Лариса Костенко: як змінюється освіта Кропивницького у новому навчальному році
Новий навчальний рік у Кропивницькому розпочинається не лише з традиційної підготовки шкіл. Місто запускає пілотування трирічної профільної освіти, розширює мережу груп раннього віку, інклюзивних груп та класів, розвиває Smart-освіту й продовжує змінювати освітні простори.
Про те, якою має бути сучасна школа, як цифровізація впливає на управління освітою, навіщо старшокласникам профільне навчання та де проходить межа відповідальності між школою і батьками, говоримо з начальницею управління освіти Кропивницької міської ради Ларисою Костенко.
Лариса Костенко
ПРО СТАРТ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
– З якими головними пріоритетами система освіти Кропивницького входить у новий навчальний рік?
– Ми входимо в новий рік із трьома пріоритетами, які визначають усе інше. Перший – безпека: до 1 вересня всі укриття повністю готові, підписані акти готовності закладів освіти до навчального року. Другий – запуск профільної старшої школи: цього року в ліцеях «Максимум» та «Європейська освіта» стартує пілотування трирічної профільної освіти за шістьма напрямами, і це найбільша системна зміна старшої школи за останні роки. Третій – збереження людей: і дітей, і педагогічних команд, попри демографічні виклики, які змушують нас трансформувати мережу.
– Що змінилося за останній рік такого, що вже сьогодні відчують учні/вихованці, педагоги та батьки?
– Найбільш відчутно – безпека. За три роки кількість місць в укриттях закладів освіти зросла майже на 9 тисяч, а охоплення пожежною сигналізацією – з 80 до 97%. Батьки відчують і розширення мережі груп раннього віку – цього року плануємо відкрити 29 таких груп замість 11. Педагоги – збереження всіх стимулюючих виплат і доплат, запроваджених на місцевому рівні. А старшокласники вже цього вересня вперше зможуть навчатися за новими профілями – це реальна, а не декларативна зміна.
Помітні зміни й у матеріальній базі. За кошти субвенції та співфінансування громади капітально відремонтовано п'ять харчоблоків, ще два – в процесі ремонту. Триває закупівля сучасного обладнання для кабінетів фізики та харчоблоків. Це саме той рівень змін, який учень і батьки бачать безпосередньо – новий харчоблок чи обладнаний кабінет, а не рядок у бюджеті.
ПРО СУЧАСНУ ОСВІТУ
– Сьогодні багато говорять про освіту майбутнього. Якою ви бачите сучасну школу Кропивницького?
– Сучасна школа Кропивницького – це школа вибору, а не школа «для всіх однаково». Це заклад, де дитина може обрати профіль навчання, де психологічна підтримка – не факультатив, а частина щоденного життя закладу. І водночас це школа, яка вміє миттєво переходити в укриття та повертатися до навчання – бо безпека сьогодні так само є ознакою сучасності, як і STEM-лабораторія.
– Які інновації працюють у наших закладах освіти, а які лише впроваджуються?
– Уже працюють: електронні журнали й щоденники – ними користуються практично всі заклади через платформи «Єдина школа», «Нові знання», «Мрія» та «Моя школа»; мобільний застосунок «Освітній навігатор» з електронною чергою до садочків і записом на 1-ші та 10-ті класи; дашборди відкритих даних на сайті управління освіти. Уже маємо два сучасні освітні простори – заклади повністю переформатовані під нові стандарти НУШ: від меблів-трансформерів до цифрового обладнання. Пілотування трирічної профільної старшої школи, ще два сучасні освітні простори, які плануємо відкрити до 1 вересня 2027 року, державна платформа професійного розвитку педагогів «Вектор» та системне використання інструментів штучного інтелекту в підготовці вчителів – цьому був присвячений цілий цикл занять у межах проєкту «Цифрові стартапи для сучасного педагога».
СМАРТ-ОСВІТА ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ
– Кропивницький активно розвиває цифрові рішення. Що таке Smart-освіта і як вона змінює управління освітньою галуззю?
– Smart-освіта Кропивницького – це новація, реалізована в освіті міста від управління освіти Кропивницької міської ради. Це не окремий сервіс, а екосистема: застосунок «Освітній навігатор» як єдине вікно для батьків і закладів, «Освітня карта міста» з інформацією про кожен заклад, дашборди, які генерують статистику й дають змогу бачити реальний стан справ без місяців очікування паперових звітів. Для управління це означає перехід від ручного збору даних до аналітики в реальному часі – рішення ухвалюються на основі цифр, а не інтуїції.
– Розкажіть про нову базу відкритих даних – дашборди. Які можливості вони відкривають для керівників, педагогів, батьків і громади?
– Інтерактивні дашборди на сайті управління освіти – це те, що ми називаємо «єдиним джерелом правди» для всіх учасників освітнього процесу. Керівник закладу бачить свої показники в динаміці й може порівняти їх із середніми по громаді. Педагог і батьки отримують прозорі, зрозумілі дані – без потреби робити офіційний запит. А громада в цілому бачить, куди й на що витрачаються ресурси. Це інструмент довіри: коли дані відкриті, менше приводів для домислів.
– Наскільки цифрові інструменти допомагають ухвалювати управлінські рішення?
– Суттєво. Наприклад, саме завдяки наскрізному моніторингу контингенту ми на рік наперед бачимо демографічну динаміку і встигаємо підготувати рішення – чи то про трансформацію мережі закладів, чи про відкриття нових груп раннього віку, інклюзивних груп та класів. Без цифрових інструментів такі рішення ухвалювалися б постфактум, коли виправляти вже пізно.
ІНКЛЮЗІЯ
– Щороку збільшується кількість дітей, які потребують інклюзивної підтримки. Як на цей виклик реагує система освіти Кропивницького?
– Динаміка справді промовиста: за п'ять років кількість інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти зросла більш ніж утричі – з 25 до 96, а кількість дітей, охоплених інклюзивною освітою, – з 62 до 247. У закладах загальної середньої освіти сьогодні працюють 34 спеціальні класи, 136 інклюзивних класів у 27 закладах та функціонують інклюзивно-ресурсні центри, які супроводжують дітей і консультують батьків. Остаточна мережа інклюзивних та спеціальних класів буде сформована у вересні, враховуючи тенденцію до збільшення. Ми реагуємо не точковими рішеннями, а системним розширенням мережі – там, де з'являється потреба, ми відкриваємо групу чи клас, а не переадресовуємо родину в інший заклад.
– Зараз оновлюється підхід до інклюзивної освіти – більше уваги приділятимуть не медичному діагнозу, а конкретним труднощам дитини та необхідній їй підтримці?
– Так, і це принципова зміна філософії. Раніше супровід дитини багато в чому визначався діагнозом у медичній довідці. Сьогодні акцент зміщується на функціональну оцінку: що конкретно дитині складно робити самостійно і яка саме підтримка – асистент, адаптація матеріалу, індивідуальна програма розвитку – їй потрібна саме зараз. Це підхід, орієнтований на дитину, а не на папір. Він точніший, бо двоє дітей з однаковим діагнозом можуть потребувати абсолютно різної підтримки, і навпаки.
РАННЄ ВТРУЧАННЯ
– Чому важливо якомога раніше виявляти особливі освітні потреби дитини? Яку роль тут відіграє раннє втручання?
– Що раніше ми помічаємо труднощі – мовленнєві, сенсорні, поведінкові – то більше в дитини часу компенсувати їх до школи, коли мозок найбільш пластичний і найкраще піддається розвитку. Раннє втручання – це не про «поставити діагноз швидше», а про те, щоб підтримка з'явилася в дитини не в 7 років, а в 2-3 роки, коли вона дає максимальний ефект. Тому ми свідомо розвиваємо мережу груп раннього віку та інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти – це та ланка системи, де раннє виявлення й супровід реально змінюють подальшу освітню траєкторію дитини.
ПРОФІЛЬНА ОСВІТА
– Профільна школа – одна з ключових реформ. Як до неї готується Кропивницький?
– Ми не чекали останнього моменту. Уже сформована мережа з 15 ліцеїв у складі з початковою школою і гімназією та 2 ліцеїв у складі з гімназією – це готова інфраструктурна база. З 1 вересня 2026 року ліцеї «Максимум» та «Європейська освіта» першими в громаді запускають пілотування трирічної профільної освіти за шістьма профілями: математичним та ІТ, природничим (STEM), технологічним, військовим, суспільно-гуманітарним і художньо-естетичним. Це свідомий вибір «ліцеїв-амбасадорів», які відпрацюють модель, перш ніж вона масштабуватиметься на всю мережу міста.
– Чому профільне навчання – це не просто реформа, а можливість зробити наших випускників більш конкурентними?
– Тому що профільна школа – це про глибину замість поверхневості. Замість того, щоб однаково поверхово вивчати 15 предметів, старшокласник поглиблено опановує ті, які реально пов'язані з його майбутньою професією, і водночас має час на профорієнтацію, стажування, підготовку до вступу. Випускник профільного класу приходить в університет чи на роботу не з набором випадкових оцінок, а з усвідомленим вибором і сильнішою базою саме в тому напрямі, який він обрав.
– Як місто співпрацює із закладами професійної та вищої освіти, бізнесом, щоб учні могли свідомо обирати майбутню професію?
– У нас діє міська концепція «Я + Партнери», яка об'єднує ресурси громади заради усвідомленого професійного старту молоді. Наші учні співпрацюють
із закладами вищої освіти – зокрема, маємо партнерство з Національним технічним університетом «ХПІ», з ІТ-спільнотою, яка виступає менторами учнівських проєктних команд. Кар'єрні радники Міжшкільного ресурсного центру системно проводять профорієнтаційну роботу. Це не поодинокі заходи, а постійна мережа контактів між школою, вишем і бізнесом.
БАТЬКИ ТА ВИХОВАННЯ
– Де сьогодні проходить межа між відповідальністю школи і сім'ї?
– Школа відповідає за освітній процес, безпеку в стінах закладу та професійну підтримку – психологічну, педагогічну, інклюзивну. Але виховання цінностей, режиму дня, ставлення до навчання – це передусім сім'я. Межа проходить там, де закінчується компетенція педагога і починається особистий простір родини. І найкраще ця межа працює тоді, коли школа й батьки не перекладають відповідальність одне на одного, а є партнерами: вчитель бачить дитину шість годин на день, батьки – решту часу, і лише разом складається повна картина.
– Смартфон став невід'ємною частиною життя дітей. Яких правил, на вашу думку, мають дотримуватися батьки, щоб гаджети допомагали, а не шкодили розвитку дитини?
– Найголовніше правило – гаджет не повинен замінювати живе спілкування і сон. Я б порадила батькам: встановлювати чіткий час без екранів – особливо за годину до сну; цікавитися, що саме дитина дивиться й у що грає, а не лише скільки часу; не використовувати смартфон як універсальний спосіб заспокоїти дитину в будь-якій ситуації; і головне – показувати власний приклад, бо діти переймають наші звички користування гаджетами значно швидше, ніж наші поради.
УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ
– Яким своїм рішенням або проєктом за останній рік ви пишаєтеся найбільше?
– Найбільше пишаюся роботою нашого Міжшкільного ресурсного центру та команди кар'єрних радників. У 2025/2026 навчальному році ми запустили проєкт «Світ для всіх», і це саме той випадок, коли і для учнів, і для дорослих надаються базові знання і навички щодо життя без бар’єрів – робота переросла в модель, якою реально пишається громада. Окремо – рішення зберегти всі стимулюючі виплати педагогам і запровадити додаткові доплати на місцевому рівні. Трансформувати мережу так, щоб не втратити людей, а зробити колективи сильнішими, – це було непросте, але правильне рішення.
– Які рішення у сфері освіти Кропивницький реалізував одним із перших в Україні?
– Найкращий і справді перший такий досвід – це наш Міжшкільний ресурсний центр і робота кар'єрних радників. До нас за цим досвідом приїжджають делегації з усієї України – вивчати модель, спілкуватися з нашими радниками, переймати підходи до профорієнтаційної роботи. Це не перебільшення заради інтерв'ю – це те, що підтверджується самим фактом постійних візитів колег з інших регіонів.
– Які освітні практики нашого міста вже переймають інші громади?
– Передусім – модель роботи того ж самого Міжшкільного ресурсного центру з кар'єрними радниками та проєкт «Світ для всіх». Також цікавляться роботою осередків «Захисту України», нашою цифровізацією документообігу в організації харчування з програмним комплексом «Про- меню», який встановлений в кожному закладі.
ЦИФРИ:
1742 першокласники сіли за парти у 31 закладі загальної середньої освіти комунальної та 3 приватної власності у 2026/2027 навчальному році
11 груп раннього віку функціонувало в 2025/2026 навчальному році. У них виховувались 134 дитини. На 2026/2027 навчальний рік заплановано розширення мережі до 29 груп – це більш ніж удвічі більше, ніж торік
~ 24% орієнтовний рівень вільних місць у закладах дошкільної освіти громади. На 100 місць виховується в середньому 76 дітей. На сайті управління освіти щоквартально оновлюється інформація щодо кількості вільних місць у кожному садочку
Текст: Олена Сідорова. Фото: Людмила Попудіна, Кропивницька міська рада
