Гіркий рік солодкої галузі: яким був сезон для пасічників Кіровоградщини

Для бджолярів Кіровоградщини 2025-й виявився одним із найскладніших років. Затяжна зима, невчасні морози навесні, спека й брак дощів влітку суттєво вдарили по медозбору. Пасічники говорять про втрати врожаю меду на 20–50% і називають цей сезон дійсно важким.

Про те, яким був сезон медозбору цьогоріч, в інтерв'ю CBN розповіла Ольга Пона - головна спеціалістка відділу тваринництва і рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА, а також заступниця голови ГО "Спілка пасічників Кіровоградської області".

Ольга Пона. Фото: CBN

- Як загалом пройшов цей рік для пасічників у порівнянні з минулим?

- Говорила й з пасічниками, і зі свого досвіду скажу, що медозбір зменшився на 20-50%. Важким видався цей рік для пасічників. Окрім воєнних дій, була несприятлива погода для бджіл і пасічництва. Це вплинуло й на врожай меду, і на роботу бджіл. Затяжна зима з морозами, які чергувались з теплими днями, сприяла розвитку хвороб і загибелі бджіл.

А навесні морози знищили майже всі квіти на деревах акації, пошкодили посіви ріпаку. Ці культури якраз являються основними медодайними культурами і кормовою базою весняного періоду. У бджіл починається обліт: вони спочатку пилок несуть, а потім йде взяток, розвивається сім'я. А раз взятку не було - то й розвитку бджолосімей не було. В основному бджіл підкормлювали, щоб розвиток ішов. Це тривало аж майже до кінця травня. І різні території постраждали по-різному. От є у нас в Аджамці пасіка, там зовсім не цвіла ні акація, ні садки, нічого, все померзло. Взятку не було зовсім.

- Скільки меду зібрали з однієї бджолосім’ї?

- В цьому році від 10 до 30 кг. Є люди, які казали, що навіть менш як 10. Тоді, як минулі роки це було від 20-25 кілограм. Взяток ще залежить від сили сім'ї і від того, як вона утримується. Якщо це кочова пасіка, вона знаходиться ближче до поля, де є медозбір. Це трохи ефективніше ніж коли стаціонарна пасіка. І вулик може бути або багатокорпусний, або це лежаки. В лежаках трошки менше медозбір, а в багатокорпусних - більше.

І якщо це буде кочова пасіка, ще й вулики багатокорпусні, то навіть до 100 кг може бути взяток з однієї бджолосім'ї за сезон. В цьому році - 30. І це ще в кого гарні були умови. А в когось не було і десяти. Весняний взяток меду був зовсім втрачений. Основним був вже соняшник, бо у структурі посівних площ він займає 92% і всі на нього сподівалися. Але і його спочатку не могли ніяк посіяти, бо заморозки були аж до травня, а потім одразу літня спека і мало дощів.

- Скільки всього бджолосімей на Кіровоградщині і яку частку від загальноукраїнського виробництва меду вони дають?

- За даними державного реєстру, станом на 1 серпня, зареєстровано і утримується понад 256 тисяч бджолосімей на 5042 пасіках. Ми займаємо передові місця по країні. Хоча чисельність бджолосімей велика, але взяток виробництва меду трошки менше. Зокрема, у 2024 році область зайняла третє місце по виробництву меду, а це 4922 т. У 2023-му було шосте місце - вироблено 3766 т. У частці від загального обсягу виробленого меду в Україні це 9,2%.

- Як вплинув на галузь в області повномасштабний російський напад?

- Захищати країну з нашої спілки п'ять чоловіків пішло. Один після поранення вже повернувся. Але поки їх немає вдома, то родини пасіки доглядають, не можу сказати, що великі втрати. Більше проблеми від того, що потрави йдуть на полях.

Фото: espreso.tv

- Який масштаб цієї проблеми?

- У поточному році було декілька випадків, що зверталися до мене, але офіційно заяви не подавали. Пасічники постійно потерпають від отруєнь пасік, але найчастіше не звертаються до комісії - не бачать сенсу. Причиною є недостатня кількість та віддаленість акредитованих лабораторій, які досліджують отруєння бджіл (у Києві та у Харкові), а також велика ціна за проведення досліджень (може складати 10-12 тисяч гривень). А ще на час досліджень, заявок ти пасіку кидаєш. А вона ж отруєна, її треба напувати сиропом, дивитися, може когось ще можна врятувати. Це все складно. Вихід - необхідна зміна законів, які передбачатимуть посилення відповідальності за потраву бджіл і завданої шкоди довкіллю.

Користуючись нагодою, звертаюсь з проханням до фермерів та користувачів садових наділів: бути обачними при використанні на своїх ділянках хімічних речовин для обробки та підживлення рослин, використовуючи при цьому зареєстровані та дозволені в Україні препарати. Також не залишайте хімрозчини у місцях, доступних для бджіл, а також повідомляйте сусідів, які утримують пасіки, про майбутні обробки.

- Але ж загалом є система, коли аграрії мають попереджати про такі роботи?

-  У Державному аграрному реєстрі доступним є електронний сервіс завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин в межах програми «Є-Бджільництво». Ініціатива має на меті допомогти бджолярам убезпечити бджіл від отруєння та організувати кероване бджолозапилення. Електронний сервіс повністю інтегрується з іншими системами такими, як Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, Реєстр паспортів пасік, системою «Трембіта», а також взаємодіє з органами місцевого самоврядування. Закликаю всіх пасічників зробити крок назустріч та для кращої комунікації зареєструватися в системі ДАР!

Постійно проводиться й інформування аграріїв щодо цього. Зокрема, Держпродспоживслужба розробляє інформацію, буклети роздає. Що і коли вчасно обробити, коли буде бутонізація, коли не летять ці бджоли. Є малотоксичні сертифіковані препарати, які мають менший вплив на бджіл і можна уникнути потрави.

Знищуючи бджіл, господарі водночас залишають рослини без запилення і втрачають частину свого врожаю. Але якщо дотримуватися правил поводження та обробок хімікатами - отруєння бджіл буде мінімальним, або і зовсім можна буде його уникнути. Все взаємопов'язано. Ще Альберт Ейнштейн казав, що якщо загинуть бджоли, то через чотири роки після того загине все людство.

Фото: CBN

- Які збитки від загибелі бджіл?

- Порахуємо по відводку. Одна обсиджена рамка коштувала весною від 350 до 400-450 гривень. Відводок - це чотири рамки і одну ще зсипають. Від 1500 до 1800 гривень один відводок коштує. Якщо це сім'я, то це не менше семи рамок. Але ж ми рахуємо не тільки бджіл, а й втрачену вигоду від того, що могли отримати мед, віск і пилок. Це ще додається близько 1200 гривень. Загалом це 4000-5000 гривень збитків виходить кожна втрачена бджолосім'я.

Це велика проблема. Ми постійно проводимо заходи, обласні наради, щоб скоординувати взаємодію пасічників, аграріїв і органів влади. Загалом результати є. Люди прислухаються, але ж є недобросовісні.

- Ви згадували, що також маєте пасіку. Наскільки це типово для жінок? Ніби є думка, що справа не така й проста, більше для чоловіків.

- У мого чоловіка це сімейна справа, а я вже долучилася. Але загалом багато є вже жінок. Ось знаю, що у нас в Компаніївській громаді в селі дівчата зайнялися бджолами. Чоловіки працюють, а вони з дітьми і з пасікою. І допомагають багато жінок чоловікам з пасіками, часто це сімейна справа. В хороші часи - ще й прибуткова все ж.

- Наскільки здорожчав через цьогорічні складнощі мед?

- Ціни не дуже піднялися. Минулого року літр коштував 150-200 грн, так і зараз. У нас насправді немає великого попиту, культури споживання меду. Їмо цукерки, які коштують інколи й 700 грн за кілограм. І за один день можна з'їсти весь той кілограм. А візьміть трилітрову банку меду, ви можете їсти його кілька місяців. Але ж користь зовсім інакша. А від цукерок отримаєте тільки негативний вплив на організм.

Фото ілюстративне

- Як правильно вживати мед, щоб він зберігав користь?

- Немає особливих секретів, навіть те, що кажуть мед гріти не можна - то не можна його кип'ятити. А в чай додати - чому б ні. Багато хвороб лікуються медом і продуктами бджільництва. Основне - щоб не було алергії. У пасічників вдома зазвичай немає цукру, в основному все їмо з медом.

- Які є позитивні моменти, як справляєтеся з викликами, подібними цьогорічним?

- Перевагою є те, що гуртуємося. У нашому об'єднанні пасічників намагаємося підтримувати один одного. Якщо в когось щось не виходить - стараємося допомогти. Збираємося на заходах. Наша спілка бере участь в усіх міжнародних подіях. Ми й від початку війни представляли Україну. Я до сліз розчулююся від того, як за кордоном ставляться до України. Ми повинні нагадувати скрізь про себе, в усіх напрямках. У бджільництві ми теж маємо що показати й розповісти. Головне - щоб війна закінчилася, і все у нас буде гаразд.