Саджай щоб спиляти: особливості озеленення Кропивницького
Зелені зони Кропивницького рідко потрапляють у стрічки новин та соцмереж із приємних причин — частіше через скарги містян на занедбаність і брак догляду. Або ж — прикрі наслідки «догляду». У місті ніби постійно щось роблять для озеленення. Але зрештою ми бачимо і всихання та хвороби дерев через радикальне кронування, і спил дерев, які точно не виглядають аварійними, і те, як швидко засихають нещодавно висаджені рослини.
Озеленення на мільйон «зелених»
Більшість робіт із озеленення міська рада доручає Колективному підприємству «Єлізавета». Ця приватна компанія має широкий перелік видів діяльності, в нашому випадку підприємство фактично виконує функції комунального. При цьому у більшості відкритих тендерів на послуги з озеленення Колективне підприємство виступає єдиним учасником і завжди їх виграє, фактично не маючи конкуренції. Прикладом, ось результати чотирьох завершених тендерів за 2024-2025 роки:
Загалом ми проаналізували декілька десятків тендерів, які виграла «Єлізавета». Лише за останні 5 років міська рада заплатила підприємству понад 53 млн грн (це понад 1,2 млн доларів або близько 1,1 млн євро) за послуги з озеленення та благоустрою різного характеру. Наскільки якісно та успішно ці послуги надали — питання відкрите.
Журналісти CBN надіслали до Кропивницької міської ради запит, щоб з’ясувати, як контролюється якість робіт із озеленення, які упродовж останніх років виконує КП «Єлізавета».
У запиті ми просили надати інформацію:
– чи проводилася перевірка виконання робіт підприємством у 2020–2025 роках;
– якими були результати перевірок;
– як реагували у разі виявлення недоліків;
– чи зверталися до КП «Єлізавета» щодо випадків неякісно виконаної роботи;
– які документи містять оцінку якості виконаних робіт.
Якість - на заздрість
Міська рада надала відповідь у межах чинного законодавства, надавши частину документів безоплатно. Додаткові матеріали, обсяг яких перевищував 10 сторінок, запропонували отримати після оплати вартості копіювання.
Ми вирішили обмежитися «безкоштовною версією». Навіть у цих десяти сторінках документів можна побачити чітку тенденцію: комісії фіксують майже стовідсоткову приживлюваність усіх висаджених дерев і кущів. У більшості актів зазначено — 100%. Лише в одному випадку, у 2023 році, не прижилося одне дерево з 35.
Цікаво, що до складу комісій, які оцінюють якість виконаних робіт, входить директорка КП «Єлізавета» Алла Чернік — тобто особа, яка одночасно виконує й приймає роботи.
Що показують акти перевірок
Набережна річки Інгул (14 вересня 2022 року)
Перевіряли п’ять дерев павловнії, висаджених восени 2021 року. Усі рослини — здорові. У документі зазначено 100% приживлюваність і відповідність нормам. Рекомендовано передати насадження на баланс КП «Благоустрій».
Сквер імені Шевченка (19 вересня 2022 року)
Перевіряли три породи — клен, липу та павловнію. Усі 20 дерев визначено як здорові. Приживлюваність — 100%. Комісія підтвердила якість робіт.
Вулиця Героїв Рятувальників (22 вересня 2023 року)
Облікували 35 саджанців фундуку, посаджених навесні 2023-го. Один не прижився, решта — у задовільному стані. Відсоток приживлюваності — 97%.
Парк «Молодіжний» (січень 2024 року)
Перевіряли 21 кущ чубушника, форзиції та спіреї. Усі здорові, приживлюваність — 100%. Акт склали у січні, хоча посадка була восени того ж року.
Сливи Піссарді (29 серпня 2025 року)
Перевіряли 270 дерев, висаджених у 2024–2025 роках. Приживлюваність — 100%. Конкретна локація не вказана.
У кожному з п’яти документів фіксується повна або майже повна приживлюваність і відсутність пошкоджених рослин.
Історія «ефективності» КП «Єлізавета»
Втім, попри «ідеальні» показники на паперах, підприємство неодноразово опинялося у центрі скандалів.
У 2019 році в парку Перемоги, де «Єлізавета» виконувала обрізку дерев, виявилося, що роботи проводили на території з природоохоронним статусом. Екоактивісти та представники Державної екологічної інспекції тоді звинуватили підприємство у фактичному знищенні частини зелених насаджень. Директорка підприємства Алла Чернік заявила, що всі роботи виконували згідно з проєктно-кошторисною документацією та дозволами, а обрізання проводилося «у помірній формі» та за рекомендаціями науковців.
Подібні інциденти виникали й пізніше. У серпні CBN повідомляли про алею дерев на честь міст-героїв — частина дерев там висохла, а таблички пошкоджені. Директорка підприємства пояснила це шкідниками та запевнила, що «дерева живі, хоч і висохли».
На Лісопарковій активісти фіксували, як працівники підприємства спилювали живі гілки, не обмежуючись аварійними. Після зауважень громадськості роботи не припинилися.
5 лютого 2025 року в лісопарку «Сосновому» замість старих пошкоджених дерев висадили дві сотні нових саджанців. Протягом року таких дерев там мали висадити до тисячі, догляд за ними мало здійснювати колективне підприємство «Єлізавета». Вже у липні CBN писало про те, що частина дерев посохла.
В міській раді визнали проблему, хоча масштаби значно применшили. Там запевнили, що посохли близько 20 дерев з 810 висаджених. Після цього, на початку серпня, міська рада пообіцяла найближчим часом провести брифінг за участі директора департаменту містобудування та земельних ресурсів Романа Лунгола.
Там мали обговорити і ситуацію з засохлими соснами, і вартістю їх висадження, і акти виконаних робіт. Брифінг не провели і донині. Актів та інформації успішності озеленення лісопарку «Соснового» так і не оприлюднили. У відділі по роботі зі ЗМІ Кропивницької міськради нам повідомили, що брифінг планують провести на початку листопада.
«Це не та фірма, яка цікавиться тим, щоб там щось прижилося»
Надія Паливода, місцева екоактивістка, має різко контрастну думку щодо «ідеальної» звітності та якості робіт «Єлізавети».
«Їх це не цікавить. Це не та фірма, яка цікавиться тим, щоб там щось прижилося. Їхнє завдання – проводити оці тендери, на які їм виділяє гроші міська рада», — зазначає Надія Паливода.
Активістка пояснює парадоксальне розходження між звітами та реальністю прагматичною вигодою підрядника:
«Якщо дерева не прижилися, їм навпаки вигідніше, бо вони на наступний рік можуть на ці самі місця посадити нові дерева. А якщо вони, не доведи Господь, прижилися, то де садить? Нема де».
Крім того Паливода також сумнівається у компетенції виконавців:
«В них в профілі написано — займаються виготовленням якихось дерев'яних конструкцій, навіть, буквально, будівельні роботи... ніякого відношення до озеленення вони не мають, там немає спеціалістів, агрономів, людей, які мають якусь освіту в галузі озеленення».
Активістка критикує останні тенденції висадження дерев, які традиційно не поширені в нашому регіоні, є декоративними та потребують складного спеціалізованого догляду.
«Вони закупляють в розплідниках оці дорогущі дерева. Вони не пристосовані до життя в природі... І зараз такими штучними деревами наповнюють всі вулиці».
Найбільше обурює активістку позиція чиновників, які навіть відверто визнають, що розраховують на громадськість. Коли вона запитала про полив у лісопарку «Сосновому», чиновник відповів:
«Ой, Надія, та ми вже знаємо, що ви все літо з відрами. Ми ж вас бачимо, як ви постійно цю воду тягаєте. Ми типу на вас надіємось».
Чи стане Кропивницький «зеленим»
53 мільйони гривень на роботи з озеленення та благоустрою, яке отримало КП «Єлізавета» з 2020 року, десятки договорів на посадку, догляд і утримання зелених насаджень та супутні роботи у різних частинах Кропивницького не справили впливу на організацію продуманої системи озеленення. Більшість висаджень залишаються окремими, несистемними проєктами, які часто не доживають до наступного сезону.
Просте моделювання з використанням ШІ дозволяє усвідомити масштаб втрачених можливостей. Якщо виходити з річного бюджету понад 10 мільйонів гривень (ми вже маємо 53 мільйони за 5 років), можна було б щорічно висаджувати понад 2000 якісних, крупномірних саджанців (вартістю 5000 грн кожен, включно з посадкою та гарантією), або ж сумарно понад 10 000 нових дерев за п’ять років. Цей бюджет також мав би забезпечити системний полив, професійний догляд та інфраструктуру. Фантазуючи, ми бачимо Кропивницький, який міг би стати одним з найзеленіших міст України.
Логічно припустити, що докорінної зміни ситуації очікувати не варто. Міська рада навряд чи відмовиться від співпраці з «Єлізаветою», а підприємство, схоже, не поспішає змінювати свої підходи. На практиці ж виходить, що місто продовжує закопувати мільйони у землю — а перевірити доцільність таких заходів не має можливості.
