Чим живе футбольна «Зірка»
Багато українців є шанувальниками футболу. Проте набагато приємніше спостерігати за грою, коли твоє місто представляє власна команда. Кіровоградщині у цьому аспекті є чим пишатися: область має трьох яскравих представників - футбольний клуб «Олександрія» з однойменного міста, ФК «Інгулець» із селища Петрове та кропивницьку «Зірку».
Нині команда з Кропивницького не має професійного статусу, втім клубу вдалося зберегти власну інфраструктуру та академію. Згодом саме на стадіоні «Зірка» в обласному центрі свої домашні матчі проводив і згаданий футбольний клуб «Інгулець». Проте ця історія завершилася ще наприкінці 2021 року. Після цього жителі Кропивницького майже чотири роки залишалися без «великого футболу». І ось 8 серпня 2025 року стадіон «Зірка» знову ожив - тут відбувся домашній матч спортивного клубу «Полтава» в Українській Прем’єр-лізі.
Щоб пригадати історію футбольного клубу з обласного центру та дізнатися деталі про повернення улюбленого спорту до Кропивницького, журналіст CBN поспілкувався з виконавчим директором ФК «Зірка» Андрієм Перевозником.
Андрій Перевозник та іспанський легіонер Екіса Борха. Фото з архіву Андрія Перевозника.
- Як ви прийшли у футбол?
- Народився я в Кропивницькому. З дитинства захоплювався цим спортом і з 1992 року почав працювати у футбольному клубі. Мені тоді ще було 15 років. Після шести років роботи була перерва. Повернувся вже до команди у 2013 році. Спочатку у клубі я працював у пресслужбі. Тоді там повноваження були трошки інші у 1992 році, вона відрізняється від пресслужби у 2025 році.
- Розкажіть який статус мав футбольний клуб «Зірка» у часи, коли ви тільки там почали працювати?
- Команда тоді грала взагалі в перехідній лізі. Адже до цього вона вилетіла з Другої ліги ще радянського футболу. Тоді «Зірка» закінчувала в четвертому за силою дивізіоні. Потім з’явився чемпіонат незалежної України і клуб зберіг професійний статус. Ще в СРСР вона називалася командою майстрів. У 1992 році команда знову стартувала в перехідній лізі. Мушу сказати, що тоді суперниками були команди, яких зараз ви навряд чи знайдете на футбольній мапі країни. До прикладу, ми грали проти команди «Промінь» Воля-Баранецька з Львівської області. Після того, як команда зайняла четверте місце в перехідній лізі, вона увійшла до другої ліги України.
«Зірка» перед дебютом в національному чемпіонаті України (1992 рік). Фото з архіву Андрія Перевозника.
- Які поєдинки тоді вам найбільше запам’яталися?
- Ви знаєте, в кожному періоді є свій пам'ятний матч. Я думаю, що запам’ятовуються перш за все - перемоги. Це перше дербі з «Поліграфтехнікою» в чемпіонаті України. Тоді «Зірка» виграла з рахунком 3:2, ще клуб був «Зірка Нібас». Перемоги над київським «Динамо» у 1996 році і у 2017 році. Це й тріумф над Шахтарем у чвертьфіналі Кубка України. Тоді ми перемогли по пенальті. В принципі, ігор було чимало. Можливо, кожен для себе пам'ятає щось одне, щось унікальне.
Матч Кубка України між кропивницькою «Зіркою» та київським «Динамо» у 2014 році. Фото з архіву Андрія Перевозника.
- В який момент ви зайняли фактично керівну посаду у футбольному клубі?
- Це було у 2016 році. Тоді відбувалася невелика зміна менеджменту, і президент клубу запропонував, щоб я, який на той момент був заступником директора, став виконавчим директором клубу.
- Якими були ваші емоції, коли команда вийшла до найелітнішого дивізіону країни?
- Емоції проходять дуже швидко, з першими матчами. Команда тоді поступово почала змінюватися. Ми в складі побачили трохи легіонерів. Проте, звичайно, команді було важко перебудуватися. Також тоді, на мою думку, був один із найпроблематичніших сезонів. У найвищому дивізіоні виступало всього дванадцять команд, сталося так через різке скорочення футбольних клубів у зв’язку з початком війни на сході нашої країни.
- Попри такі складні обставини, чи можете ви виділити найяскравіших гравців?
- Я скажу чесно, не прихильник виділяти когось конкретно в команді. Але, наприклад, з легіонерів я б виділив іспанця Борху. З наших футболістів було п'ять-шість, які постійно грали в основі та внесли найбільший внесок у те, що команда доволі непогано виступила та закріпилася в УПЛ.
Екіса Борха в іспанському футбольному клубі «Атлетік» з Більбао. Фото: сайт sky sports.
- Наступний сезон УПЛ став все ж невдалим. Скажіть, що саме не вдалося врахувати, чому склалася саме така ситуація?
- Тому що все-таки команди, які зайшли з Першої ліги і решта команд УПЛ, виявилися майстернішими, тому «Зірка» і не змогла закріпитися, що призвело до вильоту. Можна навіть сказати, що такі складні сезони запам’ятовуються, бо все ж таки це боротьба за те, щоб залишитися в найвищому дивізіоні.
- Чи можете ви згадати пам'ятні поєдинки саме цього сезону?
- Так, коли ми отримали в одному матчі два вилучення, при тому, що ми по ходу гри вигравали 1:0. Потім, як з'ясувалося, це був вирішальний поєдинок для того, щоб команда утрималася в УПЛ. Але сталося, як сталося.
- Часто таке трапляється, що команди, які покидають найелітніший дивізіон України, потім просто припиняють існувати. Розкажіть, як зараз ФК «Зірка» продовжує свою роботу?
- Прикро, коли команди, які здобували якісь успіхи та перемоги, просто зникають. На жаль, з цим ми нічого зробити не можемо. Але я думаю, що це дуже непогано те, що ми зберегли. Академія зараз вийшла в елітну лігу дитячо-юнацького футболу України. І найцікавіше, що дуже багато футболістів, попри те, що «Зірка» останні декілька сезонів виступає серед аматорів і на чемпіонаті області, регулярно наші футболісти поповнюють лави професійних команд України. Навіть цього сезону 16-річний футболіст Едуард Хачатрян перейшов до команди Другої ліги. Ми ж сподіваємося, що наші найкращі сезони, коли «Зірка» повернеться до найвищого рівня, ще попереду.
Матч УПЛ між кропивницькою «Зіркою» та донецьким «Олімпіком». Фото: Ігор Філіпенко, CBN.
- Чи можете ви розповісти про найвідоміших вихованців кропивницької «Зірки»?
- До прикладу, це колишній воротар донецького «Шахтаря» Андрій П'ятов, який вихованець саме нашої школи, це й Андрій Русол, колишній футболіст «Дніпра». Із молодих гравців це Віктор Цуканов, який знаходиться у «Шахтарі», та Валерій Косівський, воротар луганської «Зорі». Тож подивимося на розвиток їхніх кар’єр.
- Чи варто вболівальникам сподіватися на повернення «Зірки» до професійного футболу?
- Ми завжди на це сподіваємося. Тут дуже багато факторів і чинників. Все ж футбольний клуб «Зірки» має два дуже великі атрибути - власну спортивну інфраструктуру, чого серед інших дуже багато клубів не мають, а також свою академію. Тобто є підживлення виконавцями, які потім йдуть у професійний або аматорський футбол.
Матч ФК «Зіркою» та ФК «Маріуполь». Фото: Ігор Філіпенко, CBN.
- Попри те, що ФК «Зірка» припинила своє існування як професійний клуб, стадіон продовжували використовувати інші команди з УПЛ. Розкажіть, хто саме грав на вашій арені?
- Це звичайна ситуація, коли одна команда може попросити інший клуб провести домашній матч. На нас вийшло керівництво «Інгульця», ми домовилися, тому десь півтора роки до повномасштабного вторгнення наша арена радо приймала петрівських футболістів. Клуб також грав весняну частину сезону 2021/2022, але чемпіонат тоді призупинили. А от коли до нас звернулося керівництво СК «Полтава», буквально протягом двох днів ми домовилися та підписали договір, і цей сезон, сподіваємося, спортивний клуб з Полтави проведе всі свої домашні матчі у Кропивницькому.
Матч між спортивним клубом «Полтава» та народним клубом «Верес» в УПЛ. Фото: Ігор Філіпенко, CBN.
- В умовах повномасштабної війни важливо забезпечити максимальний рівень безпеки під час проведення матчів для футболістів, персоналу та вболівальників. Як ви розв'язали питання укриттів?
- Звичайно, матчі в нинішній час без укриттів проводити не можна, і якби не було укриття, то обласна військова адміністрація не дала б дозвіл на проведення матчів. Ми вдячні університету імені Володимира Винниченка, і коледжу імені Миколи Сая, які теж надали нам дозвіл на використання своїх сховищ, але поки що ми в будь-якому випадку всі матчі проводимо з обмеженою кількістю вболівальників.
- Скільки ж вболівальників відвідало матч СК «Полтава» проти народного клубу «Верес»?
- Конкретної цифри не пам'ятаю. Трошки більше 600 людей, але ми були обмежені 733 вболівальниками. Це та кількість, яку офіційно заявили на першу гру як максимальну.
Вболівальники на матчі СК «Полтава» - НК «Верес». Фото Ігор Філіпенко, CBN.
- Ви у соцмережах повідомили, що у представників Української асоціації футболу були зауваження щодо проведення, що саме зазначили посадовці?
- Певні зауваження були по організації матчу. Я зараз не буду їх всі розписувати, але є певні вимоги, які ми мали дотримуватися згідно з регламентом. Були невеликі помилки в певних організаційних моментах, але ми вдячні представникам УАФ, що вони вказали на ці недоліки нам і СК «Полтава», бо це наша спільна відповідальність. Спортивний клуб - це організатор матчу, а ми - це оператор спортивної споруди. Думаю, що наступного матчу цих помилок і зауважень буде набагато менше.
- Серед місцевих футбольних вболівальників все ж таки присутня сумна думка про те, що СК «Полтава» повернеться на свій стадіон і футбол покине Кропивницький. Що ви думаєте про такі розмови?
- Можливо, це сумна думка для кропивницьких вболівальників, але я вважаю, що команда з Полтави має грати матчі Прем'єр-ліги в Полтаві. Так, там були певні непорозуміння між футбольним клубом «Ворскла» і СК «Полтава», але рано чи пізно в будь-якому випадку ці непорозуміння будуть обговорені і вирішені, тому спортивний клуб повернеться додому. Тож треба спостерігати саме за тими матчами, які проводяться у Кропивницькому, і ловити момент, щоб побачити кращі команди України.
ФК «Зірка» зразка 2025 року. Фото з архіву Андрію Перевозника.
