Достоєвського - на макулатуру? Яка доля російських книг у бібліотеках Кропивницького
У Кропивницькому, як і в інших містах України, згідно з Рекомендаціями Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією рф, з 2022 року активно вилучають російськомовну літературу з бібліотек, проте у закритих фондах усе ще є деякі російські видання. Працівники бібліотек міста розповіли про особливості вилучення книг та чому вони не можуть позбавитися від певних видань.
Що бібліотеки роблять з російською літературою
З 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України створило рекомендації щодо вилучення певної літератури. Зокрема у бібліотеках не має бути книг, які пропагують війну, релігійну та національну ворожнечу, виправдовують збройну агресію рф проти України та уславлюють осіб, які причетні до повномасштабного вторгнення росії на території України. Також бібліотекам радять відмовитися від літератури, в якій згадується ліквідація незалежності України, пропаганда насильства, розпалювання расової ворожнечі тощо. Повний перелік рекомендацій можна переглянути на сайті Міністерства.
У Кіровоградській обласній бібліотеці для юнацтва імені Маланюка розповіли, що списання літератури - це довгий та ґрунтовний процес, зазначила завідувачка відділу комплектування і зберігання фондів бібліотеки імені Маланюка Тетяна Яськів:
«За бібліотечними нормами ми складаємо акти на списання, вилучаємо з усіх форм обліку, з інвентарних книг, із сумарних книг, із опису інвентарних номерів, із каталогів, якими користуються читачі. Потім ця література вивозиться в макулатуру. Той, хто приймає макулатуру, надсилає спеціальний рахунок до бібліотеки. А потім уже бібліотека використовує кошти на свій розсуд».
Завідувачка відділу додала, що списання зношеної, застарілої літератури - це нормальний та типовий процес для бібліотек. Одними з перших вилучили саме пропагандистську літературу та книги російських письменників, які прибрали зі шкільної програми.
За час з початку повномасштабного вторгнення росії бібліотека Маланюка списала 6% книг від загального фонду. Згідно з міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА), рекомендують списувати 8% в рік. Наразі 46% фонду - російськомовна література. Тетяна Яськів зазначила, що списати все одразу вони не можуть, оскільки полиці залишаться пустими.
У Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей імені Тараса Шевченка також активно списують літературу, хоча, як зазначають працівники, російськомовних книг у них уже майже немає, як розповіла заступниця директора з наукової роботи цієї бібліотеки - Олена Ліпей:
«Звичайно, що більше російськомовної списали за цей час. Якщо брати в масштабах трьох років, то десь близько 20 000 примірників ми списали. Ну, якщо брати, що в нас було десь 150 тисяч примірників фонду. Але в нас достатньо оновлений фонд і ми цього дотримувалися ще до війни. З відкритого доступу ми, звичайно, з початком війни прибирали класику російськомовну».
Проте люди й досі запитують про книги російських письменників. Загалом, як зазначила Олена Ліпей, це відбувається через стару назву бібліотеки:
«У нас бібліотека носить ім'я Шевченка. Але оскільки бібліотека будувалася в 1958 році, то вона довгий час мала ім'я Аркадія Гайдара. І була така ситуація, колись прийшла бабуся і розповідала, що хоче взяти ось книжку Аркадія Гайдара, а ви прибрали її. Ну ми сказали, що якщо ви хочете, ми вам винесемо, ви візьмете, почитаєте цей твір. Проте сьогодні це вже не на часі, це вже не той письменник, якого потрібно виставляти у відкритий доступ і видавати, рекомендувати читачам, тому що є багато сучасної, гарної, класичної української літератури для дітей, зарубіжної літератури».
Перша заступниця директорки Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського - Оксана Ткаченко розповіла, що ще з 2014 року вони припинили популяризувати російськомовну літературу:
«З 2014 року в нас популяризації книжок російськомовних немає взагалі, в доступі їх немає. У нас всі відділи мають вільний доступ до літератури, у нас бібліотекар нічого не ховає. Але з полиць все вилучили і навіть, коли ми отримали перелік літератури, яка не рекомендована для читання в Україні, ми зробили ретельну перевірку. В нас фондах не було навіть такої літератури, тому що ми вже багато років взагалі в цьому напрямку літературу не купуємо, не придбаємо і навіть не беремо замість загубленої від читачів».
Чому бібліотеки не списують усю російськомовну літературу
Кожна бібліотека має свої унікальні видання чи книги, які є важливими для науковців, лікарів або просто поціновувачів. Проте частина такої літератури - російськомовна. Відповідно до статті 19 Закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу», установи не мають права вилучати та реалізовувати документи, які відносяться до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам’яток.
«Фонди нашої бібліотеки універсальні за змістом. Тому в нас представлені всі різні галузі знань: мистецька література, психологія, соціологія, медицина, нейрохірургія, хірургія, урологія, та, наприклад, інші галузі медичні. І тому такі унікальні видання, дійсно, якщо вони є, то тут пріоритет уже за галуззю знань» - розповіла Оксана Ткаченко.
Також вона додала, що люди мають підвищувати свій фах і вчитися, тому до бібліотеки звертаються дуже багато лікарів, студентів. Вони читають різними мовами, також російською, якщо немає іншої літератури українською або іноземними мовами. Попри війну, все ж є люди, які говорять і читають російською мовою. Згідно з Конституцією України, бібліотекарі не мають права обмежувати читачів.
«Російська література майже не має попиту, але є в нас національні меншини, є переселенці, які приїхали із Донеччини, з Луганщини, вони, переважно, російськомовні, тому інколи питають такі твори. Проте фонди з російськомовною літературою в нас закриті», - зазначила завідувачка відділу комплектування і зберігання фондів бібліотеки для юнацтва імені Маланюка Тетяна Яськів.
Як у бібліотеках Кропивницького компенсують зменшення фондів
Бібліотекарі говорять, що більша частина фондів складалася з російськомовної літератури. Оскільки її активно списують, виникла проблема - нестача книг. Тому наразі бібліотеки активно поповнюють новою українськомовною літературою і до цього долучаються не лише самі працівники закладу, а й небайдужі люди, письменники.
«Основні поповнення - це дарунки від наших користувачів, від наших меценатів, від письменників-земляків, українських письменників, українських видавництв. І в основному це україномовна література. Так що можна сказати, що дарунки наших користувачів до фонду бібліотеки становлять 80%. Інші надходження можуть бути з обмінного фонду обласної наукової бібліотеки, це література за державною програмою поповнення фондів бібліотек» - розповіла завідувачка відділу комплектування і зберігання фондів бібліотеки для юнацтва імені Маланюка Тетяна Яськів.
У 2021 році згідно з постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» на деякий час припинили фінансування бібліотек. Проте вже у 2023 році матеріальну підтримку поновили, проте, як зазначають працівники бібліотек, фінансів усе одно не вистачає для повного оновлення фондів.
«У 2023 році поновили фінансування і ми змогли закупити літератури на 39 тисяч гривень. Наче і велика сума, але книжки дуже дорогі. Навіть 100 книжок не буде. На сьогодні понад 120 000 примірників - весь наш фонд. Це хоча б 6 000 книжок мінімум має надходити на рік, щоб достатньо оновлювати фонд. Але, на жаль, у всіх бібліотеках нині списання, вилучення літератури перебільшує поповнення та оновлення бібліотечних фондів. І це веде до зменшення, але, з іншого боку, фонд стає більш рентабельним» - зазначила заступниця директора з наукової роботи бібліотеки для дітей імені Шевченка Олена Ліпей.
Тетяна Яськів додала, що попри невеликі надходження від держави, вони намагаються закуповувати ту літературу, яка потрібна читачам.
Війна внесла корективи у всі сфери діяльності в Україні, не обійшовши й бібліотеки. Проте завдяки активному виключенню російськомовної літератури, Україна культурно відокремлюється від росії, фонди отримують нове життя, а україномовні книжки набувають все більшої популярності серед читачів.
