіянам притчу про митаря і фарисея, в якій фарисей принижував митаря, аби здаватись в очах Бога кращим, де церква вказує своїм парафіянам на те, що найкращі вчинки можуть бути зіпсовані гордістю та зневагою до інших людей, як зробив це фарисей в притчі.

Під час другої неділі християни згадують притчу про блудного сина, таким чином церква пропонує переосмислити свій життєвий шлях, помилки в ньому, не боялися їх визнати та повернутись до Бога.

Третя неділя перед Великим постом - М'ясопусна, яка нагадує християнам про Страшний суд та відповідальність за власний вибір.

«Також цю неділю називають "м'ясопусною", адже саме тоді християни востаннє споживають м'ясо перед постом і вживають лише молочні продукти. Триватиме це до неділі "сиропусної", тобто четвертої», - розповів Архієпископ Кропивницький та Голованівський Марк.

У Сиропусний тиждень настає Прощена неділя - остання неділя перед постом, яка має на меті помирити людину з Богом, ближніми та собою, аби прийняти відповідні рішення під час посту. Архієпископ Марк наголошує, що миритись потрібно перш за все з тими, хто входить в життєвий простір людини та тими, кого людина знає особисто: «Якщо ти хочеш гідно провести духовну боротьбу, піст - ти маєш примиритися з Богом, з ближніми та собою. На підставі підготовчих неділь проаналізувати свої відносини з Богом, і від цього аналізу приймати певні рішення під час Великого посту. Примиритись з близькими мається на увазі з тими, яких ти знаєш, з якими живеш та з якими ти ділиш свій життєвий простір».

[caption id="attachment_180706" align="alignnone" width="612"] Фото: istockphoto.com[/caption]

Також архієпископ Кропивницький та Голованівський Марк наголошує, що не всі нині мають можливість дотримуватись поста. Серед них військові, люди пенсійного віку, люди з хворобами й вагітні жінки. Вони можуть пом'якшити піст або й зовсім його не дотримуватись, але стосується це лише харчування:

«Військові на передовій звільнені від посту. Вони не можуть дотримуватись церковних рекомендацій, які надаються у мирний час. Вони не дотримуються посту щодо харчування, а щодо духовної боротьби - де б людина не знаходилась, вона практикує свою силу волі іншими методами. Також можуть не дотримуватись або пом'якшити піст люди пенсійного віку, люди, котрі хворіють, вагітні жінки».

Є люди, які й без посту не вживають певні продукти. Наприклад, вегетаріанці та вегани, які не вживають м'яса або продукти тваринного походження. В таких випадках, зазначив архієпископ Марк, під час Великого посту слід утриматись від інших продуктів, зокрема смаколиків.

«Є люди, які не вживають м'ясо. Тому зрозуміло, що для них пропозиція відмовитись від м'яса нічого не говорить. Тому вони мають зосередитись на іншому, наприклад на смаколиках або інгредієнтів, наприклад цукор. І ось вони роблять собі постанову - протягом посту не буду вживати цукор. І так людина побачить, наскільки людина керує собою і чи вона від чогось залежна. На тих смаколиках тренуємось протистояти гріховним викликам», - пояснив Марк.

Та попри те, що нині Масницю відзначають напередодні Великого посту, вона так і залишається в розумінні багатьох людей лише світською традицією. Все ж варто звернути увагу, що стародавні українські звичаї святкування вже залишаються у минулому, як-то Колодій, співання веснянок тощо. Проте, православна ідея примирятись у ці дні з найближчими все ж існує й досі, а кулінарні традиції у виді вареників за бажанням може наслідувати кожна родина.