На батареї чи в лабораторії? Як дослідити якість зерна аграріям Кіровоградщини

Те, наскільки вдалим буде врожай, залежить від багатьох факторів. Якщо погоду, прикладом, передбачити складно, то низку чинників можна й розрахувати. Серед них - схожість зерна та інші показники його якості. Це нібито можна дослідити й самостійно, проростити насіння хоч і вдома на батареї, але правдивий результат надають саме науковці.

Такими дослідженнями опікуються в Інституті сільського господарства Степу НААН у Созонівці Кропивницького району. Ми завітали до наукової установи щоб розповісти, як працює одна з лабораторій.

Заходимо до лабораторії й одразу відмічаємо, що вона не схожа на те приміщення, яке виникає в уяві при згадці цього слова. Тут стоять мішки і мішечки, пакети й пакетики. У них спаковане насіння, яке привезли до Інституту на дослідження: соя, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник та інше. Тож в кабінеті пахне зерном та ще чимось дуже домашнім.

На столах стоїть обладнання, схоже на холодильники. Насправді це термостати. Про те, що тут відбувається, розповідає Лариса Калініна, наукова співробітниця лабораторії насінництва:

- У цій лабораторії ми визначаємо посівну придатність насіння. Нам привозять насіннєвий матеріал, ми перевіряємо показники енергії проростання, схожості, чистоту зерна, масу 1000 насінин тощо, а також зараженість насіння хворобами, шкідниками. Для цього насіння розкладаємо у ростильні та ставимо їх у термостати. Тут регульована температура - 24 градуси. Також підтримується певна вологість.

Лариса Калініна говорить, що 200 насінин розкладають у ємності. Це один і той же зразок насіння, його дублюють у дві ростильні для контролю. І потім науковцям залишається слідкувати за тим, як поводить себе насіння та фіксувати зміни.

- У сої на четвертий день визначаємо енергію проростання насіння, на сьомий день - схожість. Майже всі культури так досліджуються: і пшениця, і ячмінь, і кукурудза, і соняшник. Є різниця тільки в тому, що коріандр трошки довше стоїть в термостаті, тому на 16-й день визначається енергія проростання, на 21-й день схожість. І еспарцет: на 10-й день визначається енергія проростання на 14-й ступінь схожості, - говорить наукова співробітниця.

 Лариса Калініна пояснює, що енергія проростання - це, простими словами, те, наскільки дружно сходить насіння. Також є стандарти того, як має виглядати насіння у який день. Рахують і кількість насінин, які зійшли. Саме за проростками визначають схожість. Але сам факт проростання ще не свідчить про якість. 

У лабораторії з нами також заступник директора з наукової роботи Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук Віталій Іщенко. Він розповідає, що бувають аномальні проростки, які в ґрунті не дадуть сходів:

- Аномальний проросток - неповноцінний. Таке насіння в ґрунті не зійде. Тобто люди приїжджають і кажуть: «Ми в себе он на батареї проростили, воно все зійшло». Звісно, будь ласка, питань немає. Але потім вони ж говорять: «Я ж як пророщував - зійшло. А в полі не зійшло. Що мені тепер робити?». Ну, вибачте, вже тільки руками можна махати.

Якість зерна залежить також від того, як його зберігали взимку. А ще - від того, в яких умовах вирощений насіннєвий матеріал, наскільки він заражений хворобами. Методика пророщування в лабораторії дає об'єктивну інформацію через регульований режим температури та вологості. Зерно розташовується на фільтрувальному папері. Інших впливів немає, тож насіння використовує тільки воду і тепло. Тобто все відбувається за рахунок поживних речовин, які знаходяться в насінині, в зародку. 

Віталій Іщенко уточнює, що навіть якщо відхилення від стандартів є, але незначне, і раптом фермер вважає, що не варто витрачати додаткові кошти на заміну насіння, то краще запланувати у використання мікродобрива для обробки, регулятори росту, щоб це насіння підтримати:

- Це можна трошки скоригувати в стартовому розвитку насіння. Але це не панацея. Тобто все ж повинно бути сильне, здорове насіння, а тоді вже технології. Коли насіння вже висіяне в ґрунт і не зійшло, вже нічим там йому не поможеш. Це втрата ресурсу, часу. Доведеться знову обробляти ґрунт, готувати до сівби, пересівати. А в цей час волога пішла, температури зросли. Втратили час, а якщо опадів немає, пішла посуха, знову не отримали сходів.

Тож, працівники лабораторії саме допомагають не зіткнутися з такими неприємностями. Насіння, яке нам показували, дбайливо складають назад у термостати. Після дослідження все обраховується і протоколи передають замовнику. У весняний передпосівний період таких звернень багато. Тож прямо зараз як в аграріїв, так і в науковців - гарячий сезон.

Але в Інституті нагадують, що тут працюють саме для допомоги агровиробникам та завжди відкриті до звернень, оскільки наукова робота дає найкращий підсумок у співпраці з людьми, які застосовують їх на практиці.