Не Вакарчуком єдиним: що послухати з нової української музики
Коли українці почали масово звертатися до свого у музиці, кіно, книгах, стало очевидно — українська сцена має що запропонувати. І що важливіше – з кожним роком вона зростає та міцніє.
Поряд із уже культовими іменами з’являється нова хвиля артистів, які працюють у найрізноманітніших жанрах, експериментують зі звучанням і мовою, говорять про сучасне життя й переживання. Їхні пісні збирають мільйони прослуховувань, але вони ще не досягли рівня національного визнання на кшталт «Океану Ельзи» чи «Бумбоксу».
Цей текст містить добірку молодих українських виконавців, які вже гучно заявили про себе, залишаються активними й можуть поповнити ваші плейлисти - для цього достатньо перейти за посиланням у назві чи імені кожного виконавця.
Попмузика
Jerry Heil
Jerry Heil (справжнє ім’я — Яна Шемаєва) — одна з найяскравіших постатей нової української попсцени. Вона розпочала свою кар’єру з YouTube, де публікувала кавери та влоги, що дозволило їй швидко здобути популярність. Її музика вирізняється глибокими текстами, інноваційним звучанням та експериментами з жанрами. У 2024 році вона разом з alyona alyona представила Україну на Євробаченні з піснею «Teresa & Maria», яка стала справжнім хітом.
Серед її останніх релізів — альбом «Архетипи», де вона досліджує теми жіночності, сили та самоідентифікації. Пісні «Сніг», «Кишенька» та «Розчиняюсь» демонструють її здатність поєднувати глибокі тексти з сучасним звучанням. Jerry Heil продовжує активно працювати над новими проєктами, зокрема, планується спільна платівка з alyona alyona.
Vioria
Vioria — молода співачка з Гостомеля, яка поєднує попрок із елементами кіттірок. Її музика емоційна, з глибокими текстами та має експериментальне звучання, подекуди далеке від звичних українській музиці мелодик.
Кіттірок — це неофіційний термін, який зазвичай використовують для опису ніжної, трохи грайливої музики з елементами індіпопу, попроку та іноді дрімпопу чи емоестетики. Назва kitty (тобто «котячий») натякає на поєднання чогось милого, чутливого, іноді навіть інфантильного — з інтимними або емоційно насиченими текстами.
Хоча вона ще не має великої дискографії, вона працює над новими релізами. Дівчина здобула велику популярність в інтернеті, її релізи активно використовують підлітки у своїх відео в TikTok.
Molodi
Molodi — альтпоп дует з Маріуполя, що активно створює музику з 2020 року. Їхня творчість поєднує мелодійність, електронне звучання та глибокі тексти. Гурт складається з двох учасників: Кирила Рогового (вокал, гітара) та Івана Степаніщева (барабани). Хлопці пишуть пісні для багатьох відомих українських виконавців, таких як Макс Барських.
20 грудня 2024 року гурт став фіналістом нацвідбору на Євробачення 2025 з піснею «My sea». Ця композиція про втрату дому та надію на майбутнє. Колектив посів друге місце, поступившись гурту Ziferblat.
TVORCHI
TVORCHI — електронний дует з Тернополя, який складається з Андрія Гуцуляка та Джеффрі Кенні. Це ще один український гурт, популярність якого значно зросла після участі в Євробаченні. У 2023 з піснею «Heart of Steel» дует посів шосте місце на головному музичному конкурсі Європи.
Їхній останній альбом Planet X (2024) включає хіти «Орбіти», «Каланхое» та «Мила моя». У 2025 році вони випустили сингл «Надія», який продовжує їхню лінію експериментального електронного звучання з глибокими текстами.
Ziferblat
Ziferblat — український гурт (складається із трьох учасників: Даниїла Лещинського (соліст), Валентина Лещинського (гітарист), Федора Ходакова (барабанщик)), який у 2025 році випустив свій перший англомовний мініальбом «Of Us». Цей альбом включає сингли «Place I Call Home» та «Bird of Pray», з останнім гурт представив Україну на Євробаченні 2025. Гурт активно працює над новими проєктами та виступає на міжнародних майданчиках.
В музичному аспекті гурт стрімко виділяється на тлі нової української сцени завдяки балансу інтелектуального попу та доступності своїх робіт. Попри те, що слухачі та критики приписують їх до найрізноманітніших жанрових площин — від прогроку до дрімпопу, — самі музиканти від таких визначень відхрещуються.
При цьому творче поле Ziferblat не обмежується виключно музикою. Велике значення для гурту має візуальна складова: кліпи, оформлення альбомів, сценічні образи - над ними хлопці працюють не менш ретельно, ніж над музикою.
Реп та хіпхоп
Паліндром
Паліндром — це музичний проєкт львівського артиста Степана Бурбана, який вирізняється глибокими текстами, інтелектуальним підходом до музики та експериментальним звучанням. Його музика поєднує елементи хіпхопу, ньювейву, лоуфаю, тріпхопу, синтіпопу та постпанку.
Степан Бурбан розпочав свою музичну кар'єру у 2010 році, створивши разом з Ігорем Гутником гурт «Глава 94». Пізніше він розпочав сольну діяльність під псевдонімом «Кашляючий Ед», а згодом — «Паліндром». Під цим ім'ям він випустив кілька альбомів, серед яких «Про сьогодні, завтра і вчора» (2019), «Придумано в черзі» (2021), «Найліпші питання собі» (2023) та «Машина для трансляції снів» (2025).
Паліндром неодноразово використовував поезію українських класиків у своїх піснях. Зокрема, він створював композиції на вірші Василя Стуса, Івана Франка, поета-шістдесятника Миколи Холодного та сучасного поета і військового Максима Кривцова, який загинув торік на Харківщині. Наприклад, пісня «На дорогах» з альбому «Машина для трансляції снів» (2025) створена на основі поезій Максима Кривцова.
Крім музики, Степан Бурбан активно займається режисурою власних кліпів, музикант вважає відео невід'ємною частиною своєї творчості.
Серед найвідоміших пісень Паліндрома — «Холодна кров» (спільно з Христиною Соловій), «Була весна» (спільно з Курганом), «На Кульпаркові», «Не дожив», «Саудаде» та «Вирости».
Elarm
Elarm — це цікавий представник нової хвилі української попмузики, який поєднує елементи хіпхопу, електроніки та індіпопу. Його музика вирізняється сміливими текстами, які є близькими до молодих слухачів, мелодійністю та експериментальним підходом до звуку.
Серед найвідоміших треків Elarm — «Київ то є Вдома» (2022), який став своєрідним гімном для багатьох мешканців столиці, та «Pigulka» (2023). У 2024 році артист випустив низку синглів, зокрема «Сумуєш (Досі)», «Захлинаюсь в тобі», «Проблеми» та «whistle», де артист експериментував з більш серйозним звучанням та глибшою лірикою. У 2025 році Elarm презентував сингли «Що ти тут накоїла» та «Low», які продовжують розвивати його унікальний музичний стиль.
Elarm активно працює над новими треками та виступає на різних музичних майданчиках. Його музика відображає тенденції української сцени та охоплює великий запит на сучасну музику з сучасним звуком та текстами.
Міша Правильний
Міша Правильний — один із найяскравіших представників нової хвилі українського репу, його композиції поєднують глибоку соціальну чутливість із літературним сторітелінгом.
Його творчість торкається гостросоціальних тем: корупції, ставлення до військових, сприйняття війни. Міша Правильний не соромиться та не добирає евфемізмів, його рядки показують вміння трансформувати особисті переживання у музику.
У 2023–2025 роках Міша Правильний був дуже продуктивним, випустивши низку концептуальних альбомів, кожен з яких є різним. Альбом «Криза середнього віку» (2023) став рефлексією на тему особистих та суспільних трансформацій, а «Останній ранок» (2024) — відповіддю на безвихідь та відчуття безпорадності перед подіями в Україні та світі. У 2024 році також вийшов альбом «Всі імена вигадані», де кожен трек — це окрема міні-історія з власними персонажами, що демонструє його майстерність у сторітелінгу.
У 2025 році Міша Правильний презентував альбом «Шо ти мелеш?», який включає трек «Бачити світ», створений у співпраці з Гонею та Stosliv. Ця пісня порушує тему внутрішніх переживань у часі суспільних змін і закликає шукати світло навіть у непрості моменти.
Серед найвідоміших треків Міші Правильного — «Алфавіт» (спільно з Гонею та Володимиром Дантесом), «Кракен», «Піноккіо» (разом з Libenson), «Викладач», «Жовта стрічка».
Окрім музичної діяльності, Міша Правильний є журналістом і публіцистом, головним редактором порталу rap.ua. Його музика відзначається інтелектуальним підходом, використанням літературних образів та глибоким розумінням соціальних процесів.
Альтернатива, постпанк та індіартисти
ДК Енергетик
ДК Енергетик — київсько-броварський постпанк гурт, який стрімко увірвався в українську музичну сцену, поєднуючи атмосферу пострадянських 90-х із сучасними рефлексіями. Заснований у 2022 році, колектив складається з трьох музикантів: вокаліста Якова Марного (Івана Шмагна), гітариста Всеволода Шутки та басиста Олександра «Фола» Фолянського. Кожен із них має досвід участі в інших проєктах: Яків — у гурті «Марний», Всеволод — у MyInk, а Фол — у My*17.
Назва гурту походить від палацу культури «Енергетик» у Прип’яті, що символічно пов’язує їхню творчість з історією Чорнобиля та постіндустріальним духом. У 2023 році гурт випустив два альбоми: «Юність» та «Шлях», а у 2024 році представив третій альбом «Завтра». Їхня музика — це суміш меланхолії, соціального підтексту та глибоких особистих переживань.
У листопаді 2024 року гурт випустив кліп на трек «Енергетик», знятий у зоні відчуження, присвячений енергетикам, які загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей кліп став першим українським музичним відео, знятим у Чорнобильській зоні.
У 2024 році творіння гурту «Вулиця Схід» була включена до саундтреку відеогри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. Згодом стало відомо, що ще п’ять треків гурту також з’являться в грі.
У грудні 2024 року гурт потрапив до лонглиста учасників Національного відбору на Євробачення 2025 з піснею «Сіль». До 20 грудня вони пройшли до фіналу Нацвідбору. У 2024 році ДК Енергетик став лауреатом музичної премії Muzvar Awards у категорії «New Wave — Найкращі нові імена в рок-музиці».
Renie Cares
Renie Cares — київський інді-поп проєкт, заснований вокалісткою Ірою Панчук, яка розпочала свій творчий шлях у 2019 році, виступаючи з друзями під час автостопних мандрів Європою.
У 2023 році Renie Cares випустили дебютний альбом «Легка нестерпність буття», назва якого відсилає до роману Мілана Кундери (чесько-французький письменник). Альбом складається з дев'яти треків, розділених на три блоки, кожен з яких супроводжується цитатами Кундери, що підіймають питання любові, страху, смерті, свободи та ідентичності.
Музика Renie Cares поєднує інді-поп з елементами електроніки. Пісні, такі як «Якби», «Заратустра» та «Моя весна», здобули широку популярність серед слухачів, а «Якби» стала вірусною в мережі, набравши понад мільйон прослуховувань на Spotify.
У 2024 році гурт випустив мініальбом «La Princesse Lointaine», що став новим етапом у творчості Renie Cares. Цей реліз демонструє розвиток експериментального звучання та більш глибоке занурення в лірику.
Renie Cares також активно підтримує благодійні ініціативи, зокрема, співпрацюючи з 3 окремою штурмовою бригадою ЗСУ, виконуючи пісні на підтримку українських військових.
Структура Щастя
Структура Щастя — музичний проєкт української виконавиці Лізи Углач, яка поєднує електронну музику, експериментальне звучання та глибокі емоційні тексти.
Із 2020 року Ліза публікувала свої треки в TikTok, поступово формуючи власний стиль. Спершу це був російськомовний поппанк, але після початку повномасштабної війни артистка перейшла на українську мову та змінила звучання. У її творчості з’явились елементи інді, електроніки, драмендбейсу, техно.
Трек «Друг», випущений у 2022 році, став переломним моментом у творчості. У 2023-му її пісня «Силуети» з SadSvit очолила український топ Spotify, наразі трек має понад 30 мільйонів прослуховувань, а Ліза стала амбасадоркою програми EQUAL Україна. Фото співачки з’явилося на білбордах Таймс-Сквер у Нью-Йорку.
У січні 2024 року Ліза оголосила про паузу в проєкті Структура Щастя, проте вже у 2025 році авторка випустила два нових релізи.
SadSvit
SadSvit (справжнє ім’я — Богдан Розвадовський) — український музикант і продюсер із Івано-Франківська, хлопець зумів поєднати постпанк, інді та електроніку в унікальний музичний стиль. Його музика вирізняється сміливими експериментами зі звучанням та здатністю передавати настрій покоління, що переживає складні часи.
У 2021 році SadSvit випустив дебютний альбом «Cassette», який привернув увагу слухачів атмосферою та щирістю рядків. Трек «Касета» з цього альбому став особливо популярним, набувши вірусного поширення після використання у відео полку «Азов» про оборону Маріуполя. Це призвело до стрімкого зростання популярності пісні, яка очолила чарти Spotify Viral 50 та Shazam Top 200 в Україні.
Богдану тільки 20 років, тому SadSvit продовжує активно розвиватися як артист, випускаючи нові треки та експериментуючи з різними жанрами. Артист має в своєму багажі співпраці з багатьма відомими артистами, такими як Артем Пивоваров, Структура Щастя, Тіна Кароль та інші.
Нині українська музика - це не тільки великі сцени, концерти на НСК Олімпійському, виступи на радіо чи в новорічних гала-концертах. Сучасні артисти формують культурний простір країни, який відповідає вимогам сьогодення. Їхня музика близька людям, чутлива до часу та часто резонує із соціальним запитом.
Фото: Суспільне Культура, Музвар, skukh, rap.ua.
