«Риба - не їжа, риба - друг!»: історія риболовних змагань в Україні

Риболовля – це цікавий спосіб відпочинку на природі, спорт та захопливе хобі водночас. Колись рибальство було для людини способом здобути для себе їжу. Сьогодні ж це заняття стало чудовою можливістю відпочити, побути на природі, а для когось є улюбленим хобі.

Але риболовля це не лише любительська ловля невеличкої риби, а й справжнє полювання, для якого потрібно продумати стратегію, обрати програму корму та годування риби, а також вирішити, яке обладнання рибак використовуватиме для досягнення найкращого результату.

Риболовний спорт — вид спорту, що часто практикується як активний відпочинок або хобі. Його суть полягає у ловлі риби за допомогою різних снастей: вудок, спінінгів тощо. Також важливим принципом цього виду спорту є дбайливе ставлення до риби. Девіз спортсменів-рибаків «Риба - не їжа, риба - друг!».

 
В Україні існує Федерація риболовного спорту України (ФРСУ), яку створили у 2002 році. Під егідою ФРСУ проводяться чемпіонати та Кубки України. Також ФРСУ формує склад збірних для участі в чемпіонатах світу і Європи. Щоб потрапити до збірної України, спортсмену необхідно показати високі результати на внутрішніх змаганнях.

Рибальство як творчий процес

Рибальство в Україні має свої особливості й традиції. Підготовка до рибної ловлі нагадує певний ритуал та потребує ретельних зборів. Окрім підготовки інструментів для ловлі, також рибаку потрібно обрати прикормку. Хоча сучасні магазини пропонують риболовам широкий асортимент вже готових прикормок, але вибір завжди за рибалкою. Хтось бере готові суміші, хтось полюбляє робити їх самостійно, змішувати, експериментувати. Інші значну увагу приділяють приманкам – натуральним і штучним, купуючи черви, опариші, мотиль, перловку, тісто, гумові або пластмасові вироби тощо.

Багаторазовий призер змагань та професійний рибак Олександр Кубай розповів журналістці CBN про появу риболовного спорту в Україні, про вимоги та правила до рибаків під час змагань, а також цікаві прикмети та забобони рибаків.

Олександр Кубай

Перші спортивні змагання з карпфішингу з’явилися в Україні на початку 2000-х років. Але це непросте заняття підпадає під дію певних законів та правил. Основними вимогами до учасників є безпека для риби: треба не завдаючи шкоди витягнути її, обережно дістати з води та за необхідності обробити рану антисептиком, щоб уникнути інфекції, та насамкінець обов’язково відпустити рибу.

За словами рибака, якщо риба буде травмована або загине під час маніпуляцій рибака, то на нього та його команду судді можуть накласти санкції та дискваліфікувати з турніру або навіть з офіційних організацій рибаків.

Відмінність любительської та спортивної риболовлі

Коропова спортивна риболовля вимагає за визначений період часу зловити якомога більше риби та відпустити її після зважування. На аматорській же рибалці дуже часто рибалки забирають рибу, іноді навіть набагато більшу кількість, аніж це дозволено. Також важливою різницею є те, що спортсмен обмежений в часі та просторі, а любитель - ні.

Відрізняються і вимоги до обладнання, аматор може взяти будь-яку вудку, ліску чи гачок, а спортсмен має дотримуватися вимог для кожного конкретного турніру. Не можна не відмітити й різницю корму, який використовують професіональні спортсмени та любителі. Олександр пояснив, що, наприклад, у професійних спортивних змаганнях з карпфішингу заборонено використання живих приманок на відміну від звичайної риболовлі, яка не передбачає обмежень у кормі. Так роблять з метою ускладнити задачу спортсмену, адже на живі насадки риба реагує активніше та швидше.

Важливі правила та закони риболовлі

Важливим є дотримання загальних правил під час конкретного змагання, які встановлюються організаторами та суддями : потрібно годувати рибу лише в дозволений час, використовувати лише визначені снасті, ловити у своїй зоні: у кожного рибака свій сектор і він не має права розширювати його та заважати сусідам.

Після улову всі маніпуляції з рибою проводяться у спеціальному маті – він дуже м'який та максимально зручний для риби. Також рибу не можна брати за зябра, щоб не завдати пошкоджень.

У карпфішингу використовують сучасні снасті, обладнання, а також сигналізатори. Це спеціальні пристрої, які повідомляють рибалку про клювання за допомогою світлового або звукового сигналу. Коли риба починає клювати, сигналізатор спрацьовує. Сигнал може транслюватись на рацію. Це дуже зручно вночі, коли рибалка може відпочивати в наметі.

 
Також кожен рибалка повинен знати законодавчу базу, яка регулює сферу рибальства. Всі основні норми є обов’язковими для дотримання, вони зібрані в державному документі, який періодично оновлюється – «Правила любительського і спортивного рибальства». Останнє оновлення правил відбулося у грудні 2022 року. У документі прописані основні положення щодо добової норми вилову та зазначені допустимі для вилову розміри риби.

Правилами також визначено терміни заборони або обмеження вилову, пов’язані з нерестом, допустимі розміри та кількість риби, яку можна виловити в цей час, адже нерест – один з найважливіших періодів розвитку рибних популяцій, від успішності якого залежить якість і майбутня кількість риби у водоймах. Кожна область України щороку готує подібний документ регіонального значення з конкретними вказівками місць, де вилов заборонено під час нересту.

Згідно з правилами любительського і спортивного рибальства на період нересту одній людині за добу дозволено вилов 3 кг риби з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою (лише на ділянках, де дозволено любительське рибальство на період весняно-літньої заборони).

Проте ці заборони стосуються лише водойм загального користування, якщо ж у водойми є власник, то він може самостійно регулювати чи можна взагалі забирати рибу під час нересту на його водоймі та у якій кількості.

Роль команди та напарника

Варто також зазначити, що спортивна риболовля це командний вид спорту та існують певні вимоги до команди. Олександр пояснив, що офіційні турніри проводять за правилами Міжнародної федерації прісноводної спортивної риболовлі (FIPSED – абревіатура від Fédération Internationale de Peche Sportive en Eau Douche, заснована 15 липня 1972 року в Празі та має на меті заохочення практики прісноводного спортивного рибальства в усьому світі). Вона вимагає участь лише двох людей, не може бути один або троє учасників. Комерційні ж турніри чи турніри інших неофіційних організацій допускають до змагань більшу кількість людей: трьох або чотирьох рибаків, але не більше.

В любительській ловлі також багато рибаків надають перевагу риболовлі з напарником, який завжди допоможе, підтримає в складних ситуаціях чи просто розважить, коли ви вдвох сидите в секторі.

«Обрати хорошого напарника це навіть складніше аніж знайти собі дружину, - з посмішкою поділився досвідом Олександр. - Насправді риболовля це все ж таки стресове заняття, люди бувають під час змагань на адреналіні й через це буває складно контролювати й команду, і свою втому через недосип вночі, і емоції загалом. Треба, щоб люди підходили один одному і за темпераментом, і за характером, і за своїми поглядами на життя загалом».

Види змагань

Офіційні змагання проводить федерація, неофіційні - це комерційні змагання, на яких розігрують різноманітні призи чи гроші. Існують також змагання, які проводять в пам’ять людей, які вже пішли з життя, під час війни - загиблих військових. Для участі у будь-якому риболовному змаганні учасники мають сплатити внесок.

Під час же благодійних турнірів частина цих грошей йде на оренду водойми, зарплатню суддям та інші витрати, а залишок призового фонду віддається родині загиблого. Або ж таким чином під час змагань можуть збирати гроші на благодійність, збирати їх комусь на допомогу чи лікування, а також передавати ЗСУ.

Які вимоги до обладнання рибака

За словами рибака, на обладнання спортсменів, яке вони використовують під час турніру також накладаються певні обмеження. Вудлище має бути не довше аніж 4 м, ліска - не тонше аніж 0,25 мм, бо з такою товщиною легше закидати, але тонкими лісками можуть користуватися любителі, які не обмежені у виборі обладнання.

Також є вимоги до гачків, вони мають бути спеціальними для того виду риби, яку ловлять. За кордоном сертифікованим мають бути навіть грузила (невеликі шматочки свинцю, які прискорюють занурення насадки та допомагають тримати гачок у потрібному місці під водою), вони мають бути виготовлені з безпечних матеріалів і пофарбованими спеціальною екологічною фарбою. Це робиться для того, щоб якщо грузило відірветься і залишиться на дні, що буває часто, то воно не шкодило водоймі та рибі.

Забобони рибаків

За словами рибака, риболовна справа це завжди удача та жереб: «Ти можеш бути ідеально підготовленим, бути сильним та вправним, мати з собою дієвий та поживний корм, проте можеш витягнути під час жеребкування невдалий сектор чи натрапити на непередбачувану зміну погоду і тут нічого не поробиш», - сказав Олександр.

Справді, рибалки - народ забобонний, вони вірять у прикмети й повір’я, пов’язані з риболовлею. Навіть ті, хто не вірять, мають свої традиції та ритуали. Наприклад, до закінчення риболовлі не перераховують кількість рибин або вирушаючи на ловлю не беруть із собою консерви.

«Досвідчені рибалки не люблять, коли їм бажають успіху - а говорять "ні хвоста, ні луски", деякі ніколи не фотографуються з першою рибою, а просто відпускають її. Хтось вірить, що нічого не можна змінювати у секторі після початку турніру чи просто процесу риболовлі. Також у кожного спортсмена може бути своя послідовність вудлищ чи сигналізаторів (спеціальні пристрої, які призначені для оповіщення рибалки про клювання риби), наприклад я багато років ставлю їх за кольорами веселки й ніколи не змінюю цей порядок»,- розповів Олександр.

Авторка тексту також поспілкувалась зі спортсменом та рибаком Ігорем Сергієнком про риболовлю у його житті та про шлях у професійному спорті.

Ігор Сергієнко

Риболовлею Ігор займається з дитинства.

«Ми з татом їздили в селі на річку ловити на поплавок, мені тоді було років 5-6. І десь до 2017 року я ловив рибу лише на поплавок, десь якогось карасика, якусь плотвицю. Взагалі тоді карпфішинг вже існував, але не був таким популярним, я тоді навіть про такий спорт і не знав, колись звісно чув, що ловлять таку велику рибу, але сам не цікавився, просто виїжджав раз на місяць чи два на рибалку і все. Рибалку люблю все життя, але не таку як зараз. І вже у 2016 році я почав ловити на фідер, половив так роки два і тоді вже потрапив на змагання», - розповів спортсмен.

Починав Ігор з фідерної ловлі й продовжує нею займатися, у 2018-му у нього були перші неофіційні змагання з цього напряму, які проходили у Києві як фестиваль у вигляді дуелей.

«Мені стало цікаво, що це таке взагалі ті змагання, я записався на турнір і переміг у своїй дуелі. Взагалі я азартна людина і мені захотілося спробувати, мені сподобалось і я вирішив пробувати ще. Перші офіційні змагання у мене були у 2019 році, вони були обласні, а у 2020 році я вперше змагався у всеукраїнському турнірі. Вже у 2019 році ми склали команду однодумців, як я кажу, з фідерної ловлі для участі у змаганнях», - говорить чоловік.

У короповий спорт Ігор потрапив через 2 роки.

«У короповий спорт комерційний, не офіційний, я потрапив 2 роки тому, я вже ловив коропа в той час просто для себе, ми з напарником купили необхідне обладнання і просто їздили на рибалку. І у короповий спорт я спочатку взагалі не хотів йти, бо мені вистачало фідера і мені здавалось що це буде складно поєднувати. А потім мій знайомий, організатор чергових змагань, запросив мене взяти участь, я спочатку не хотів, але все ж таки вирішив спробувати. Мені сподобалось, бо в змаганнях є азарт, є цікавість до кожної риби», - поділився спогадами Ігор.

Поки що в офіційний спорт з ловлі коропа рибак йти не планує. Він пояснив, що комерційні турніри йому легше поєднувати з роботою:

«Неофіційні турніри зазвичай йдуть 2-3 доби, часто на вихідних, багато хто взагалі може дозволити собі виїхати на них, це зручно і мені не потрібно їхати на цілий тиждень кудись і лишати роботу. Також регламент таких турнірів більш лояльний, біль простий. Фідерна ж рибалка від коропової також дуже відрізняється, в них організація, сама риба, кормова програма різняться», - говорить рибак.

Зараз же його команда готується до змагань.

Наприкінці розмови Ігор розповів про плани: «Ми виграли путівку на чемпіонат світу у Португалії, який почнеться у кінці травня, зараз ми до нього активно готуємося».

Фото: особистий архів Олександра Кубая та Ігора Сергієнка.