Редакторка Вікіпедії з Кропивницького про «кухню» онлайн-енциклопедії

Патрульні на варті помилок, боти, які пишуть статті, та популяризація культури - все це стосується українського сегменту Вікіпедії. Про вільну онлайн-енциклопедію знає кожен, про те, що відбувається за лаштунками - одиниці. За цікавими та якісними статтями стоїть багато людей. А про «кухню» Вікіпедії не з чуток знає її редакторка - Марина Чала.

Кропивничанка Марина Чала - вчителька математики та інформатики. Наразі працює методисткою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Також вона редагує, пише статті та розвиває український сегмент онлайн-енциклопедії. Про ролі волонтерів енциклопедії, вікіпедистів на фронті та українізацію Вікіпедії Марина Чала розповіла в інтерв’ю CBN.

Марина Чала. Фото з особистого архіву

- Як ви стали редакторкою Вікіпедії?

- Після Революції Гідності моя донька дуже хотіла, щоб якомога більше якісного українського контенту було, особливо про дитячу і підліткову літературу. І їй здалося, що Вікіпедія - це те місце, де можна більше редагувати, тим паче, що основний принцип - редагувати може кожен. Її першою статтею стала БараБука - про перший український професійний інформаційний ресурс про видання для дітей та юнацтва. Пізніше її перейменували. Через те, що донька так сильно прагнула редагувати, мені довелося підтримати цю ініціативу. Ну і я спочатку захопилася як вчитель інформатики. І мені була цікава Вікі-розмітка, робота в середовищі. А потім я вже почала з дітьми робити проєкти.

І оскільки я вже долучилася до Вікіпедії і з донькою, і з учнями, вже треба було щонайменше раз на рік під час Вікімарафону дописувати статті. Потім я зрозуміла, що можу зробити хороший внесок в тому плані, що вичитати, побачити якусь помилку, допомогти з ілюструванням, тому що у Вікіпедії є така проблема, що Вікісховище достатньо наповнене. Тобто багато хто викладає у вільний доступ свої фото тощо, але не кожен, хто може завантажити фото, вміє вставити їх в статтю.

- Чи пишете ви статті?

- Здебільшого я редагую. Але якщо побачила тему, яка мені дуже цікава, то створюю статті. Насправді в мене набагато менше статей, ніж я б хотіла. Тобто є навіть заготовки, які я обдумую і шукаю джерела, вони не знаходяться, а мені хочеться, щоб стаття була якісною. Ще я допомагаю редагувати учням. От у них десь у восьмому-дев'ятому класі пробуджується інтерес, а потім згасає, але цікаво, що є мої випускники, які вже студенти, і все одно продовжують редагувати, писати статті. Взагалі, в світі найактивніші редактори Вікіпедії - це студенти. Тому що їм щось потрібно по тому, що вони вивчають, а вони бачать, що цього не вистачає, вони легко переходять на інший мовний розділ, бачать, що це там є і вони, здебільшого, переносять.

- Які ролі є у волонтерів Вікіпедії?

- Цінність Вікіпедії - це спільнота волонтерів. А будь-яка спільнота цінна саме тим, що на неї працюють багато людей. У волонтерів є свої ролі. Наприклад, є роль редактора, тобто це будь-хто, хто почав редагувати. Для того щоб новачки почувалися більш впевнено, у них є наставники, тобто це люди, волонтери, які зголошуються приділяти певний час взаємодії з новачками. Якщо щось не буде виходити, то можна завжди написати своєму наставнику.

Є ще роль патрульного. Це людина, яка може стежити за статтями, видаляти деструктивні дії. Найвищий ступінь - це адміністратори Вікіпедії та підпроєктів, які можуть забанити, номінувати на вилучення. Є школа патрульних, де навчають, тут треба мати і певний склад характеру, щоб бути достатньо м'яким, аби допомогти, але твердим, щоб видалити.

- Яких помилок припускаються найбільше при написанні статей?

- Оскільки це енциклопедія, вона має спиратися на авторитетні джерела і бути написана авторитетно енциклопедичним стилем. І найбільша помилка - це намагання писати розмовною мовою, або навпаки таким тотальним науковим стилем. Вміння подати все в енциклопедичному стилі - це також складно.

Є дуже багато перекопійованого. Це автоматична номінація на видалення. Також є люди, які дуже хочуть написати про щось, але не зважають на рівень значимості. Така стаття не автоматично номінується на видалення, а вона виставляється на голосування, якщо в ній є джерела хоча б якісь. Голосують ті, хто редагує. Зареєстрований учасник одразу бачить, що такий-то перелік статей номінований на вилучення. І якщо йому цікаво, він може взяти участь в обговоренні.

Хтось може номінувати статтю на вилучення через те, що вона не має значимості за критеріями Вікіпедії. А хтось напише, що проти вилучення, і обґрунтує це. Напише, що допоможе з пошуком джерел. І таким чином на статті буде шаблон, що вона номінована на вилучення, але вона продовжуватиме жити, поки хтось не покращить її.

Скріншот зі сторінки Вікіпедії

Глобальна проблема - це відсутність якісних джерел. Особливо це стосується населених пунктів. Багато статей про населені пункти нашої області носять достатньо таку коротку інформацію, яка взята або ще з радянської енциклопедії, або з якихось довідників. Хоча там можуть бути достатньо цікаві об'єкти, наприклад, церква і школа відома, або відбувалися історичні події. І про це має бути написано. І, дякуючи шкільним музеям, ця історія зберігається, але вона не оформлена, тому що потрібно, щоб хтось описав, наприклад, місцеві краєзнавці. Прикладом, у нас є селище Бандурове, то там зусиллями місцевої школи видали книгу про це селище і стаття достатньо розгорнута.

Переклад - це простіше певною мірою. Але переклад необхідно вичитувати, порівнювати, є «сирі» переклади. Патрульний знаходить такий переклад, виставляє шапочку, що переклад сирий. Ну і ця стаття чекає, поки хтось не знайде і не вичитає її. Але інколи буває так, що видалити простіше, ніж вичитати і змінити. Але здебільшого спільнота підтримує і якщо бракує знань або ще чогось, то у Вікіпедії є кнайпа, це розділ, де кожен може залишити запитання, попросити про допомогу. Крім того, є редактори, які досить такі педантичні або відповідальні, системні і вони пишуть менше статей, але доводять їх до ідеального стану. Тому що у Вікіпедії є ще внутрішня система якості. І навіть є відзнаки «добра стаття» і «вибрана стаття».

- Хто помічає помилки в статтях, виправляє їх або видаляє матеріали?

- Є система ботів, є вікіпедисти, які займаються технічною складовою. Деякі боти пишуть статті. Тобто, якщо стаття, наприклад, про населений пункт, то бот може її написати. Але на вилучення також є автоматичний бот, який помічає перекопійоване, тобто він бачить і одразу може написати автору, що ось відсоток оригінальності тексту 0,1%. Але є статті, які номінують патрульні. Наприклад, рекламні статті.

- Наскільки оперативно працюють патрульні?

- Патрульні слідкують за певними напрямами і номінація відбувається достатньо швидко, а от уже реакції можуть затягнутися, тобто треба, щоб люди зайшли, подивилися. Патрульні зараз досить якісно слідкують за всім, що пов'язано з повномасштабним вторгненням, зокрема, і про написання статей про військових. Я говорила, що це достатньо складна тема, тому що про них потрібно писати і багато волонтерів готові про них писати, але на жаль, вони також номінуються на вилучення. Чому? Тому що бракує джерел. У нас обмежується інформація про загиблих. Але важливо, щоб розповідали їхні історії, з'являлися якісь біографічні відомості.

- За час редакторської діяльності долучалися до міжнародних проєктів чи ініціатив?

- У 2020 році стартувала така ініціатива, як «Вікіпедія в класі». Це міжнародний проєкт, який спрямований на те, щоб по максимуму навчити учнів і вчителів грамотно читати Вікіпедію. Тобто не тільки читати статтю, а звертати увагу на історію статті, на джерела, на обговорення, на те, скільки людей зробили внесок. Такий проєкт з'явився і шукали на нього тренерів. Мені запропонували взяти на себе цю роль. Це був 2021 рік, але що цікаво, що я пройшла відбір міжнародний, і навчання почалося наприкінці 2022 року. Тобто вже тривало повномасштабне вторгнення. Якщо ви згадаєте, жовтень, листопад, грудень того року - це тотальні блекаути, а навчання онлайн, і мені треба було вгадати ось проміжки, коли в мене є світло, щоб все ж таки виконувати завдання. То ось був такий досвід досить цікавий міжнародного навчання. 

Я побачила, як по-різному ставляться освітяни до Вікіпедії, наскільки, наприклад, в багатьох країнах Африки або Азії люди цінують власну мову, вони готові вкладатися в освіту. Було приємно побачити, як дійсно навчають медіаграмотності на прикладі Вікіпедії.

- Що у Вікіпедії змінилося з початку повномасштабного вторгнення?

- Зараз змінилися умови конкурсів. У нас є цікаві конкурси - це «Вікі любить пам'ятки» і «Вікі любить землю». Це фотконкурси. І, на жаль, зараз можна публікувати тільки фото, зняті до певного моменту. Тобто актуальні фотографії не можна розміщувати. І от, наприклад, у 2024 році дозволили розміщувати фотографії, які зняті в 2022. Вони вже не несуть актуальної інформації. І була навіть спеціальна номінація - про пам'ятки, які зруйнували під час повномасштабного вторгнення.

«Вікі любить землю» - це фото природи, Червона книга, охоронні об'єкти, заповідники. І зараз не можна знімати їх, тому що Україна на першому місці по замінуванню. Тому закликали людей, які мають власні фотоархіви, максимально вивантажувати пам'ятки.

Зображення з сайту https://wikilovesearth.org.ua/

Почала стрімко розвиватися Кримськотатарська Вікіпедія, попри те, що це наслідок вторгнення 2014 року. Можливо, тому що з'явилася людина, якій це болить, яка цікавиться і вона активно це поширює, бере активну участь в міжнародних подіях і просуває максимально цю ідею. Це Мар'яна Сеньків, вона львів'янка, але дуже переймається цим питанням. Українці частково випали з контексту Криму, а там все ще продовжуються арешти, все ще продовжуються обшуки. Дуже багато цивільних людей заарештовані. І тому важливо писати і про них, і про волонтерів, і про правозахисників, особливо кримськотатарських, або тих, хто захищає саме кримських татар. Тому ось такий вплив також відчувається.

- Наскільки важливо розвивати український сегмент Вікіпедії?

- Надважливо. Взагалі існують рейтинги найпопулярніших у Вікіпедії статей. І можна порівняти, які статті були популярні до війни і які популярні зараз. От якщо говорити про 2022 рік, то найпопулярніша в українському сегменті була стаття про повномасштабне вторгнення. Гуглили «Зеленський», «Україна», «Арестович». У 2023 році вже знову було повномасштабне вторгнення, але не на першому місці, потім був «Залужний». Але традиційно гуглили «Україна», «Шевченко», «Леся Українка». Мене здивувало, що абсолютним лідером 2024 року стала стаття про Сирського. Тобто для багатьох людей це була невідома особистість. Крім того, на українську Вікіпедію переходять іноземці. Коли вони у своєму сегменті мовному читають про Залужного або ще про когось, їм здається, що мало інформації, і вони хочуть перейти на український сегмент і читати більше. Тому необхідно розвивати український сегмент, щоб статті були якіснішими, тому що багато іноземців переходять на українську Вікіпедію саме в контексті війни.

Багато іноземних редакторів дивляться на нашу Вікіпедію, щоб потім наповнити власні розділи. Хоча інколи іноземні джерела виявляються більш доступними, ніж навіть українські. Крім того, нам потрібно розвивати власну культуру, власну освіту. Особливо в контексті повномасштабного вторгнення відбуваються такі переосмислення. Тому важливо шукати джерела, видавати нові джерела про українців. Проблема в тому, що в росії є потужний бюджет на спотворення джерел. І вони можуть дозволити собі псевдонаукові джерела.

- Хто популяризує український сегмент Вікіпедії?

- Вікіпедія - це проєкт, до якого звертаються. Але за ним стоїть потужна громадська організація «Вікімедіа Україна», яка адвокатує всі можливі процеси, яка представляє свої позиції на міжнародній арені. Є такий глобальний конгрес, який організовує Фонд Вікімедіа - Вікіманія. Ось він збирається щороку і Фонд Вікімедіа частково фінансує поїздку туди для активних учасників. От останній був в Катовіце у Польщі, то українська делегація була достатньо широко представлена.

Одна з найпотужніших спільнот у нас - Харківська. От, попри все, вони якісно роблять свою роботу, і дуже багато в них волонтерів, вони запускають нові проєкти. Також є вікіпедисти на фронті, які продовжують дописувати. Причому багато з них перекладає українські статті, щоб вони були і в інших Вікіпедіях. Але існує «війна правок». І ця «війна» може відбуватися і в місцевій, тобто в українській Вікіпедії, і в світовій спільноті. Тобто от наші волонтери намагаються внести якусь інформацію в інший мовний розділ, їх питають, чи є джерело, авторитетні джерела, чи є це джерело іноземною мовою і багато іншого.

Марина Чала додала, що важливо залучати більше українців до написання статей, редагування, перекладу, тому що Вікіпедія сприяє не лише отриманню цікавої інформації, а й популяризації української культури серед інших національностей. Долучитися до спільноти Вікіпедії може кожен і якщо людина не впевнена у своїх силах, то варто дотримуватися головної настанови онлайн-енциклопедії - бути рішучими.