Чому продукти такі дорогі, а споживчий кошик пора відправити до музею
Щосезону українців традиційно залякують підвищенням цін. З блакитних екранів та екранчиків нам обіцяють, гарантують та погрожують, що жити стане ще дорожче. Разом з експертами в економіці спробували розібратися, чому виробники можуть завищувати цінники, з яких причин від поняття «споживчий кошик» варто відмовитися та наскільки здорожчали продукти на Кіровоградщині з 2021 року.
На що українці витрачають найбільше
Відповідь буде очевидною - на продукти. Але під час повномасштабної війни вибір харчів трохи змінився.
“Раціональна норма споживання м'яса на душу населення 90 кг в рік. Українці до активної фази бойової дії їли 69 кг, зараз на рівні 63-64 кг в рік. Водночас раціональна норма використання споживання цукру 30 кг в рік на людину. Ми з вами їмо під 40”, - розповідає економіст Олег Пендзин.
За його словами, на продовольчий кошик українця виділяється більше ніж 50% фактичних видатків бюджету домогосподарства. Приблизно 27% іде на послуги, пов’язані з енергоносіями, обслуговуванням будинку тощо. Дані Держстату підтверджують, що левову частку бюджету українців “пожирають” саме харчові продукти на пару з комуналкою. Причому перші “поглинають” приблизно 40% доходів, а друга - 9,8%.
Ціни на які продукти найближчим часом виростуть
Насправді, так чи інакше дорожчатиме все, але, звісно, різною мірою. Існує низка товарів, яких не має торкатися суттєве підвищення. Це так звані соціально значущі товари та послуги, що мають суттєвий вплив на життя населення. Перелік таких визначено постановою Уряду від 19.06.2023 № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану». Зокрема, йдеться про борошно пшеничне вищого сорту, молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці), хліб житньо-пшеничний тощо. Втім, як змінилися ціни на продукти з 2021-го та з минулого року на Кіровоградщині - у нашій інфографіці.
Чому все дорожчає
Економіст та ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко зазначає, що торік цінники змінилися на 12% - якщо розглядати показник інфляції. Цьогоріч уряд розраховує на 10% зростання цін. А от на 2026-й прогнозують трохи більше ніж 8%. Здорожчання продуктів зазвичай все ж об'єктивне. Ціни на товарах пишуть “не зі стелі”. Для цього економічного процесу може бути чимало причин. Олександр Савченко виділяє такі:
Ціна пропозиції. Зростання цін на імпортні товари або подорожчання сировини безпосередньо впливає на їхню вартість в Україні. Наприклад, якщо у світі дорожчає кава, вона дорожчатиме і в Україні.
Обмінний курс. Хоча зараз стабільність гривні, підтримувана західною допомогою, мінімізує вплив цього фактора, він є одним із класичних чинників зростання цін. У минулому девальвація гривні безпосередньо знижувала купівельну спроможність населення.
Податкова та митна політика. Збільшення податків, зокрема податку на додану вартість, призводить до подорожчання товарів. Аналогічно, підвищення мит, як це відбувається, наприклад, у США, робить імпортні продукти дорожчими.
Ринкові фактори та монополія. Конкуренція між виробниками сприяє стабілізації цін. Однак, у разі монополії на ринку, наприклад, у сфері житлово-комунальних послуг, ціни можуть значно зростати, оскільки відсутність конкуренції дозволяє монополістам їх підвищувати.
Інформаційні спекуляції. Штучне підігрівання інтересу та ажіотажу в ЗМІ за допомогою чуток про майбутнє подорожчання продуктів — це ще один фактор, що може спричиняти зростання цін. У воєнний час це може бути частиною спецоперацій з дестабілізації економіки. Цей ефект пояснюється теорією економічних очікувань, згідно з якою очікування негативних трендів можуть їх провокувати.
Сезонність. Зростання цін на певні товари, як-от яйця або овочі, є сезонним і традиційним явищем. Наприклад, восени та взимку яйця дорожчають, оскільки кури несуться менше, а фрукти та овочі стають дорожчими через закінчення сезону.
Монетарний фактор. Причиною зростання цін є й збільшення попиту, спровоковане зростанням номінальних зарплат та індексацією пенсій. Чим більше грошей у населення, тим більше воно купує, що, своєю чергою, штовхає ціни вгору.
Тож, ціноутворення на ринку залежить не лише від бажання виробника продати дорожче, особливо в умовах війни, коли зростають витрати на логістику, енергоносії тощо. Але у тому є й інша сторона меділі - купівельна спроможність людей.
Дилема купівельної спроможності
Купівельна спроможність — це кількість товарів і послуг, які можна придбати на певну суму грошей, і вона залежить від доходів населення та рівня цін (інфляції). Раніше у цьому році Київська школа економіки публікувала дослідження, у якому йшлося про те, що з вересня 2024 року по лютий 2025 року купівельна спроможність українців знизилася. У результаті цього Індекс доступності продовольства - показник, що відображає співвідношення доходів населення до вартості стандартного продуктового кошика - упав до 89% від довоєнного рівня.
Олександр Савченко каже, що найбільший провал у купівельній спроможності населення був у 2022 році, але з 2023 року ця величина зростає:
“Я думаю, що з 2023 року реальна купівельна спроможність зростає десь приблизно на 5-8% щороку. Тому працівники деяких галузей уже досягли довоєнного рівня”, - зазначив експерт.
Але далі економіст пояснив, як же правильно вирахувати купівельну спроможність. Річ у тім, що коли ми додамо всі заробітні плати, то отримаємо досить непогану картинку, адже деякі галузі приносять значні прибутки. Водночас є люди, які виживають на мінімалку.
“Треба відсікати космічні зарплати деяких державних органів та підприємств, а таких десь 13 000. Ідеться про мільйони людей. Лише коли ми відсічемо це - тоді можна робити розрахунки”, - каже Олександр Савченко і додає: - “Якщо ми відсічемо захмарні зарплати та бонуси, то думаю, що реальна купівельна спроможність людей з 2023 року зростає. Але для деяких вона падає, особливо якщо брати пенсіонерів, оскільки зростання пенсії менше, ніж рівень інфляції”.
Що таке «споживчий кошик» та чому він архаїчний
Споживчий кошик краще уявити як один великий, у який вміщається ще три кошики: продовольчий (це їжа), комірне (зокрема, енергопослуги, обслуговування будинку тощо), промисловий (ліки, одяг, взуття). На перший погляд, це досить зручна та зрозуміла система, але Олександр Савченко наголошує, що поняття «споживчого кошика» — система архаїчна та відірвана від реальності. Експерт вважає, що варто обирати критерії, які правдивіше відображають рівень життя населення та його потреби.
Про архаїчність цієї «величини» писав і нардеп Данило Гетманцев. Річ у тім, що норми споживчого кошика були встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 780 ще у 2016 році. Голова фінансового комітету відзначив, що відповідно до документа, “пересічний українець досі має користуватися стаціонарним телефоном, а не мобільним зв’язком. Йому також пропонується одна ковдра на 10 років, подушка – на 15 років, постільна білизна – на 4-5 років. На сім’ю – електрична праска на 9 років, шафа, письмовий стіл та диван або ліжко – на 25 років. А для листування в межах України на сім’ю передбачено 1,2 конверта на місяць”.
Тож, підсумуємо: ціни будуть рости, це частина економічних процесів. Інше питання, що й зарплати, пенсії, соцвиплати тощо теж мають відповідно переглядатися. І середня купівельна спроможність, як і середній дохід та інші "середні" показники добробуту населення не відображають дійсності, оскільки там зарплата і вчителя, і топ-менеджера. З іншої сторони, коли держава перегляне подібні орієнтири, та чи перегляне взагалі, - риторичне.
Авторка: Дар'я Татарчук
