Чому через розвиток ШІ жителям Кіровоградщини варто берегти свій смартфон
Якщо ви нещодавно вирішили купити ноутбук чи комп’ютер і здивувалися цінам — вам не здалося. Гаджет, який рік тому коштував 18 000 гривень, тепер вартує 30 000 і вище. Смартфон середнього класу перестрибнув у розряд серйозних покупок. І це не курс долара, не війна і не жадібність конкретного магазину. Причина — штучний інтелект. Розповідаємо, що відбувається і чому легше не стане.
Чому ШІ створює дефіцит на пам'ять, призначену для вашого телефону
Щоб зрозуміти суть проблеми, уявіть завод, який виробляє цеглу. Раніше він постачав її всім охочим — і дачникам, і забудовникам. Але потім прийшов один великий клієнт, який будує хмарочос, і скупив усі запаси наперед. Дачники лишилися ні з чим.
Приблизно те саме сталося із ринком чипів пам'яті. Компанії, які будують гігантські дата-центри для роботи ChatGPT, Gemini та інших систем штучного інтелекту, почали споживати пам'ять у таких обсягах, що на звичайних покупців її банально не вистачає.
Тут є важливий нюанс. Для ШІ потрібна не звичайна оперативка, а спеціальна — так звана HBM, пам'ять із надвисокою швидкістю передачі даних. Вона коштує у виробництві в три рази дорожче за звичайну DDR5. Коли три компанії, що фактично контролюють весь світовий ринок пам'яті — Samsung, SK Hynix і Micron — переключилися на виробництво HBM для дата-центрів, звичайної пам'яті для ПК та смартфонів стало критично мало.
Станом на 2026 рік близько 70% усього світового виробництва чипів пам'яті йде прямо в дата-центри штучного інтелекту. Решта — для всього іншого, і далеку не в першу чергу «оперативку» для комп’ютерів.
Що вже встигло подорожчати
Перші ознаки кризи з'явилися ще влітку 2025 року. Складські запаси чипів, які раніше трималися на рівні 13–17 тижнів, до жовтня впали до 2–4. Ринок відреагував миттєво.
Контрактна ціна одного 16-гігабайтного чипа DDR5 підскочила з 6,84 долара у вересні 2025-го до 27,20 долара у грудні — майже в чотири рази за три місяці. Набір оперативної пам'яті DDR5 на 32 ГБ, який ще нещодавно коштував близько 90 доларів, у січні 2026-го вже тягнув на 326–400 доларів. SSD-накопичувач на 2 ТБ подорожчав із 110 до 280 доларів. Відеокарта Nvidia RTX 5090, яка мала коштувати близько 2 000 доларів, в Україні вже продається за 4 000–5 000.
На гривневих цінниках це виглядає так: бюджетний офісний ноутбук виріс із 18 000 до 30 000+ гривень, середній — із 32 000 до 55 000+, ігровий або робочий — із 60 000 до 120 000 гривень і вище. Смартфони в Україні в середньому подорожчали на 7–15% лише за минулий рік, і це зростання лише набиратиме обертів
Чому не можна просто побудувати більше заводів
Логічне питання: якщо попит такий шалений, чому не збудувати нові виробництва? Відповідь невтішна — це дуже довго і дуже дорого.
Будівництво одного сучасного заводу з виробництва чипів коштує від 15 до 20 мільярдів доларів і займає від трьох до п'яти років. Ключове обладнання — установки для надточного травлення мікросхем — виробляє єдина компанія у світі, нідерландська ASML. Одна така машина коштує 350–400 мільйонів доларів, і черга на неї розтягнулася на роки вперед. Навіть найбільші гравці не можуть її оминути.
Навіть ті заводи, що вже будуються за мільярдні державні субсидії, не виправлять ситуацію для звичайних споживачів. Їхні потужності вже зарезервовані такими гравцями, як Amazon, Microsoft і Google — через довгострокові контракти, підписані ще до відкриття. Крім того, компанії-виробники пам’яті не ризикують, адже попит може зникнути через непередбачувані обставини і тоді новий завод виллється у величезні збитки.
«Це ж було вже» — але цього разу гірше
Важливий контекст, який рідко згадують: ринок пам'яті — це фактично олігополія. Три компанії — Samsung, SK Hynix і Micron — контролюють 95–96% світового постачання. Така концентрація влади вже неодноразово закінчувалася зловживаннями.
На початку 2000-х Міністерство юстиції США викрило масштабну змову: ті ж самі виробники таємно домовлялися про фіксацію цін протягом 1998–2002 років. Через це Dell, HP, Apple та IBM переплачували сотні мільйонів доларів за комплектуючі. Наслідки були серйозними: Samsung заплатив кримінальний штраф у 300 мільйонів доларів, Hynix — 185 мільйонів, Infineon — 160 мільйонів. Понад десяток топ-менеджерів отримали реальні строки ув'язнення. У 2018 році проти тих самих компаній знову подавали колективний позов — цього разу за підозрою в штучному обмеженні поставок у 2016–2017 роках, що вдвічі підняло ціни на пам'ять.
Зараз ситуація більш витончена. Замість таємних домовленостей виробники мають офіційний привід — перехід на виробництво HBM для ШІ. Юридично це важко назвати змовою, адже кожна компанія начебто діє самостійно. Але результат для покупця — той самий: вибору немає, а ціни ростуть.
Що це означає для жителів Кіровоградщині та всіх українців
Насамперед — кінець епохи дешевих апгрейдів. Якщо ви звикли купувати ноутбук із мінімумом пам'яті, а потім самостійно докуповувати планку за 500 гривень — ця схема більше не працює. По-перше, оперативка подорожчала в кілька разів. По-друге, все більше виробників переходить на моделі з розпаяною пам'яттю, яку взагалі не можна замінити.
На ринку смартфонів дефіцит також дасться взнаки. Багато виробників у 2026 році відмовилися від збільшення об'єму RAM у флагманах — зупинилися на 12 ГБ замість запланованих 16. Бюджетні моделі взагалі можуть почати відкочуватися до 4–6 ГБ, що помітно вплине на швидкість роботи. Дрібні бренди можуть зникнути з ринку — не зможуть закупити чипи через відсутність довгострокових контрактів із Samsung чи Micron.
Є ще одна неприємна деталь: Microsoft вимагає мінімум 16 ГБ RAM для повноцінної роботи нових ШІ-функцій у Windows, а підтримка Windows 10 вже завершується. Це створює додатковий тиск на покупців — оновлюватися доведеться, але саме зараз, коли це найдорожче.
Президент компанії Lenovo б’є на сполох та закликає купувати комп’ютери та інші гаджети вже зараз, адже пізніше може утворитися такий дефіцит, що комплектуючих просто не буде в магазинах.
Те, що відбувається, не короткочасна буря, яку можна перечекати. Поки штучний інтелект розвивається, а зупинятися цей «бум» не планує — ціни залишатимуться високими. Гаджети можуть стати речами на роки, а не на сезон. А ринок вживаних пристроїв стане не опцією, а, можливо, єдиним бюджетним виходом.