Найсмачніші рецепти до зимових свят від колективу CBN

Щороку до зимових свят у соцмережах та медіа пропонують безліч рецептів страв. Враховують і гороскопи (2025-й - рік Змії), і сучасні дієти, і нові екзотичні продукти, або, навпаки, щось традиційне, що готували наші предки. Після повномасштабного нападу росії українці переглядають уподобання і в кулінарних традиціях. Прикладом, олів'є чи мімозу, які у багатьох асоціюються з СРСР, не всі тепер готують. Натомість для когось це салати, які більше нагадують про дитинство та святкові клопоти, ніж про часи радянщини.

Наша редакція зібрала те найсмачніше, що є улюбленим для кожного з нас до свят. Щось готували ще наші мами та бабусі, дещо - сучасні страви, які полюбилися нашим родинам. Тож ми вибрали те, що смакує найбільше, й ділимося нашим зимово-святковим меню. Тут немає окремих варіантів страв до Різдва чи Нового року, назвемо це просто святковим застіллям за версією CBN (хоча, будемо чесними, пісного тут мало). Рецепти публікуємо як є, прямою мовою, зі збереженням авторської лексики.

Запечена підчеревина, рецепт від журналіста Назара Здоровенка

- У моїй родині посту та й загалом християнських традицій ніколи суворо не дотримувалися, тому й на Різдво готують багато м'ясних страв. Мати часто готує до свят запечену підчеревину. Страва калорійна, але яка ж смачна.

Беремо добрячий шматок свинячої підчеревини, робимо проколи ножем в салі, м'ясі та начиняємо десятком зубчиків часнику. Натираємо все це спеціями: сіль, перець, ароматні трави - що знайдеться. Деколи мати додає гірчицю чи мед до маринаду. Готуємо підчеревину в рукаві для запікання, при 200°С до готовності. Залежно до вгодованості свинки, то може зайняти різну кількість часу, тож варто пильнувати, але навряд у вас вийде проґавити готовність, адже аромат стоїть на весь дім.

Запечена підчеревина. Фото Назара Здоровенка

Рулет з горіхами - ще один рецепт родини Назара Здоровенка

- Другий рецепт про те, що традиції не лише передаються від покоління до покоління, вони й формуються. Не так давно сестра захопилася випічкою, і вдається це їй добре. Якось до свята вона приготувала рулети з горіхами, страва ця полюбилася всім членам родини.

Беремо 15 грамів дріжджів, додаємо 70 грамів цукру та яйце (два білки, один жовток), дрібку ваніліну та змішуємо. Додаємо 150 мл холодного молока та 500 грамів борошна. Замішуємо тісто, після замішування додаємо 100 грамів масла порціями, тісто має стати еластичним. Додаємо 8 грамів солі та вимішуємо до кінця. Залишаємо тісто підійти на одну годину в теплих умовах.

Горіхова начинка: подрібнити грецькі горішки блендером, або порубати ножем чи перекрутити на мʼясорубці, залежить від того, в кого які технології. Змішати з цукром та рівним шаром розкласти на розкатане тісто, сформувати рулети.

Залишаємо сформовані рулети на годину в теплі, потім змащуємо жовтком від яйця, яке ми використали на початку. Готуємо в духовці, на 175°С, чи 165°С з конвекцією. Випікається рулет близько 45 хвилин. В кінці можна помастити гарячу випічку цукровим сиропом.

Рецепт бігосу від журналіста Олександра Білика

- Додатковою окрасою для вашого святкового столу може стати страва бігос. Цікаво те що вона зустрічається у польській, литовській, білоруській та українській кухні. Очевидно, що за таких обставин у цієї страви є величезна кількість різноманітних варіацій, тому я запропоную вам наш домашній рецепт.

Для приготування бігосу вам знадобиться кілограм квашеної капусти. Якщо вона надто кисла, можете промити її холодною водою. Додайте кілограм свіжої капусти, яку потрібно тонко нашинкувати. Сушені гриби (20 г) залийте 250 мл окропу та залиште на 30 хвилин. Після цього гриби дістаньте й наріжте соломкою, а рідину процідіть через сито. Свіжу капусту змішайте зі 100 грамами томатної пасти. За бажанням замініть пасту на протерті консервовані помідори. Моркву (300 г) натріть на тертці, а цибулю (300 г) наріжте кубиками.

Розігрійте у великій сковороді або гусятниці 100 мілілітрів рослинної олії. Обсмажте кілограм м’яса (свинина, яловичина або їх суміш) до золотистої скоринки. Додайте 1 чайну ложку паприки, потім цибулю, і тушкуйте все разом приблизно 5 хвилин. Додайте моркву, перемішайте, а після цього — гриби разом із рідиною, у якій вони настоювались. Продовжуйте тушкувати на середньому вогні, поки м’ясо не стане м’яким.

Потім додайте свіжу капусту, посоліть і поперчіть до смаку, покладіть лавровий лист. Тушкуйте приблизно 20-25 хвилин, періодично помішуючи. Коли свіжа капуста стане м’якою, додайте квашену капусту та 150 грамів нарізаної копченої ковбаси. Продовжуйте тушкувати на слабкому вогні до потрібної консистенції: капуста має бути повністю м’якою або трохи хрумкою, залежно від ваших уподобань. За бажанням додайте чорнослив (10-15 штук), щоб надати страві легкого солодкуватого смаку.

Готовий бігос можна подавати з житнім хлібом, вареною картоплею або як самостійну страву. Найкраще смакує наступного дня, коли добре настоїться.

Бігос. Фото ілюстративне

Ще один рецепт від Олександра Білика - тюфтелі по-турбівськи

- Страва до нашої родини потрапила із заходу України, рецепт звідти привезла бабуся. Для приготування тюфтелей вам знадобиться кілограм м’яса на ваш вибір. Пропустіть його через м’ясорубку разом із сирою цибулею, щоб надати фаршу соковитості. Паралельно приготуйте гречку. Для цього добре промийте її, залийте водою у співвідношенні 1:2 та зваріть до готовності. Гречка має бути розсипчастою, тому не переварюйте її. Дайте їй охолонути.

У великій мисці змішайте зварену гречку з підготовленим фаршем. Додайте 7 яєць, сіль і перець до смаку, ретельно вимішайте до однорідної маси. Руками сформуйте невеликі кульки розміром із волоський горіх. Щоб тюфтелі мали апетитну скоринку, обваляйте кожну кульку в борошні. На сковороді розігрійте 6 столових ложок олії та обсмажте тюфтелі з усіх боків до золотистої скоринки. Після цього викладіть їх шарами у жаростійкий посуд.

Приготуйте соус. Для цього дрібно наріжте цибулю та обсмажте її до м’якості. За бажанням можна додати трохи води або бульйону, щоб зробити соус більш соковитим. Залийте цим соусом тюфтелі так, щоб вони були повністю покриті. Поставте посудину на слабкий вогонь і тушкуйте під кришкою приблизно 20-30 хвилин. Готові тюфтелі подавайте гарячими. Вони чудово поєднуються з картопляним пюре, овочевим салатом або можуть виступати як самостійна страва.

Капустяний пиріг - рецепт журналістки Марини Сметанко

- Капустяний пиріг завжди любили в нашій родині. Ми з мамою готуємо його на новорічні свята. Я спростила рецепт, оскільки чаклувати над тістом не завжди є час, а капустяний пиріг залишається улюбленим для рідних. Отже, йдемо на кухню обов'язково з гарним настроєм. Беремо пів кілограма свіжої капусти, шаткуємо, солимо і трішки мнемо, щоб пустила сік. Підсмажуємо дві цибулини до прозорості.

Окремо робимо “ліниве” тісто. Три яйця збиваємо з дрібкою солі, вливаємо 300 мл кефіру чи кисляку, 1 чайну ложку розпушувача чи соди. Додаємо 50 грамів розтопленого вершкового масла, можна замість масла покласти олії столову ложку. Перемішуємо і всипаємо просіяне борошно. Скільки - орієнтуємося по тісту, має бути як густа сметана. Перемішуємо капусту з цибулею та тістом, виливаємо в форму (її треба присипати сухарями) і на 25-30 хвилин в розігріту до 180 градусів духовку. Пиріг має підрум'янитися.

Капустяний пиріг. Фото Марини Сметанко

Рецепт завиванця від фотокореспондента Ігоря Філіпенка

- Я пам'ятаю, як моя бабуся готувала на свята цей смаколик. Це смак мого дитинства. Вона вставала зрання та починала готувати завиванець з різними начинками. Гарбуз, яблука, сир, сливове варення, мак. Але на Новий рік вона завжди робила з гарбузом чи з варенням.

Тісто бабуся замішувала на теплій воді (300 мл) з додаванням соняшникової олії(3 столові ложки). Клала в це тісто сире куряче яйце, трішки солі та досипала потрохи борошна (400 Гр), щоб тісто вийшло м'яке та еластичне. Щоб воно не рвалося, коли його вона розтягувала на столі. Стіл трохи треба присипати борошном і розкочувати тісто в пласт в декілька міліметрів завтовшки, зверху потрібно трохи змастити олією і потім акуратно пальцями розтягувати по всьому діаметру.

Тісто має буквально просвічуватись, але не рватися. Частину гарбуза натирала вона на тертушці та перемішувала з 4 столовими ложками цукру. Клала начинку по всьому тісту та згортала його у формі рулету, краї треба защипнути. Потім завиванець потрібно скрутити у вигляді равлика. Розігріти сковороду з олією та смажити на повільному вогні під кришкою по 10 хвилин з кожного боку. Дайте завиванцю охолонути, нарізайте порційними шматочками та подавайте на стіл.

Завиванець. Фото Ігоря Філіпенка

Січеники за рецептом Ігоря Філіпенка

- Старовинний рецепт січеників моєї бабусі, який вона робила на новорічні свята Я вважаю, що він може сподобатися багатьом у вашій родині. Моя бабуся брала пів кілограма курячого філе, дві середні цибулини, одне куряче яйце, 3 столові ложки манки, сіль та спеції на смак. Куряче філе та цибулю насікаємо міленько ножем. Додаємо до подрібленого м'яса та цибулі манку, сіль, спеції та куряче яйце.

Хвилин десять даємо постояти. Потім формуємо котлети та обвалюємо у борошні. Обсмажуємо на олії з двох сторін до золотавого кольору. Можна потім усі котлети протушкувати у невеликій кількості води з додаванням спецій та столової ложки борошна. Смачного!

Січеники. Фото Ігоря Філіпенка

Рецепт маринованих слив заступниці директора Ольги Шелест

- Мариновані сливи: на 10 півлітрових банок потрібно взяти 4 кг спілих твердих слив сорту «угорка» помити, просушити, скласти в емальовану каструлю. Зварити маринад: 1,5 кг цукру, 0,5 л оцту 9%, перець горошок 10 г, духмяний перець 5 г, гвоздика 10 шт., лавровий лист 10 г, 300 мл води. Кип’ятити 10 хвилин.

Гарячим маринадом залити сливи, перемішати та дати охолонути. Залишити на 12 годин. Повторювати процедуру двічі на день 5 днів. Злити маринад в каструлю, сливи розкласти в банки. Прокип’ятити маринад, залити сливи під верх банки, закрити кришкою, перевернути банки і дати охолонути під ковдрою.

Мариновані сливи. Фото ілюстративне

Ми всім колективом підтверджуємо, що це неймовірно смачно, але готувати потрібно заздалегідь, тому не проґавте врожаю слив наступної осені.

Рецепт бульйону з локшиною, також від Ольги Шелест

- І ще одна страва, не типова, бо не пісна, але традиційно наша різдвяна страва (і ще на Великдень) - бульйон з домашньою локшиною. Секрет бульйону – це півень та попередньо підпалені на пательні морква та цибуля. Варити довго, адже м'ясо півня жорсткіше, ніж курки, але бульйон виходить ароматний і наваристий. Локшина - яйця, борошно, сіль (завжди на око). Замісити круте тісто, залишити на 30 хвилин для «відпочинку», розкатати тоненько 1-1,5 мм і нарізати смужками. Підсушити на рушнику. Варити локшину в бульйоні 7-10 хвилин.

Кутя з в'яленими вишнями від шеф-редакторки Мирослави Липи

- Звісно, рецепт куті у кожній родині свій. Хтось готує з перловки, хтось - з пшениці, комусь смакує і на воді з медом, комусь - лиш на узварі.

У нас вдома кутю зазвичай готую саме я, навіть якщо святкуємо у мами. Люблю традиційний варіант, з пшениці та на узварі. Втім, минулого року спробувала додати в'ялені вишеньки і родині сподобалося. Тож пропоную приготувати кутю за моїм рецептом. Дещо розсекречу: саме цей варіант доводиться готувати й пару разів після Різдва, аж до Водохреща, бо всі, хто хоч раз куштував - вимагають саме моєї куті.

Для куті (кількість порцій не скажу, думаю, людей на 6-8 точно вистачить): пшениця цільнозернова - 500 г, мак — 100 г, мед - 2-3 ст. л (я додаю 4-5, щоб була солодка кутя), горіхи волоські - 100 г, родзинки - 50 г, вишня в'ялена (без кісточок) 50 г.

Всі інгредієнти добре промити, пшеницю залити холодною водою, щоб вода повністю накрила крупу і плюс ще на два пальці. Варити до готовності (близько години). Якщо братиме ще води - долити. Має вийти густа каша.

Ти часом вже вимиті родзинки залити окропом. Мак - теж, окремо. Потім відкинути мак на найдрібніше сито чи тканину, дати стекти воді, перетерти. Мак до куті раніше перетирала за традиціями - у макітрі макогоном, аж доки не побіліє. Але останні роки пришвидшую процес - до маку додаю трохи цукру і перетираю в блендері. Але, на мою думку, у макітрі ліпше.

Горіхи подрібнити. В'ялені вишні порізати навпіл. У кутю додати горіхи, мак, родзинки, вишні, заправити узваром, наприкінці (коли вже не гаряче) - медом, усе перемішати. Кутю ставлю у центр столу, зверху - калач. Після вечері на підвіконні лишаю ложку, трохи куті та калача, а потім віддаємо птахам. Так робила бабуся, говорила, що то для тих, кого немає за столом.  

Кутя з вишнями. Фото ілюстративне

Фарширована риба за рецептом нашого директора - Вадима Мурованого

- Одразу скажу, є люди, які вважають, що напхавши в черево цілісінькій рибі смаженої моркви з цибулею і запікши «тойво всьо» під сметаною вони отримують фаршировану рибу… ніт, пані та панове! Зі справжньою фаршированою рибою треба таки довго повозитися! Не пишу, як потрібно зняти з риби шкіру, бо, якщо ви те не вмієте і не пробували ніколи, ні текст, ні фоточки вам не допоможуть. Гляньте в ютубчику, там є. Я ж поділюся своїм баченням, як зробити цю, безсумнівно святкову, страву дійсно смачною. Фарширувати можна будь-яку рибу, я люблю щуку, бо її зубаста паща – це шоу-складова страви. Ми ж всі любимо, щоб на святковому столі було не тільки смачно, а й красиво.

Фарширована щука. Фото Вадима Мурованого

Все дуже просто – м’ясо риби, морква, цибуля, яйце, масло, спеції… і хліб, як в котлетах, він має зробити так, щоб коли ви будете різати рибу на порційні шматочки, все воно трималося. Хтось замість хліба використовує солодку здобну булку – це просто супер, так набагато смачніше. Я ж взагалі, як мені колись порадила шефиня одного ресторану, користуюся крекерами – вони дають найніжнішу консистенцію начинки.

Тож, коли ви звільнили рибу від шкіри і повибирали максимум кісток, все перекручуємо на м’ясорубці, або через наймілкішу решітку, або два рази – так знищуються кісточки, які ви пропустили. Масла не жалійте – це ніжність кінцевого продукту. Не жалійте і моркви – це солодкий компонент. Крекери, або булку, краще замочувати в молоці. Хтось підсмажує цибулю і моркву, я додаю сирими. Спеції – які більше любите. Я, наприклад, не люблю білий перець, який є класикою для риби, тому додаю чорний, духмяний і зелений. Сіль люблю копчену, або сванську. Сухий часник – теж справа смаку, або наскільки ви хочете відбити запах риби.

Гарненько вимішали і фаршируєте, поклавши рибу на спину. Якщо риба вийшла набагато товща, ніж «до того» - значить ви все зробили правильно. Якщо фарш не вміщається, куди йому треба – ви щедра і не жадібна людина… поряд з рибиною покладете пару тефтелей, будуть як знахідка. Зашиваєте розріз - і у духовку на 180 градусів з вентилятором на 30-40 хвилин. Прикрашається лимонами, зеленню, оливками, або «і так гарна»! Після готовності головне – дочекатися поки охолоне, це, все ж таки, страва холодного столу, якщо все вдасться – найголовніша.

Фарширована щука. Фото Вадима Мурованого

З безалкогольними напоями до столу зрозуміло - то узвар, компот, морс. Але вирішили додати й варіант для тих, хто полюбляє щось міцніше - грушівку. Але попіклуватися про виготовлення цього напою потрібно заздалегідь.

Рецепт грушівки від Вадима Мурованого

- Беремо чисту літрову банку, бажано з закруткою, бо бувають вибухові ефекти. Якщо банка від маринованих огірків, помийте ще разів пʼять. Ріжемо скибками, залежно від розміру, три-чотири груші, додаємо паличку кориці, кілька гвоздичин, три столові ложки меду. Заливаємо горілкою. Всьо! Тримайте в темному(!) прохолодному місці. Готовність продукту - тиждень. Через два тижні - уже вважайте reserve! Якщо любите кисліше - можна пів лимона туди ж. Взагалі, регулюйте все на смак. Можна додати будь-що з глінтвейнового набору спецій, можна без меду, якщо не хочете солодкого. Головне - груші мають дати нам свій аромат і смак. Можна процідити в красиву пляшку, можна сьорбати, або розливати прямо з банки.

Інгредієнти для грушівки. Фото Вадима Мурованого

Груші одразу не викидайте - на ранок їх можна використати в комплексі терапевтичних процедур! Подібним чином робиться, в принципі, будь-яка настоянка - персик, слива, ягоди… навіть хріновуху роблять плюс-мінус таким ледачим способом. Думаю, все це вигадали колись самогонщики, щоб якось адаптувати свою бурячиху для романтичних вечорів.

Грушівка. Фото Вадима Мурованого

Це всі рецепти на сьогодні, але не весь наш колектив. У нас є ще один незамінний колега, продюсер Іван Шишкін. Втім, він у кулінарії більше полюбляє оцінювати результат, ніж заглиблюватися у процес, тож ми вирішили, що до столу він додасть мандаринів, на яких, як нам відомо, Іван точно знається. Ну який же святковий стіл без мандаринок? Тож це важлива місія.

Сподіваємося, ви вже обрали рецепт серед наших улюблених. Ми хотіли поділитися з вами теплотою наших домівок та тим смачним, що нам передали у спадок батьки, бабусі з дідусями, чи тим, що будуть згадувати вже наші діти.

Затишних свят вам та здійснення спільної мрії - вітати один одного з Різдвом та Новим роком у мирній Україні!